Приватні перевізники у Житомирі самостійно встановлюють правила роботи: хочуть – зменшують кількість автомобілів у вечірній час, хочуть – скасовують пільговий проїзд, встановлений виконкомом. З таким успіхом вони незабаром самі почнуть встановлювати тарифи. Складається враження, що нікому з керівництва міста немає діла до того безладу, який відбувається у громадському транспорті. Управління транспорту, яке б мало навести лад з приватними перевізниками та постійними порушеннями, лише створює враження своєї діяльності. Наслідками бездіяльності транспортних чиновників є вседозволеність та нахабство перевізників, які знають, що жодної відповідальності та покарання зі сторони управління та влади не буде.

Починаючи з 10 квітня до мене почали звертатися житомиряни зі скаргами, що водії відмовляють їм у пільговому проїзді у часовому інтервалі 10:00 – 16:00. Скарги стосувалися маршруту № 11. Дійшло навіть до застосування фізичної сили зі сторони водія до жінки віком 80 років, яка в сльозах зателефонувала мені вже після цього інциденту. Я відразу направив депутатське звернення. Лише через 7 днів працівники управління транспорту повідомили, що розгляд мого звернення за участю представників перевізника відбудеться 23 квітня, але не в управлінні або міській раду, а в офісі перевізника. Для мене став дивним той факт, що звернення розглядатиметься не у приміщенні міської ради?

Апогей свавілля перевізників відбувся 15 квітня, коли певна кількість перевізників самостійно вирішили скасувати пільговий проїзд. Ситуація з громадським транспортом у Житомирі вже дуже довгий час залишається незадовільною.

Перевізники взяли на себе зобов’язання перевозити пільговиків. Рішення виконавчого комітету, яке регулює пільгові перевезення чинне. Але міська влада в особі управління робить вигляд наче нічого не сталося. Перевізники в чергове порушують Закон, на що міська влада в чергове закриває очі.

Ціле управління, яке має контролювати виконання перевізниками правил перевезення та дотримання законодавства, традиційно залишається бездіяльним та безпорадним.

Звісно, це ж не результати тендерів фальсифікувати, про що свого часу писав заступник міського голови Дмитро Ткачук. Просто цікаво, як йому працюється разом з тими ж «фахівцями», які досі перебувають на посадах в управлінні.

У мене складається враження, що управління транспортує одним знайталановитіших у міській раді з імітації своєї бурхливої діяльності.

Ті, кого цікавить робота управління, можете почитати звіт за 2017 рік. Його початок шедевральний: “Вся велика кількість роботи, яку виконує Управління …”.

Зупинюся лише на одному пункті звіту.

ШТРАФИ та СУДИ

Працівники управління встановлюють факти порушення перевізниками договорів, складають про це відповідні акти, накладають штрафи на перевізників у сумі 116 450 грн. І певні місцеві “незалежні” сайти навіть пишуть про таку бурхливу діяльність. Здавалося б НАРЕШТІ перевізників покарають фінансово за їхні численні та систематичні порушення.

Але далі перевізники сплачують всього 11 900 грн штрафів (лише 10%) і міська рада звертається до суду, щоб стягнути решту коштів. І знову “незалежні” пишуть про те, які молодці чиновники міської ради. Це вже потім інтерес журналістів зникає, коли управління транспорту суди програє та жодної копійки до бюджету міста не стягує, а навпаки - витрачає на судові витрати більше коштів, ніж перевізники сплатили штрафів до цього. «Незалежні» не будуть аналізувати та писати з якої причини суди відмовляють міській раді у позовних вимогах. До речі, суди абсолютно справедливо відмовили у задоволенні позовних вимог управлінню транспорту. Одним із багатьох рішень можна ознайомитися у реєстрі судових справ. Наведу лише декілька цитат із цього рішення суду:

«[…]Акт №37 складено на підставі інформації, яка надійшла від КП"МІЦ" міської ради.

Суду не надано жодного доказу того, що КП"МІЦ" є Диспетчерським пунктом, тому посилання позивача на інформацію від КП"МІЦ", на підставі якої складено Акт №37, є безпідставним.

[…]Посилання позивача на те, що перевізником не забезпечується перевезення пільгових категорій громадян позивач підтверджує лише Актами №42 та №71.

Однак, ні самі акти ні матеріали судової справи не містять доказів, на підставі яких члени рейдової групи прийшли до такого висновку.

[…] Суду не представлено жодного доказу незабезпечення перевезення пільгових категорій громадян, доказів відмови відповідача забезпечувати перевезення пільгових категорій громадян чи неналежного виконання умов договору чи закону в цій частині.

Проте жодних таких доказів, які б слугували проведенню позивачем перевірок, позивачем до матеріалів справи не додано та в актах про виявлені порушення не наведено...»

Позивач (управління транспорту) просто не спромігся або не захотів надати належних доказів у суд. Історія із судами та штрафами - це не покарання перевізників за їхні порушення та спроба навести лад. Це - звичайна імітація та профанація.

ВИКОНАННЯ ГРАФІКІВ

У звітах управління можна побачити, що жоден перевізник не виконує усі рейси: більшість виконують графіки лише на половину від норми. Якщо простими словами, це означає, що ввечері ви не можете дочекатися автобусів, бо перевізник забрав їх з маршрутів. Типова ситуація для усіх маршрутів міста після 21:00, коли салони переповнені в рази більше, ніж це передбачено правилами перевезення пасажирів та експлуатації транспортного засобу.

Добре, що управління констатує та визнає те, що громадський транспорт працює неналежно. Але постає питання, що роблять чиновники, щоб виправити цета змусити перевізників дотримуватися графіків?Це питання цікавить усіх, але навіть у міській раді нічого сказати про це не можуть… Хтось каже, що місто купує нові автобуси. Автобуси - це добре, але така кількість автобусів, закуплених за кошти житомирян, поки ситуацію суттєво не змінять.

Яка користь від існування управління, яке виконує констатуючу та статистичну функцію, - питання риторичне.

Утримання управління транспорту для бюджету житомирян обходиться недешево: зарплата 5-ти працівників за перші три місяці 2018 року обійшлася бюджету в 280 000 грн (в середньому 18 600 грн на одного працівника в місяць). Працівники кожного місяця отримують 200 % премії та 100 % надбавки за високі досягнення. Я не проти високих зарплат, але які такі високі досягнення в управлінні транспорту і за що 200 % премії кожного місяця? Чому такі ж премії не отримують лікарі та освітяни?

Чи відпрацьовує управління на користь житомирян ресурси, витрачені на своє утримання?

Питання не стоїть, чи може управління транспорту вплинути на ситуацію та щось змінити, бо відповідь очевидна – може і має це робити. У кого інша думка - ознайомтеся з положенням цього управління, щоб розуміти що повноважень достатньо і це його прямий обов’язок. Зміни можливі лише за умови, що є бажання діяти та змінювати ситуацію в інтересах житомирян та пасажирів, а не підігрувати приватним перевізникам.