Сьогодні політику держави щодо екології можна характеризувати так: "Якщо у вас є викиди або перевищені стоки, то ми вас оштрафуємо".

З підприємствами ситуація зрозуміла: вони повинні бути фінансово спроможними встановити очисні споруди, щоб мати змогу проваджувати свою господарську діяльність (у цивілізованому світі підприємство без очисних споруд просто не може функціонувати).

А що з водоканалами, життєдіяльність яких безпосередньо залежить від державної політики?

Якщо штрафувати водоканали, чи покращиться від цього система очищення стоків, адже оштрафовані – не означає модернізовані?

Наведу приклад: у нас в Житомирі каналізаційних мереж у два рази менше ніж водопровідних. Що це означає?

Що люди воду споживають з централізованої системи, а випорожнюються (вибачте) в вигрібні ями. Цикл розірваний. Очистити стоки неможливо.

Ми не думаємо про те, що вони потрапляють в підземні джерела і поверхневі води, які потім знову повертаються до нас у склянку.

Рівень цивілізації в сучасному світі визначається глибиною очищення стоків та відходів життєдіяльності.

Є країни з таким рівнем розвитку, при якому очищені стоки використовуються повторно в життєвому циклі.

Україна – країна з вигрібними ямами. А це – 19 століття. Ви можете не погодитися із моїм твердженням і сказати, що у нас є міські каналізації.

Так, вони дійсно є, але усі вони будувалися у 20 столітті, більше 30 років тому. І технологічно вони не пристосовані для якісної очистки стічних вод, які за останні десятиліття сильно змінилися за своїм складом.

Коли можна буде пити воду з крана

Чим це небезпечно? Брудні стоки вкрай негативно впливають на всю екосистему, вони знищують річки та підземні джерела.

У мене в Житомирі масовий запит на підключення до центрального водопостачання, тому що у людей пересихають їхні джерела – свердловини і колодязі.

Пересихають цілі річки. Наприклад, річка Ірпінь, яка є правою притокою Дніпра, зміліла на 70% Подивіться, наскільки впав рівень води в Дніпрі.

І це не лише через те, що не було в цьому році достатньої кількості опадів. За останні 30 років ми втратили 10 тисяч річок. А це відбувається насамперед через відсутність програм з очищення русел річок.

Ми – суспільство безтурботних людей, які поки ще не розуміють, що втрачають водні джерела, і не борються за їхнє життя.

Наша держава поки не розуміє, що зникнення джерел води і погіршення її якості призводить до міграції цілих регіонів і груп населення.

Тому що нестача ключового ресурсу унеможливлює існування цілих індустрій.

Чим же обмежується державна політика у плані наведення порядку в очищенні стоків і системного управління водними ресурсами?

Штрафує. І цими штрафами наповнює бюджет.

Але проблема відсутності каналізацій лишається, проблема зношеності очисних споруд стоїть так само гостро.

Гроші від штрафів повинні йти на реальне вирішення проблем, а не виглядати як підміна понять.