Вже більше ста років весняні повені в Україні нікого не дивують - це звичне природне явище через активний дощовий сезон, танення снігу й льоду, коли вода з річок та інших водойм виходить зі своїх берегів. Подекуди вона навіть підтоплює оселі чи городи людей й цим приносити проблеми й незручності. Проте такі негаразди, порівняно з ситуацією, що склалася внаслідок кліматичних змін, не виглядають дуже масштабними. Цьогоріч вперше за 120 років на Житомирщині не було повеней, запаси водойм не поповнювались, а тому місцева влада навіть розглянула ідею погодинної подачі води.
Понад місяць тому комунальне підприємство «Житомирводоканал» повідомляло ЗМІ про критично низький рівень у водосховищах. Станом на 18 травня показник рівня води впав до 2,72 метрів, а ще у лютому він був на 4 сантиметри вищим. Житомир став першим серед українських міст, що віч-на-віч гостро зіткнулися з проблемою забезпечення водним ресурсом обласного центру.
Джерелом водопостачання Житомира є річка Тетерів, де й розміщені два водосховища: верхнє «Денишівське» впадає у нижнє «Відсічне», і вже звідти вода надходить до КП “Житомирводоканал”. Далі вона прямує зі станції підйому, проходить хлорування, потім надходить до очисних споруд. І вкінці вода потрапляє в насосні станції, які «транспортують» її мережами по місту.
Проблема 2020 року для Житомира не новинка, адже у 2004-му рівень води в обох водосховищах міста також знижувався. Проте тоді показники не були такими критичними, а каталізатором проблеми були не природні зміни, а технічна зношеність обладнання.
Тоді комунальне підприємство мабуть вважало, що знайшло рішення - придбали насосне обладнання й закачували воду з річки проти течії. Але це не допомогло, адже Житомир продовжував втрачати 56% свого ресурсу через зношені мережі та численні аварії, необліковану подачу води та крадіжки. Лише у 2016 році з цим почали хоч якось боротись, зменшивши нераціональне використання ресурсу на 17 тисяч кб/добу.
Проте ще й досі ми бачимо руду воду з кранів, особливо після відключення від водопостачання кількох мікрорайонів міста. Водоканал пояснює це тим, що тривають ремонтні роботи, заміна мереж чи ремонт поривів. Але прийти з вулиці й навіть не мати можливості помити руки під проточною водою під час світової пандемії - оце рівень досягнень! А відключають воду практично щодня за різними, а інколи й тими ж самими адресами по кілька годин.
На щастя, останні 2 тижні на Житомирщині активно та регулярно випадають опади, проте сподіватись, що це стане вирішенням всіх проблем з водною мережею у місті - остаточно не варто. Набравши воду у пляшку й залишивши її там хоча б на декілька днів ви зможете побачити зелений осад, який утвориться на дні, а якщо поекспериментувати й залишити воду у закритій посудині на довше, то хтозна яка флора, а може й фауна там заведеться. Тут у лабораторію не ходи - все видно неозброєним оком. Тому поки мріяти про те, що завтра, прокинувшись вранці, житомиряни зможуть спокійно пити воду з під крану - не доводиться.
