Близько 40% випускників не працюють за фахом. Тобто, витративши 5 років часу та приблизно 80 тис батьківських коштів (або бюджетних), людина йде в зовсім іншу сферу. Це відбувається через відсутність ефективної профорієнтації.
В програмі інтегрованого розвитку Житомира 2030 був проект на 2019-2020 рік зі створення Центру Профорієнтації.
⠀
Такий центр вирішив би багато великих проблем, які переростають в глобальні. Я вважаю, що місту потрібно почати з одного центру, який поступово буде покривати усі школи Житомира і, таким чином, формувати спеціалістів, які згодом будуть в кожній школі.
⠀
1. Роботу з профорієнтації потрібно починати і з дітьми, і з батьками. Занадто часто батьки втручаються в процес самовизначення дитини, і цим лише шкодять їй.
Під тиском батьків (так-так, постійне сподівання впродовж років, що дитина стане лікарем, як мріяв її дідусь - це теж тиск) дитина обирає професію не до душі, не до потреб ринку праці, а до того, що мама з татом сказали буде приносить гроші.
Ми вже провели перший воркшоп для батьків, і ми не маємо наміру на цьому зупинятись. Таких воркшопів повинно бути більше, частіше. Щоб батьки нарешті усвідомили, що ринок айтішників через 5-7 років вже буде переповненим.
⠀
2. Школам вже варто почати знайомити дітей з існуючими професіями. Скільки професій знаєте ви і ваші діти? 10? 15? 30? А скільки їх існує? Національний класифікатор професій України налічує біля 9 000 професій. Спробуйте познайомити дитину з ними всіма без профорієнтації.
⠀
3. Розробити ефективну систему тестування дітей і спрямування у відповідні класи.
На сьогодні є безліч ліцензійних систем тестування, багато фондів готові допомагати. Але одного лише тестування мало.
Повинні бути консультації з дитиною, з батьками, і пропозиція навчання надалі у профільному класі. Де буде приділятись увага потрібним, актуальним предметам. Де буде можливість взаємодії з підприємствами, які допоможуть познайомитись з потрібними професіями не лише теоретично, але і на практиці. Аби на першій роботі за спеціальністю їм не казали "забудьте все, чому вас вчили".
⠀
4. Заохочувати підприємства до співпраці.
Екскурсії, розповіді працівників, можливість спостерігати за тим чи іншим процесом вже допоможуть дитині зрозуміти, хоче вона бути сантехніком, чи перукарем, чи юристом.
⠀
5. Та найнеобхідніше - це навчитись батькам прислуховуватись до своєї дитини, до її бажань, до її вмінь і дозволити їй обрати те, що їй подобається. Людина може стати успішною в професії лише тоді, коли відчуває пристрасть до своєї справи.