Житомирська область – територія, яка за площею є п’ятою в Україні та більшою за окупований Крим та закавказьку країну Республіка Вірменія. Житомирщина славнозвісна своїми надрами: бурштином, гранітами, лабрадоритами, топазами, кварцитами. На півдні наявні чорноземи, а на півночі – потужне лісове господарство.
Відповідно при «правильному» розподілі управлінських ресурсів контроль над таким регіоном може принести значні прибутки.
Було б цілком природно, якщо керували б регіоном люди, які постійно проживають на його території. Натомість тут не склалось.
Розглянемо керівний склад Житомирської обласної державної адміністрації.
Голова ОДА Віталій Бунечко левову частину свого трудового життя працював в органах Служби безпеки України не на теренах нашої області.
Віталій Бунечко
Його перша заступниця Наталія Остапченко набиралася управлінського досвіду переважно у місті Бородянка Київської області у структурних підрозділах районної державної адміністрації.
Наталія Остапченко
Заступник голови ОДА Олександр Федько до цього призначення проходив військову службу в органах Служби безпеки України на посадах осіб офіцерського складу також за межами Житомирщини.
Олександр Федько
Керівник апарату Житомирської ОДА Олег Шарварко працював у Києві на різних посадах. Останнє місце роботи до того, як призначили керівником апарату ОДА, - начальник вокзалу виробничого підрозділу вокзал станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ.
Олег Шарварко
Не можна оминути увагою і Інну Хоменко, директорку Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА. Вказаний департамент займається будівництвом, у тому числі й доріг. Зрозуміло, що через цей структурний підрозділ ОДА проходять величезні гроші і по програмі президента «Велике будівництво», зокрема, яке в народі вже давно охрестили, як «велике крадівництво». Відповідно засвоювати ці гроші має своя людина з Києва.
Інна Хоменко
Припустимо, що це компетентні фахівці. Але у мене виникає одне запитання: невже у нашій області не знайшлося гідних кандидатур для керівництва ОДА? Ніби мешканці Житомирщини неспроможні керувати своїм регіоном. Я не хотів би робити аналіз професійних здібностей та управлінських рішень вищезгаданих чиновників.
Очевидно, що після відставки голови ОДА ці люди роз’їдуться по домівках. Вони не будуть дивитись в очі житомирянам, їм не доведеться червоніти за свої «досягнення» на посадах, оскільки Житомирщина для них не є рідною, а просто місцем роботи, а, можливо, й місцем для особистого збагачення.
Очільник Житомирської обласної ради також свій трудовий шлях проходив за межами Житомирщини.
Так, Володимир Ілліч має потужний управлінський досвід з надання послуг перукарнями та салонами краси у м. Києві.
Володимир Федоренко
До призначення на посаду першого заступника Житомирської ОДА, з подальшим обранням головою обласної ради, Володимир Федоренко був фізичною особою підприємцем у місті Києві. З відкритих реєстрів відомо, що основним видом діяльності ФОП Федоренко В. І. був КВЕД 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси (основний).
Переглянути інформацію можна за цим посиланням: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/fop_details/19714844/
А до того, як стати підприємцем, Федоренко з 09.2008 по 10.2017 був виконавчим директором ТОВ «Солонь» у м. Києві з тотожним видом діяльності – послуги перукарень та салонів краси.
Ось посилання: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/35060220/
Припускаю, що звідси і його нездорова тяга до самолюбування. Подейкують, що працівники апарату обласної ради його потайки називають селфіменом.
Звісно, що унікальний одиннадцятирічний досвід Володимира Ілліча у б’юті-індустрії можна застосувати і у вирішенні проблем нашої області, таких як незаконний видобуток бурштину чи випалювання деревного вугілля.
Виникає знову ж таки логічне запитання. Невже серед житомирських «Слуг Народу» немає прийнятної кандидатури на посаду голови обласної ради?
Не можна лишити поза увагою і обласне керівництво партії влади. Перед тим, як перейти до регіонального партійного лідера «слуг», хотів би нагадати, що на останніх парламентських виборах-2019 у п’яти одномандатних округах з шести наявних у Житомирській області перемогли представники партії «Слуга Народу».
Здавалось би, є з кого обрати регіонального партійного лідера. Звісно, що Тетяна Грищенко (66-ий округ), яка не має навіть вищої освіти, на роль головного партійця не тягне.
Тетяна Грищенко (Праворуч)
А от, наприклад, житомирянин Ігор Герасименко (62-ий
округ м. Житомир) - офіцер, який брав участь у бойових діях на Сході України та
нагороджений зіркою Героя України – цілком гідна кандидатура для голови
обласної організації партії влади.
Ігор Герасименко
А ні. Не той формат. Дивимося хронологію виступів депутата Ігоря Герасименко на сайті Верховної Ради України за цим посиланням:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_dep?vid=4&kod=44
З часу обрання його депутатом по 29.09.2021 всього один виступ і то з місця. Явно не в стилі партії влади.
У ЗЕ-команді, особливо серед депутатів, цінується навичка - за допомогою максимуму слів висловлювати мінімум думок. Забалакати, прибрехати, підсолодити гламурними слівцями, ділитися грицями-небилицями.
Тому, замість мовчазного бойового офіцера партійним
обличчям ЗЕ в області поставлений киянин Арсеній Пушкаренко - юнак в окулярах,
який відчайдушно ріже стрічки на об’єктах будівництва і галасує про досягнення
ЗЕ-команди в області. Ну і безумовно, як і решта його колег по ЗЕ, Арсеній Пушкаренко
причетний до Житомирщини як груші до верби.
Отже, можна зробити висновок, що діюча регіональна
влада складається переважно з людей немісцевих. Очевидно, що такий стан справ жителям
Житомирщини не вигідний і спонукає до роздумів, кому і для чого так потрібно
розставляти людей на ключові пости.