14 June 2024, 09:42 Житомир: °C
Оксана Трокоз
регіональна представниця Інституту масової інформації у Житомирській області

Як пандемія COVID-19 вплинула на роботу житомирських медійників

Послатися на карантин і не допустити журналістів до публічних заходів — у 2020 році така практика стала досить поширеною в Україні.

Медійники Житомира також не раз стикалися з тим, що через карантин їм пропонують стежити за перебігом засідань, пресконференцій чи брифінгів у режимі онлайн, або не допускають до чиновників без попередньої домовленості, пояснюючи це протиепідеміологічними заходами.

Так у грудні зафіксовано 2 випадки, коли журналістам доводилося докласти зусиль, аби потрапити на публічні події. На початку місяця представників ЗМІ просили акредитуватися для допуску на сесію Житомирської міської ради, як згодом пояснила пресслужба, щоб краще організувати безпечну роботу журналістів, а не для того, щоб обмежувати їхні права. 21 грудня журналістів обурила ситуація, коли пресслужба Житомирської ОДА не проанонсувала пресконференцію голови облдержадміністрації на офіційному сайті, а запросила на захід виключно телевізійників. Після того, як ситуація набула розголосу, в облдержадміністрації вирішили змінити формат заходу, запросити на пресконференцію ширше коло медійників. Анонс таки розмістили на сайті ОДА, зазначивши, що кількість учасників медіазаходу 22 грудня може бути обмежена у зв’язку із забороною проведення масових заходів, у яких бере участь більше 20 осіб.

Юристи ІМІ регулярно відстежують факти недопуску журналістів до органів державної влади, а також консультують, щодо методів припинення правопорушення та оскарження таких дій, адже недопуск журналіста на сесію міської ради, або на відкрите судове засідання, чи на будь-який інший відкритий захід будь-якого суб’єкта владних повноважень є протиправною дією, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

У 2020 році медійники Житомирської області не скаржилися у поліцію на перешкоджання журналістській діяльності, втім, зізнаються, цей COVID-рік став справжнім випробуванням для них. Про те, як пандемія коронавірусу вплинула на роботу ЗМІ, ми розпитали представників телеканалу «UA: Житомир» та інтернет-видання «Житомир.info» — житомирських медіа з найбільшою кількістю співробітників.

«Епідемія вдарила найбільше по творчому потенціалу. Не вдалося зробити відсотків 20-25 авторських матеріалів. Нам важливий баланс думок, коментарі-синхрони. І якраз в цьому відмовляли», — розповіла головна редакторка Житомирської філії Суспільного Тетяна Лещенко.

За її оцінкою деякі органи влади стали більш закритими, часто люди відмовляли у інтерв’ю з причини зараження коронавірусом або тому, що перебували у контакті з хворою людиною.

«Нас налаштовували київські колеги, щоби брати коментарі через відеозвязок. Але тут дався взнаки слабкий інтернет-зв'язок і старенькі мобільні пристрої. Певний період ми навіть працювали обмежено, зі скороченою кількістю випусків, бо вже були випадки підтвердженого Ковіду на філії. Але, ймовірно, дався взнаки добрий імунітет і не агресивні різновиди Ковіду. Бо, коли згодом всіх працівників протестували на наявність антитіл М і G, то з'ясувалося, що більше половини працівників вже мають антитіла, а відтак перехворіли Ковідом. Тестування зробили за рахунок організації. Ми й далі в масках, в рукавичках, а найбільш відповідальні зйомки одягаємо спеціальні захисні костюми. Працювати хочеться, але іноді ціна роботи ну дууууже висока, адже в прямому значенні слова — «добувати» інформацію стало важче», — говорить Тетяна Лещенко.

Дистанційно працювала у цьому році частина колективу «Житомир.info». З початком весняного карантину відділ текстових новин працював з дому. Як розповіла головна редакторка інтернет-видання Тамара Коваль, це було пов’язано з тим, що дитячі садки припинили роботу, тож, троє журналісток, у яких є діти-дошкільнята, не мали змоги виходити на роботу в офіс. Також одна журналістка була два тижні на самоізоляції в березні після повернення з Польщі. Три знімальні групи, які працюють у відеовідділі, продовжували працювати у звичному режимі.

«Проблем з виконанням обов'язків особливих не було, єдине що важко дивитися/слухати кількагодинні трансляції сесій і не завжди вдавалося отримувати коментарі, або через хворобу спікера, або через те, що дзвінки ігнорують, а прийти в адмінприміщення журналіст не може. Редакція була забезпечена антисептиками та масками — одноразовими та пошитими з тканини. Майже не запрошували гостей в студію, а запрошеним пропонували антисептик на вході, але під час ефіру ведучий та гість були без масок, бо знаходились на достатній відстані у великому приміщенні студії. Провітрювання і прибирання здійснюємо постійно, карантин на це особливо не вплинув, можливо лише провітрювали частіше, а прибирали ретельніше. Також цього року як і раніше за кошти редакції всі бажаючі зробили щеплення від грипу як тільки з'явилася вакцина. Наприкінці жовтня всі працівники редакції зробили ІФА-тести, бо в однієї журналістки підтвердили коронавірус. В результаті виявилося, що п’ятеро людей мають антитіла, причому двоє з них хворіли, але без діагнозу COVID, а троє взагалі не були на лікарняному, тобто перехворіли безсимптомно. Після цього ще у одного працівника редакції підтвердили коронавірус, але людина до цього 10 днів була у відпустці, тобто не контактувала з працівниками редакції, тому тести більше не робили», — розповіла Тамара Коваль.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що епідемія коронавірусу позначилася на роботі журналістів: їм доводиться дбати не лише про власну безпеку, але й часто докладати значних зусиль, намагаючись отримати інформацію.

Оксана Трокоз, регіональна представниця ІМІ у Житомирській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.