Голова ОДА 31 липня в літньому театрі «Ракушка» звітував перед журналістами за рік своєї роботи. Ті, хто не був присутній, дивилися пряму трансляцію. Якби хтось вирішив зробити трансляцію з нашої редакції під час перегляду звіту, то це було б не менш цікаво й емоційно, а інколи й не зовсім цензурно.

На мою думку, помилкою було організувати звіт в останній день роботи перед відпусткою. Пригадайте свій день перед довгоочікуваною відпусткою – ви вже думками відпочиваєте, майже нічого не робите, бо всі «хвости» підтягнули заздалегідь й просто чекаєте, коли цей день закінчиться. А тут треба говорити про серйозні речі, цифри, відсотки, підготовлений підлеглими великий розширений звіт, лише прочитання якого, за словами голови, тривало б годину. Тому він вирішив «живо спілкуватися». Так, спочатку дійсно спокійно та впевнено звітував – у формі розмови розповідав про боротьбу з коронавірусом, зрідка зачитуючи щось з підготовленого звіту. Можливо, це була помилка, й дійсно треба було зачитувати основні тези, а потім вже спілкуватися у відповідях на запитання. Бо досвіду публічних виступів у нинішнього голови ОДА немає: за кілька тижнів після призначення він зібрав журналістів і зізнався, що це його перша пресконференція в житті. Можливо, за рік він вже почуває себе більш впевнено, але 2,5 години показали, що це не зовсім так, бо його розповіді значно затягнули час й розмили формат звіту, перетворивши його на низку емоційних історій на різні теми.

Формат звіту обрали блоками – голова розповідає про тему, а потім журналісти по цій темі ставлять питання. В таких форматах треба чітко дотримуватися таймінгу – визначеного часу на кожен блок, бо перший блок про COVID затягнувся на 50 хвилин – більше третини від часу усього звіту.

Деякі запитання-відповіді перетворювалися на діалоги – голова не дослуховував питання й починав говорити, журналіст після цього намагався завершити своє питання. Не знаю, чи вдалося колегам виконати те, що планували, бо з деяких відповідей важко було виписати навіть три-чотири інформативні речення. Мені, наприклад, вдалося з усього звіту зробити лише одну новину про економіку, бо зацікавила інформація про австрійського інвестора, але прийшлося уточнювати, що голова мав на увазі (уточнення – курсовим під цитатою зі звіту). Також під час запитань всі дізналися, що з однією журналісткою голова ОДА періодично зустрічається на Михайлівській, де вони п’ють каву, а після чергового її запитання голова взагалі перейшов на «ти» й наприкінці на прохання задати ще одне питання запросив «давай, валяй». Кілька разів під час звіту голова заявляв, що журналісти в якійсь темі не розбираються, неглибоко «копають», погано працюють тощо. Нагадаю, на звіт запросили лише журналістів, виглядало як вас запросили на день народження, щоб розказати, що ви така собі людина. До речі, щодо запрошених: акредитацію на цей захід для журналістів ОДА оголосила за кілька тижнів до початку, умови були як на візит президента – копія редакційного посвідчення й паспорту. Тому й дивно було, коли до мікрофона вийшов мер Овруча, щоб подякувати від імені громади за ліквідацію лісових пожеж в районі, а голова почав запевняти, що це не «домашня заготовка». Тобто, Коруд акредитувався як журналіст, дав копію посвідчення й тому його пропустили чи акредитація була просто формальністю, то чому не пустили інших бажаючих, не журналістів?

Також у відповідях та під час звіту голова мимоволі нагадав, як сильно зачіпають його матеріали про закупівлі, в яких він згадується – про журналістські матеріали про тендери на ремонти доріг, де виграють певні фірми з дорожчими пропозиціями, він говорив 5 хвилин, розбираючи публікації ледь не по абзацах й на завершення порадив журналістам передавати факти в правоохоронні органи. Нагадаю: журналістські матеріали – це вже публічне звернення, яке дозволяє правоохоронцям відкривати кримінальні провадження, приклад тут.

Не певна, що розбір будь-яких публікацій мав бути у звіти, але то таке, бо через годину після початку голова ОДА перестав стримувати емоції й добирати слова і на всіх присутніх в «Ракушці» посипалися «перлини». Про «чарівний пендель» та «нахрен» можна послухати у відео щодо геокадастру, про ДАБІ, якому «напихали» і яке «в носі колупається» - тут. Мене також зачепили репліки на адресу прессекретаря: «Юра, ще навчися на прескоференцію ручки брати собі й мені, щоб ми могли записати» - коли запитали про інформацію й голова пообіцяв надати її пізніше (не думаю, що ручка вкрай необхідна в наш час, можна записати на мобільний), «Ще раз будеш ошибки допускать в тексті – получиш в ухо» - під час зачитування підготовленої інформації, де була помилка в назві населеного пункту, вдруге спотикнувшись на назві голова все ж почув відповідь прессекретаря, що інформацію готував не він, а департамент.

Пригадую, що за часів президента Ющенка голова Житомирської ОДА Андрійчук отримав догану, бо матюкнувся в адміністрації президента у присутності наближеної до Ющенка Віри Улянченко. Нинішній керівник області публічно матом не говорить, але жаргонні слова вживає досить часто. Просто нагадаю пункт з правил етичної поведінки держслужбовців: «Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина..».

Втім, наприкінці звіту голова зауважив, що він – «нестандартний чиновник», можливо такий стиль спілкування лягає в його розуміння нестандартності. Ну й ще він не дає забути, що раніше працював в СБУ, мені, зокрема, про це нагадало його повідомлення про «саму велику перемогу» - одруження минулої суботи. Можливо це не було сплановано від початку, а просто звіт завершився, 2,5 години реально виснажили людину, захотілось згадати про щось приємне для себе, ну й ось. Але старий радянський фільм про Штірліца це все ж нагадало – «запоминается последняя фраза»…