Щодня спілкуюся з випускниками школи, старшокласниками і жахаюсь – все більше з них не пов’язують своє майбутнє з Україною. Ця тенденція стає реальною загрозою для країни. Проілюструю кількома цифрами: якщо у 2016 р із приблизно 1,5 тис. житомирських випускників 77 вступили до іноземних вишів, то в 2017 – вже 107 із 1464 абітурієнтів. Знаю достеменно, що майже 25% учнів ЗОШ № 10 цьогоріч вступатимуть в закордонні університети. Безальтернативним лідером в гонитві за нашою молоддю і не лише, звісно, є Польща.

Серед основних причин такого рішення молоді люди найчастіше називають: безперспективність подальшого навчання в Україні, з огляду на низькі зарплати; бажання долучитися до своїх батьків, інших родичів, які давно вже виїхали до Польщі на постійне проживання і отримують достойні кошти. Підкуповує їх те, що для вступу в польські заклади освіти, результати ЗНО особливого значення не мають. Безвіз став лише додатковим стимулом. Будь-який вітчизняний освітній ресурс майорить незліченими пропозиціями щодо освіти українців за кордоном.

І на це просто боляче дивитись - як ціле покоління будує міцну економіку держави, але не України.

Не можна, звісно, засуджувати людей за те, що вони прагнуть кращого життя. Проте, не варто скидати з рахунків і бездіяльність влади у цьому питанні. Громадянами, привязаними і залежними від держави, набагато легше маніпулювати. Адже вони голосують, керуючись іншими принципами.

Так, значна частина українців голосує ногами - виїжджає із країни. Логічний спосіб зупинити еміграцію інтелігенції та середнього класу з України – забезпечити справедливе і гідне життя в своїй державі.

Чи можливо це при нинішніх меркантильних, зорієнтованих на особисте збагачення, керманичах держави? Звісно, ні! Який вихід? Голосувати не ногами чи шлунком, а мізками і серцем. Зробити все, щоб нинішні очільники держави поневірялися по Європі, рятуючись від українського правосуддя (не номінального, а реального). Щоб кожен громадянин мав реальні важелі впливу на владу і міг відстояти свої інтереси. Задача очевидна - збудувати громадянське суспільство, з міцною громадянською позицією.