Житомир потроху перестає бути схожим на звичне для нас місто. Все більше й частіше видніються новобудови й багатоповерхівки з одноідейним фасадом, а ямковий ремонт доріг частково уступає повній заміні асфальтного покриття на центральних вулицях. Набережна в парку Гагаріна та фонтан Космонавтів, що на Польовій, незабаром також обіцяють тішити житомирян й гостей міста своїми цікавими ідеями облаштування громадського простору, де поєднуються сучасні можливості, практичність та інколи навіть інтерактивність.

Проте не менш важлива історична спадщина міста залишається на задньому плані. Пам'ятки архітектури, які ще не встигли розвалитись, здають в оренду під офісні приміщення, чи ще гірше - залишають пустувати роками. Не краще склалося й зі сквером, що за Будинком правосуддя. Історичний центр, що мав би стати окрасою міста, поки лише виконує функцію озеленення, адже крім кам’яного памятника й парочки лавочок у парку більше ні на що дивитись. Прикро, коли молода сім’я, яка щойно зареєструвала свій шлюб у РАГСі, виходить з Палацу одружень й бачить такі «перспективи». Європейський сквер та факт хаосу – речі просто несумісні. Молодь у Житомирі могла б культурно проводити свій вільний час, якби в парку з’явились літні кафе, а ще пішохідні доріжки й хоча б мінімальний громадський розважальний простір. Ми знайшли час і ресурси облаштувати й реконструювати сквери в різних районах міста, але про свою історію забувати неможна.

Вже багато років влада міста не звертала уваги на цю зону відпочинку та її облаштування. Лавочки вздовж алей чи встановлення освітлення в сквері могло б змінити загальну картину, і з порушниками правопорядку, і з практичним використанням громадського простору в центрі міста, не говорячи вже про унікальні ідеї впорядкування парку. Камяний пам'ятник заснуванню міста - Замкова гора красується у центрі всієї композиції. Поруч з ним можна відчути силу й красу тисячолітнього міста, проте, будуючи новий Житомир – важливо пам'ятати та берегти старий, реставруючи та оновлюючи його!