27 May 2022, 14:47 Житомир: °C
Дмитро Ткачук
Екс заступник міського голови з питань транспорту та міської мобільності

Росте вартість проїзду: чому знову і чому так багато

61b8a2efa3aa8.jpg

Чергова хвиля підняття вартості проїзду в громадському транспорті котиться містами України.

Це доволі типовий, відносно регулярний і закономірний процес. Тарифи завжди ростуть, завжди це “неочікувано”. Перевізники завжди бідкаються про збитковість. Мешканці - жаліються про необгрунтованість вартості та невідповідність їхнім доходам.

Влада розводить руками, а потім піднімає ці ж руки, голосуючи за чергове підвищення вартості проїзду.

Ключові два питання, які найчастіше регулярно виникають при перших звістках у ЗМІ про подорожчання проїзду це: за яких підстав місцева влада може переглядати тарифи на проїзд та як розрахувати об'єктивну вартість проїзду.

Спробую простою мовою дати відповіді на ці 2 питання.

1. За яких умов є підстави для зміни тарифів на проїзд?

Основним нормативним документом, що врегульовує це питання є “Методика розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту”, яка в свою чергу затверджена наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 N 1175 “Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту”

Зокрема умови для перегляду тарифів зазначені в п 1.6. даної методики, який говорить про наступне: Перегляд рівня тарифів повинен здійснюватись у зв'язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації Послуг, що не залежать від господарської діяльності Перевізника, в тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.

Іншими словами кажучи, підставою ініціювання процесу перегляду тарифів є факт зміни хоча б на 10% складових витрат на надання послуг з перевезень: росту заробітної плати, зміни вартості пального чи запчастин, або інших складових собівартості цих послуг.

Одразу варто зазначити, що наявність підстави для перегляду тарифу ніяким чином не дає відповіді, на скільки саме має він вирости, чи вирости взагалі, адже для того, щоб стверджувати про зростання чи зменшення тарифу, окрім підстави, необхідно здійснити передбачені цією ж методикою розрахунки.

Окрім того, так як згідно чинного законодавства тариф на проїзд в міському громадському транспорті є регульований - тариф на Послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, то саме від виконкому міської ради залежить остаточне рішення про зміну тарифу, незалежно від наявності підстав і економічної обґрунтованості нового тарифу. Перевізник може мати підставу, подати розрахунки, які свідчитимуть про необхідність підняття, але лише від рішення виконкому залежати, чи буде змінено тариф і на скільки саме.


2. Як розрахувати об’єктивний тариф на проїзд в громадському транспорті?

Як вже зазначалося вище, в тій же методиці окреслена процедура розрахунків. Коротко суть зводиться до того, що тариф є результатом ділення всіх планових витрат перевізника та очікуваного прибутку на кількість пасажирів, таким чином вираховуючи, яка ж частка цих витрат та прибутку має бути сплачена кожним пасажиром.

Офіційно для маршрутних таксі формула виглядає наступним чином:

ecUpDzuvry6UvDKjfzK6fNLkaOcVPYPdIRSpdEBigLQ9ALoy7xU5rv24TiERsGHLgyap1k0I7_N7C2icPdYxX7QSiEV817_0W1mfVLlkLrwvtKKSAuVIJgFUyZkpCLIHou8wdvpi

Як відбувається на практиці?

Все дуже просто і складно водночас.

Порахувати всі складові витрат не складно: зарплата персоналу, витрати на паливо та утримання транспортних засобів, податки, інші витрати, до яких додати бажану норму прибутковості і поділити на кількість пасажирів.

Чому ж стільки дискусій і такий розмах варіантів у різних перевізників?

Одні рахують, що тариф має бути 10 грн, інші 20. Анонсують це в ЗМІ, люди обурюються, “експертно” заявляють, що це незаконно і несправедливо, нічого ж не змінюється, а якість послуг незадовільна. На виконкомі затверджують тариф 12 грн і історія затихає на якийсь час, а далі все по колу.

Складність полягає в тому, що оті планові показники витрат, що використовуються при розрахунку, суттєво відрізняються від фактичних, як і декларована та фактична кількість пасажирів.

Наприклад, візьмемо ситуацію з витратами палива.

При умові, що маршрутка має працювати з 6 до 22 години в середньому вона б мала проїхати за день приблизно 250 км і її заправка б коштувала до 1500 грн. Насправді більшість маршруток в обласних центрах рідко курсують і до 20 години, а значить працюють на 2-3 години менше, отже проїжджають на 50 км менше і витрати на паливо суттєво менші.

Така ж ситуація і з іншими складовими витрат.

Іншим мега важливим фактором є знаменник формули, адже, згідно з методикою, до числа перевезених пасажирів повинні включатись абсолютно всі перевезені пасажири, в т.ч. і пільговики. Маємо конфуз, коли ділити витрати треба на всіх, а заплатять за свій проїзд далеко не всі, а отже розрахунковий дохід і фактичний абсолютно не співпадатимуть, що знову ж таки свідчить про суттєву розбіжність між нормативними розрахунками і фактичною економікою.

Тому на питання, чи є обгрунтованими розраховані тарифи на проїзд, озвучені в різних містах України, можу сказати, що так, а інколи навіть є заниженими, так як перевізники, працюючи напівлегально (приховуючи реальні зарплати персоналу і несплачуючи частини податків), навіть неспроможні підтвердити фактично понесені витрати, за включення в формулу яких розраховані тарифи вийшли б ще вищими, але розраховані тарифи і реальна вартість перевезення практично не мають нічого спільного між собою.

Виключенням можуть бути лише комунальні підприємства, де більшість обліку є повним та об'єктивним, рівень надання послуг наближений до нормативного.

Як висновок можу сказати:

  1. Для того, щоб мати фахову дискусію, чи обгрунтованим є тарифи чи ні, потрібно аналізувати розрахунки, здійснені згідно з методикою.
  2. Більшість громадян не мають цих рохрахунків, так як влада не завжди їх показує, а не рідко люди і не цікавляться ними, роблячи виключно емоційні висновки.
  3. Абсолютна більшість поданих перевізниками розрахунків не мають нічого спільного ні з їх реальними витратами, ні з кількістю перевезених пасажирів (особливо платних).
  4. Необгрунтованість тарифів захована не в математичних розрахунках, а в якості послуг, які фактично надаються.
  5. Затверджені тарифи є суто політичними рішеннями виконкому і рідко співпадають з розрахунками передбаченими методикою.

По якій би методиці Ви б не рахували тариф, на скільки б не були обгрунтованими взяті при розрахунках цифри - виконком затвердить те, що узгодять основні перевізники та/або міський голова.