Вже майже два роки ми знаходимося на карантині через коронавірус. Але можна розібрати плюси та мінуси карантинного життя.

Дистаційне навчання у школах та університетах, як на мене, це великий мінус, бо важко сприймати поданий матеріал. Часто відволікаєшся на щось зайве. З’являється враження, що ми вчимо «китайську грамоту». А техніка ніби спеціально починає виходити з ладу, коли ми повідомляємо про це викладачів, вони починають сумніватися в правдивості наших слів. Студенти не відмовилися б посидіти з вимкненою камерою за чашкою чаю або кави. Очне навчання проходить набагато цікавіше. Живе спілкування краще за віртуальне.

Обмеження у громадському транспорті також має мінус. Час від часу буваю свідком конфліктів з цього приводу. Людям похилого віку та інвалідам й так доводиться не легко. Тому, на мою думку, краще було б відмінити ці обмеження.

Так, не всі дотримуються карантинних норм, але маска на 100% не захищає нас від вірусу. Я впевнена, що більшість людей не міняють її кожні дві години, як це потрібно було б робити. Але одноразові рукавиці та антисептики допомагають хоча б якось захиститись.

Із плюсів карантину є той факт, що ми проводимо більше часу зі своєю сім’єю. Хтось, можливо, «пізнає себе», змінює свій імідж, знаходить нових інтернет-друзів. А хтось сумлінно готується до сесії та практичних занять.

Сподіваємося, що у новому 2022 році людство звільниться від COVID-19.