Обмеження доступу до публічної інформації – за частотою порушень свободи слова і перешкоджань законній професійній діяльності журналістів в Україні цей вид правопорушень посідає друге місце, на першому місці фізична агресія. Про це свідчать дані Барометра свободи слова ІМІ.

Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Але на практиці чиновники в Україні досить часто порушують законодавство, ігноруючи запити або відмовляючи у наданні суспільно значущої інформації. Такі дії вважаються перешкоджанням професійній діяльності журналіста і призводить до кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 171 ККУ.

Як зазначають юристи ІМІ, часто посадовці порушують закон через недостатню обізнаність щодо положень законодавства про інформацію, а не тому, що прагнуть ввести громадськість в оману.

Ситуація у Житомирській області

Щоб з’ясувати, чи не обмежують право на доступ до публічної інформації у Житомирській області, ми поспілкувалися з медійниками Це журналісти та редактори, які працюють у Житомирі, Бердичеві, Романові та Хорошеві і представляють такі ЗМІ: 1+1, ICTV, Громадське радіо, Укрінформ, Еспресо ТВ, Житомир.іnfo, Times ZT, Прапор, Твій Романів, СК1, С-ТВ.

Усі опитані зазначили, що їм не доводилося стикатися із порушенням права на доступ до публічної інформації.

У той же час медійники зізнаються, що дуже рідко використовують інформаційні запити як інструмент отримання інформації, оскільки отримання відповіді займає час, і за тиждень актуальність інформації часто втрачається. Крім того за оцінкою журналістів розпорядники інформації часто відповідають формально. Саме тому медійники використовують інфозапити у випадках, коли потрібно підтвердити якусь інформацію або, щоб надіслати перелік запитань для отримання змістовного коментаря.

Карантинні обмеження

На роботі більшості редакцій позначилися карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19. Спершу журналісти мали можливість безперешкодно відвідувати усі засідання органів влади та судові засідання, дотримуючись карантинних вимог, але згодом було запроваджено обмеження, які стосуються кількості людей в одному приміщенні. Журналісти розповідають, що іноді їм пропонують слідкувати за ходом засідання через онлайн-трансляції, або впускають на засідання одного представника ЗМІ: журналіста чи оператора.

Здебільшого опитані медійники не вбачають у цьому великої проблеми і не розцінюють такі дії, як обмеження доступу до інформації, але зізнаються, що певні незручності виникають: іноді трансляції перериваються, або через проблеми з інтернет-зв’язком відео та звук є непридатним для подальшого використання.

Коментар за попередньою домовленістю

Журналісти зізнаються, у зв’язку із посиленням карантину стало практично неможливо потрапити у кабінет посадовця, який уникає коментаря. Як у міській раді, так і в ОДА на посту охорони, що розміщується біля входу, потрібно перетелефонувати чиновнику, до якого медійник хоче потрапити, і коментар вдасться отримати лише у випадку, якщо той вийде.

Представники національних каналів, яким часто доводиться знімати сюжети у маленьких містах та селах, розповідють, що висвітлюючи конфліктну ситуацію, зараз неможливо безперешкодно потрапити у міську або селищну раду, щоб відзняти коментар чиновника. Нині двері рад здебільшого зачинені, для відвідувачів вивішений перелік телефонних номерів, за якими потрібно звернутися, щоб отримати відповідь. Але, якщо тема є некомфортною для чиновника, йому значно простіше відмовити у коментарі: посилається на зайнятість і просить надіслати письмовий інформаційний запит.

У висновку можемо зазначити, що журналісти, які працюють у Житомирській області, не відчувають суттєвих проблем із доступом до публічної інформації, втім, карантинні обмеження завдають їм незручностей і позначаються на опертивності подачі інформації.

Оксана Трокоз, регіональна представниця ІМІ у Житомирській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.