Те, що відбувається сьогодні, не є чимось екстраординарним. Короновірус в медичному розрізі – чергова респіраторно-вірусна інфекція. Принаймні про це говорять всі епідеміологи, і зокрема фахівці Національної експертної групи з інфекційного контролю, з якими ми спілкувалися днями. Значно небезпечніший короновірус у соціальному вимірі. І тут найстрашнішим є паніка. Саме паніка, а не короновірус, вимикає здатність мислити і діяти розумно.

Завдання влади – одночасно, долаючи паніку, вжити всіх можливих заходів для мінімізації впливу інфекції на життя та здоров’я людей. Треба розуміти, що ці два завдання – взаємопов’язані.

А тепер щодо порядку денного для всіх. Яка мета карантинних заходів? Унеможливити поширення інфекції? Ні – це фізично не можливо (якби це непопулярно не виглядало). Епідеміологи говорять тільки про втримання темпів поширення. Це потрібно зробити для того, щоби максимально розвантажити роботу медичних закладів. На переконання фахівців-інфекціоністів, більше 80% людей, які перехворіють цим недугом – пройдуть його у легкій стадії (на ногах і з незначною нежиттю). Всі решта, мають отримати відповідну допомогу. Більшість із них – на дому. І лише лічені відсотки – шляхом госпіталізації. І саме ця категорія людей має гарантовано отримати якісні медичні послуги!

Це елементарні речі, в яких навіть я, без медичної освіти, змушений був розібратися.

Тепер про соціальні наслідки короновірусу.

Стримуючі карантинні заходи очевидно мають бути реалізовані. Обмеження у звичній поведінці людей мають бути тимчасово застосовані. Але питання національної безпеки полягає також у захисті економічних і соціальних інтересів держави. Перспектива запровадження надзвичайного стану чи безкінечного продовження стану надзвичайної ситуації призведуть до економічного і соціального колапсу.

В ринковому світі все дуже просто. Якщо підприємство не працює – воно не отримує прибутків. Немає прибутків – немає податків. Якщо людина не працює – вона не отримує грошей.

І якщо хтось думає, що наслідки цього – в далекій перспективі, то це не правда. Протягом 3-4 тижнів можливого простою, підприємство втрачає ринок збуту та банкрутіє. Тисячі людей звертаються до Центрів зайнятості та отримують виплати по безробіттю. Ці виплати здійснюються із спеціальних фондів, які наповнюються із зарплат працюючих людей і податків роботодавців.

Не важко побачити замкнене коло: надзвичайний стан, закриті підприємства, звільнені працівники, збільшення загрузки на соціальну сферу, зменшення податків, секвестр бюджету, дефолт. Якщо прибрати непотрібні стадії виходимо на просту формулу: надзвичайний стан – це дефолт. А дефолт – це ризик обвалу усього. Смертність від короновірусу у світі на рівні 3,5-4%. Наівть думати не хочеться яка може бути смертність від голоду.

Економіку не можна закрити на ключ, як порожній гараж. Скажу більше, саме на стадії входження до чергової економічної кризи, необхідно посилювати інвестиції у реальний сектор економіки, яка на виході з кризи буде витягувати всю країну.

Тепер, що потрібно робити нам всім – владі, бізнесу, громадянському суспільству.

• НЕДОПУСТИТИ ПАНІКИ! Для цього потрібно проводити дуже просту, ефективну, а головне регулярну комунікацію. На власному прикладі представники влади та бізнесу мають роз’яснювати людям, як діяти у кожній конкретній ситуації.
• Чітко ПРОТОКОЛЮВАТИ правила роботи у випадку надзвичайних ситуацій. Мова іде, насамперед, про оперативні служби, державну та місцеву владу, бізнес. Зокрема, за умов часткового обмеження пересування, система громадського транспорту не має зупинятися повністю. Ми маємо забезпечити чітку логістику санітарної обробки парку автобусів і тролейбусів, забезпечити доступ пасажирів до антисептиків, виконати ОБОВ’ЯЗКОВІ санітарні норми щодо кількості пасажирів та дистанції між ними. І це – можливо і варто зробити.
• Безпека та допомога людям похилого віку та соціально-вразливим верствам населення. Саме вони є у групі ризику. І тут потрібно максимально обмежити на певний час контакт із зовнішнім світом. Влада, за допомогою бізнесу та волонтерів, має вжити заходів інформування та забезпечення первинних потреб таких людей. Саме в цьому напрямку потрібно вжити всіх заходів, щоби захистити життя та здоров’я наших батьків та дідів.
• Також дуже важливо розробити алгоритм дій у випадку виявлення інфекції. Мова іде, насамперед про індивідуальну поведінку, а також поведінку в колективах та родинах. Критично важливо оперативну виявляти проблему і локалізовувати її. Ключові слова – громадянська свідомість та самоізоляція. Оперативні служби мають діяти чітко, злагоджено, ефективно.

Ми, представники житомирського бізнесу, готові підтримати роботу оперативного штабу. І почнемо з стандартизації та протоколювання. Визначимо найбільш вузькі місця і локалізуємо проблему, спробуємо вирішити найбільш критичні проблеми людей. Вже з суботи в Житомир заїжджає команда Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC), яка допомогатиме всім нам розробити такі протоколи.

Також, ми плануємо максимально посилити роботу з інформування населення та попередження паніки. Важливо не тільки стримувати різного роду фейки, але і генерувати позитивний контент. Життя продовжується, воно все таке ж різнобарвне та цікаве. А до карантину потрібно ставитися як до часу нових можливостей!

В усі найскладніші часи, українське суспільство вміє консолідуватися та виходити з підтримкою. Саме в цьому феномен українського волонтерства.

Вірте – все буде добре!