14 грудня 2019, 19:00 Житомир: °C
Матвій Хренов
Житомирянин

ДЕ МИ? НАВІЩО ПОДРОБИЦІ, ХТО МИ?

За останній рік багато подорожую по роботі нашою країною. Майже кожного тижня на моїй мапі нове місто. Львів, Дніпро, Полтава, Харків, занову Полтава. І найбільш улюблене заняття в цих мандрах — спостерігати за містами. Чим вони живуть, коли прокидаються, як змінюється їх архітектурний ландшафт і інфраструктура. Порівняти їх майже неможливо, кожне живе в своїй реальності, я б навіть сказав - епосі. Але якщо робити емпіричне порівняння, то для мене Львів і Дніпро - два найбільш не схожих міста в Україні.

Якщо Львів — це витвір мистецтва, довершенна скульптура, в яку автор вклав ідею та зміст, то, наприклад, Дніпро це місто-заготовка. Це місто ще не знайшло свого стилю, воно не наповнене, просторе і чекає на свого автора, який надасть йому нової форми. І особисто для мене ці два міста однаково прекрасні, просто різні.

І кожного разу, коли я думаю про це, у мене виникає одне те ж саме питання. Де на мапі України моє рідне місто — Житомир. Як його сприймають мешканці України? Іноземці? Що про нього думають самі житомиряни? За моїми спостереженнями, частіше за все наше місто у людей асоціюється із нейтральністтю, простотою і банальністтю. І це необхідно активно змінювати. Адже ці відчуття лежать в площині емоцій, їх можна вивчити, на них можна впливати, змінювати.

Отже, нам важливо знати, що про місто думають мешканці країни — адже лише після цього буде зрозуміло, навіщо туристам їхати в Житомир. Потрібно шукати свої особливі місця і такі знахідки “підсвічувати”. Або створювати їх з нуля. Адже на сьогоднішній день “Лесин край” та Батьківщина Корольова - замалий привід для туриста приїхати до нас. Конкуренція на туристичному ринку шалена. Ми вже конкуруємо не лише з іншими містами України, а завдяки безвізу і лоукостам з туристичними мекками Європи.

А чи хочеться залишитися в Житомирі, або навіть переїхати жити до нього з інших міст? Це наступне і більш фундаментальне питання. Адже напряму впливає на інвестиційну привабливість міста. Можна нескінченно довго залучати інвесторів вкладатися в наше місто, але якщо не буде кому працювати на новозбудованих фабриках, вони не будуть зацікавленні в будівництві цієї ж самої фабрики. І мова йде про кваліфікованих працівників, для яких комфорт життя стоїть не на останньому місці.

І останнє, але не менш важливе. Відповісти самим собі, чому я тут живу і чи хочу залишитись. Знову ж таки, в сучасному світі, із кордонами, які щодалі стають більш віртуальними, відповіді — живу, тому що народився тут, замало, ой як замало.

Відповідь на ці питання має стати основою сталого розвитку.

Отже, тут як в старому анекдоті:

— Де ми?

— Це не важливо. Важливіше, хто ми?!

Лише відповівши на ці питання стане зрозуміло куди нам далі рухатись.

5dbc2bbfcbf27.jpg