23 вересня 2021, 21:47 Житомир: °C
Ліскі Вадим Іванович
Голова Правління Житомирського інвестиційного центру, ініціатор створення Житомирського бізнес клубу, співвласник ТОВ "Житомирський картонний комбінат". Поза бізнесом підтримую волонтерський рух, громадянські та екологічні ініціативи

2021 - рік економічного зростання та інвестицій?

61016f0654b26.png

2020 рік був дуже складним з точки зору роботи з інвестиціями для всього світу. Головною причиною, звісно, стала пандемія коронавірусу COVID-19. Як могло бути інакше, якщо 2 місяці з 12 люди банально не ходили на роботу?

Так, бізнес зміг вчасно переорієнтуватися, запровадивши дистанційні моделі роботи. Так, бізнес, швидше ніж влада, оговтався від стартового шоку та перейшов на запровадження стандартів інфекційної безпеки. Так, посилення соціальної відповідальності так чи інакше лягло на плечі бізнесу, який змушений був затягнути паски. Для декого це стало дуже болісним, а для декого і критичним. Представники малого та середнього бізнесу змушені були змінюватися. Багато закладів сфери обслуговування просто не пережили карантин.

Але пам’ятаємо золоте правило, кожна криза – це шанс на швидкі зміни, у тому ж числі і економічні. Які наслідки карантину можна вже сьогодні відзначити? Дуже швидкий перехід на цифрові сервіси, насамперед, державою. 2020 рік став проривом у запуску цілої низки сервісів. Від Програми набору сервісів «Дія» до електронних черг в садочки, дистанційне оформлення адмінпослуг в ЦНАПах, е-хелс та багато ін.

Всі, хто поставив на розвиток цифрового сегменту – виграли вже у короткій перспективі. Вони банально не закрились. Які ж наслідки на глобальних ринках. І тут теж є цікаві і позитивні сигнали для України. Відновлення виробництва в усьому світі зіткнулося із головною проблемою – транспортною логістикою. Банально промисловість Південної Азії просто не справлялася із старими та новими замовленнями, перевезення продукції морем ставало все більш дорожчим. Чимало глобальних інвесторів задумалися над локалізацією виробництв, перенесенням їх ближче до ринків збуту.

Для України, яка знаходиться в центрі Європи та на перетині транспортно-логістичних схем – це дуже хороша новина.

А тепер про Житомир та Житомирщину. 130 км від мегаполісу, який навіть у кризовий 2020 рік демонстрував збільшення інвестиційних надходжень - відстань що не лякає ані з точки зору перевезень, ані з точки зору проживання. Багато киян щоденно витрачають по 3 години на проїзд із околиць в центр на роботу і назад. Ця відстань і час – цілком співмірні для Житомира. А це означає, що логістична інфраструктура, транспортні хаби поблизу Житомира гарантовано будуть заповнені замовленнями на роки вперед. У свою чергу це стимулюватиме розвиток транспортної складової, ринку перевезень, а також суміжних секторів економіки та, в першу чергу, будівництво.

Далі більше. Розвиток логістичної і транспортної складової наблизить нові ринки збуту, які ще вчора здавалися досить далекими та дорогими. Це, у свою чергу, надасть додатковий поштовх для розвитку промисловості, створить сотні і тисячі нових інноваційних та «дорогих» робочих місць. Нагадаю, що вартість створення 1 робочого місця в промисловості складає від 20 до 100 тис. дол. Крім того, 1 робоче місце у цьому сегменті призводить до створення 5-7 у сфері обслуговування та суміжних секторах.

2021 рік, на думку економістів, може стати надзвичайно перспективним з точки зору економічного зростання та залучення інвестицій. Але робота з інвестором – це дуже серйозний та кропіткий напрямок в якому важливо все – від відкритості місцевої влади, до наявності інфраструктурного потенціалу регіону та трудових ресурсів. Але головне – це командна гра всіх зацікавлених. Особливо в контексті поглиблення реформи децентралізації. В одному човні сьогодні і місцеві громади, і податківці та силовики, і міністри та керівники обласних державних адміністрацій. І якщо хоча б хтось один ыз них кине весло - човен якщо не перевернеться, то, як мініму, не допливе до того берега, де всіх нас чекають інвестори.

Тому гуртуємося та гребемо. Разом.