На останню конференцію Асоціації водоканалів були запрошені фахівці з Дрезденського водного інституту. Ми їм розповідали про наші біди з якістю води, а вони на нас дивилися як на індіанців і питали про стан каналізацій. Для них рішення проблем з якістю води починається не з її очищення або заміни мереж, а з стану очисних споруд каналізації.

В Україні ні на рівні водоканалів, ні на рівні населення не існує в голові такої зв'язки: "каналізація - річки - водоканал - кран - вода в склянці".

Так ось німецькі експерти стверджують, що проблема номер № 1 в Україні - це навіть не плачевний стан труб, а каналізаційних очисних споруд.

У 80% українських міст немає нормальної очистки стоків. І це екологічна катастрофа, яку ми самі собі створюємо.

Коли команда Житомирського водоканалу готувала документи для Світового банку, який дає нам кредит на модернізацію, то перша інформація, яку від нас запросили, стосувалася стану очисних споруд.

Нам настійно порадили почати модернізацію саме зі створення правильної системи утилізації стічних вод.

Колись, за радянських часів, у нас була хороша технічна база по очищенню стоків і підготовці води, але, на жаль, через відсутність запиту на будівництво подібних об'єктів, інвестицій в цю галузь, компетенції, які були актуальні раніше, дуже швидко застаріли.

Тому для проектування Житомирських очисних ми залучали іноземних експертів.

Що нам допомогло? По-перше, якісний супровід проекту, а саме робота фахівців з Центральної групи управління проектами при Мінрегіонбуді. Вони точно розуміють, як працюють правила і процедури банку.

По-друге, як у тендері, так і на етапі реалізації, в Житомирі буде працювати команда іноземних експертів, так як в Україні немає поки фахівців, які можуть здійснити технагляд за будівництвом таких об'єктів якісно (з розумінням нових технологій, процесів і міжнародного досвіду).

Коли ми говоримо про модернізацію, найчастіше ми думаємо або про гроші, або про кадри. Але найдорожчий ресурс - це час. Часто затягування часу відбувається через те, що рішення не приймаються.

Не приймаються з двох причин: немає досвіду і є страх - великі проекти вимагають великих грошей, а, отже, не уникнути тиску і підвищеної уваги з боку громадськості, перевіряючих і контролюючих органів.

На щастя, Світовий банк дуже ретельно стежить за тим, як використовуються кошти, виділені на модернізацію. Міжнародною фінансовою інституцією прописані такі правила подачі документів і контролю за виконанням, що корупційна складова неможлива.

Отже, повернемося до питання: "Коли можна буде пити воду з крана в Житомирі?". Моя відповідь: в 2020 році. На цей рік Житомирський водоканал закінчить структурні зміни і в кранах буде найкраща вода в Україні. Вибачте за пафос, але це саме так.

При цьому у нас будуть компактні очисні споруди з новими технологіями. Зараз у нас на двох станціях очисних працює 149 чоловік, а буде один об'єкт, який обслуговуватимуть всього 49 чоловік.

У 2015 році ми взяли кредит - 40 млн дол. Повернення кредиту розрахований до кінця 2033 року. Після повернення кредиту наш тариф стане нижче, ніж він є зараз (якщо прибрати з нього інфляційну складову). Це станеться за рахунок зменшення споживання електроенергії та автоматизації процесів.

Тепер давайте повернемося до стоків. У нас, на жаль, якість води не пов'язують з очищенням стоків. І це тільки питання низької культури.

Підприємства безкарно можуть скинути стічні води з перевищенням допустимих норм концентрацій, що вб'є активні бактерії на очисних спорудах, завдасть матеріальної шкоди, і ми ніяк не зможемо покарати за цей вчинок.

В Ізраїлі є технологія, яка визначає перевищення норм онлайн. Біля кожного підприємства стоїть датчик, який в разі несанкціонованого скидання, отруює оператору сигнал. Якщо лабораторія підтвердить порушення, таке підприємство безбожно оштрафують.

У нас тільки в кінці 2017 року були прийняті жорсткі правила по контролю за скиданням стічних вод підприємств, які вже багато десятиліть діють в Європі.

Як повинна бути побудована система очищення стічних вод?

По-перше, повинна бути система управління відходами. Це і інша культура в суспільстві, і інша культура на підприємстві. Як вам б не здавалося смішним, але стан каналізації прямо залежить від стану культури. Такий же прямий зв'язок між каналізацією і здоров'ям населення.

Кожне підприємство повинно бути зацікавлене в більш якісної переробки стічних вод. Наші очисні застаріли і не справляються ефективно з очищенням. Особливо такого кількість миючих, яке ми використовуємо зараз.

Фосфати не очищаються на очисних, побудованих 30 і більше років тому. Вони потрапляють у воду і стають прекрасною їжею для зелених водоростей, які окупували річки і озера.

Щоб очистити воду від фосфатів, потрібно застосовувати дорогі реагенти, до того ж ще й не все очисні споруди передбачені для їх використання.

Норму щодо допустимої концентрації фосфатів у воді ввели, а як видалити їх на очисних спорудах, не прописали.

Ми повинні перестати вигадувати велосипед, перекласти і адаптувати європейські стандарти. А від радянських ГОСТів треба просто відмовитися як від невідповідних часу.

Нам треба "модернізувати" людей, перш ніж починати модернізацію водоканалів. Хоча ці процеси можуть йти і паралельно. Якщо ми не хочемо перекладати цю проблему на плечі наших дітей.