22 січня 1919 року – це день, коли були прийняті доленосні історичні рішення. Саме в цей день 100 років тому населення Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки проголосили Акт злуки і таким чином чи не вперше висловили відкрите бажання жити в єдиній незалежній державі. На жаль, тоді це об’єднання залишилося на папері.

Як це було?

На початку грудня 1917 року на Лівобережну Україну вторглася армія російських більшовиків, яка захопила Харків, Полтаву, Чернігів і вирушила на Київ. Український уряд саме тоді оголосив демобілізацію армії, тож Лівобережжя обороняли тільки добровольчі українські частини. Тому в січні український уряд звернувся до урядів Німеччини та Австро-Угорщини по військову допомогу у звільненні від більшовиків.

Щоб укласти відповідну міждержавну угоду, Україна мала стати суб’єктом міжнародного права, тобто самостійною державою. Відтак, 22 січня 1918 року Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

«Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України: віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».

1 листопада того ж року у Львові проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Відтак, Українська Національна Рада у Львові доручила Державному Секретаріату узгодити з урядом Української Народної Республіки умови об’єднання в єдину державу.

1 грудня делегації Західно-Української та Української Народної республік підписали у Фастові Передвступний договір про об’єднання.

22 січня 1919 року на Софіївському майдані в Києві урочисто оголосили універсал про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну України представники Української Народної Республіки Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко та Західно-Української Народної республіки – генерали Тарнавський, Курманович та Микитка у присутності багатотисячного люду підписали Акт злуки.

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Світлини Українського інституту національної пам'яті