Дорогі ветерани! Учасники Другої Світової війни, працівники тилу, шановні земляки!

75 років відділяє нас від дати, коли наші діди разом з усім світом раділи Перемозі. Ці роковини викликають почуття радості, гордості за наш народ та гіркий сум водночас, вони уособлюють героїзм, силу духу, важку працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих життів, нездійсненних мрій.
8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення для того, аби вшанувати подвиг Українського народу, увічнити пам’ять про загиблих.
9 травня ми святкуємо День Перемоги усього цивілізованого світу над гітлерівською коаліцією, над нацизмом та фашизмом.
Усі ми у невичерпному боргу перед тими, хто віддав у тій війні свої життя, чия юність та молодість були перервані та покладені на вівтар перемоги. Ми пам'ятаємо жахи військового лихоліття з розповідей наших дідів, а сьогодні особливо цінуємо та розуміємо ціну мирного життя.

Наш земний уклін усім, хто пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував Київ, Житомир, Черняхів та зрештою всю Україну.

Нехай незгасне світло тодішньої Перемоги додає нам віри у мир та щасливе майбутнє сьогодні. Щира вдячність сердець і пам’ять про величний подвиг захисників житиме завжди!

Хай мир і злагода панують на нашій землі!

Вічна пам’ять загиблим, низький уклін живим!