«Що ти з собою робиш? Скоро станеш «вірастюком». Які ще штанги для дівчат?» - щотижня я чую подібні ремарки/запитання у свою адресу. Шкодую лише про одне, що раніше не потрапила у спортклуб «YesSport», де працює тренер Андрій Баленков.

Після народження доньки у мене з’явилися проблеми спини. Куди і до кого тільки не зверталася. Мамина настанова, що Ліні треба здорова і усміхнена мама, була ключовою. Вертебролог Казаков якось сказав: «Знайдіть собі заняття для душі». Я була в розпачі. Пішла вчитися правильно плавати. Поїздки на велосипеді – заміна громадського транспорту. Спорадичні візити у спортзали проблему не вирішували. Після роботи я падала в ліжко і кілька годин дивилася у стелю, а Ліна запитувала: «Мама, що з тобою?» Зараз, коли виходимо на вулицю, вона веде до турніка, бо знає, що нам обом це цікаво. Вдома разом робимо вправи. Доця першою пішла на бокс, а після неї і я приєдналася. Але передувало цьому звикання до фітнесу. Тепер мені важко бодай день не робити фізичні вправи.

Наштовхнула до написання цієї публікації розмова із Тетяною із салону краси. Вона також ходить у спортзал, але працює лише на тренажерах, і засумнівалася, чи так треба. Я можу під час заняття взагалі уникати їх. Головне – це база, робота із вільною вагою, тобто грифом. А тренажери на завершальному етапі. Про це докладно і поговорила із майстром спорту міжнародного класу, багаторазовим призером міжнародних змагань з пауерліфтингу Андрієм Баленковим.

-Як розрізнити тренера від дилетанта?

-Я би взагалі говорив про три ролі: інструктора, тренера та вчителя. Інструктор дає інформацію, але не вчить, просто розповідає, як і що працює у залі. Вчитель вчить вправам, але не ставить за мету підвищувати результати вихованців, приймає нормативи. Тренер – найвища ланка, об’єднує в собі дві перші ролі, ціль – участь у змаганнях його спортсменів. Тренер і спорт – це одне ціле. Треба чітко розрізняти фітнес і спорт, до речі. Багато людей, які підписують себе тренерами, викладають у соцмережах фото і відео, а ви поцікавтеся, хто це, які має титули, чи є фахова освіта, чи має вихованців з успішними результатами.

-Чи є такі у тренера Баленкова?

-Я виховав п’ять майстрів спорту України, три рекордсмена України. Наприклад, Нелля Косенко – багаторазова рекордсменка України з присідань, жиму лежачи, станової тяги у категорії «Masters». Анастасія Дорошенко – багаторазова чемпіонка України з жиму лежачи, рекордсменка серед юніорок у категорії до 57 кг, жала 85 кг. Владислав Макаревич – чемпіон Європи серед юнаків, рекордсмен Європи, жав 233 кг, перевершив попередній рекорд на 8 кг.

-Виходить, тренер повинен мати стаж спортсмена? І що ще входить у вашу компетенцію?

-Безумовно. Тренер зобов’язаний бути в курсі передових технологій галузі, дозволеного і нешкідливого харчування. Важливо дотримуватися циклу «харчування – тренування – відпочинок». Коли людина приходить у зал, вона хоче почути від тренера не просто загальні фрази, а поради на основі отриманого багажу знань. Помітні зміни за 2-3 місяці, усе індивідуально. За потреби додатково розписую раціон. У спортивному клубі окремо консультує дієтолог.

-Андрію, то що краще тренажери чи гриф? Просто втомило це запитання, надто від тих, хто взагалі не займається фізкультурою, але коментує усе на світі.

-Ми кажемо жартома, що тренажери придумали для ледачих людей, адже тут уже задана траєкторія руху, не треба думати, не розвиваєш координацію, м’язи-стабілізатори не залучені в роботу. А от коли з грифом, інша історія: м’язи працюють у потрібному для тебе напрямку, більше витрат калорій. Це так звані базові вправи, що позитивно впливають на м’язову масу: присідання, підтягування, тяга штанги у нахилі тощо.

-Знаю, що я не одна владнала проблему спини. Тренер і реабілітолог – точно не одне й те саме. Але вам вдалося поєднати різні напрямки. Чи може спортзал реально запобігти хірургічному втручанню?

-Якщо не хочете потрапити на операційний стіл, потрібні розтяжка і вправи з помірними навантаженнями, щоб створити м’язевий корсет, щоб грижа не розросталася. Знаю вправи, які застосовують наші відвідувачі, і таким чином захищають хребет від розвитку гриж.

Кожна людина обирає, як їй діяти. У своїй ситуації я віддала перевагу спортзалу, а не медичному втручанню. Сьогодні я роблю гіперекстензію із 40 кг, жим лежачи, присідання, станову (тут окрема історія про дружбу з нею), і не можу зупинитися. Займаюся фітнесом, але з елементами пауерліфтингу. Прийду 6-7 листопада 2021 р. на відкритий Чемпіонат Житомирської області з класичного та екіпірувального пауерліфтингу (м. Житомир, вул. Лесі Українки, 32А).