На днях був оштрафований муніципальною інспекцією з паркування в Житомирі. Винен, визнаю, штраф заплатив одразу.

Як людина, яка звикла аналізувати першопричини проблеми, розумію, що тривалий час проблема паркування буде досить неоднозначно сприйматися автовласниками.

Міська влада працює над створенням паркових зон та впорядкуванням паркування. Але, треба чітко розуміти, що питання паркування безпосередньо пов’язано з питаннями трафіку, впорядкування забудови та загальної концепції розвитку міста. І тут все дуже цікаво.

В бізнесі в такому випадку завжди вдаються до аналізу метаданних.

• Середня кількість автомобілів в Україні – 245 шт. на тис. осіб.
• Середня кількість автомобілів у Києві – 407 шт. на тис. осіб.
• Середній вік автомобіля в Україні – 23 роки (найстарший парк в Європі).
• Середня кількість авто в Люксмебурзі – 680 шт./ тис. осіб, Італія – 610 шт./ тис., Франція – 600 шт./тис.осіб, Польща – 580 шт./ тис. осіб.
• Середня швидкість автомобіля в Києві (протягом робочого дня) – 17 км/год.
• Середня швидкість автомобіля в Парижі – 12 км/год (центр), 31 км/год (околиця).
• Середня швидкість велосипедиста – 15 км/год.
• В Парижі на 2,1 млн. населення – 1,2 млн. авто та понад 755 тис. паркомісць.

Як доводить досвід великих міст, в тому ж числі і Києва, спроби підпорядкувати місто потребам автовласників, збільшивши пропускну здатність доріг, відкривши тротуари для паркування – шлях у безвихідь. І це доведено на практиці. Сьогодні значна більшість міст пострадянської країни повторюють помилки європейських міст десятирічної і навіть двадцятирічної давнини.

Як ми намагаємося вирішити питання трафіку та хаотичної парковки на вулицях міст? Правильно – збільшенням пропускної здатності доріг, будівництвом нових паркомісць та нових доріг. При цьому у нас середні показники пасажироємності громадського транспорту – нижчий за європейські. Цим шляхом колись ішла і Європа. До того часу, поки не почали працювати ефективні системи інтелектуального моніторингу та контролю. Які ж основні рекомендації урбаністів щодо впорядкування трафіку?

• Детальний аналіз пасажиропотоку.
• Ефективне налагодження роботи громадського транспорту та підвищення показників ефективності ПЕРЕВЕЗЕНЬ людей.
• Чітка організація дорожнього руху.
• Звуження доріг.
• Зменшення швидкості пересування (у Парижі понад 60% вулиць – 30 км/год).
• Зонування міста з точки зору доступності та забезпечення паркомісцями.
• ЗМЕНШЕННЯ кількості паркомісць відповідно до показників зайнятості(в нашому випадку мова іде про ВПОРЯДКУВАННЯ).
• Стимулювання розвитку альтернативного транспорту (насамперед велосипеду, у Копенгагені до 70% пересувань містом – на велосипеді).

Тобто вся Європа сьогодні обирає пріоритет пішохода та велосипедиста, перед автомобілістом. Обов’язковою умовою при цьому є ефективний розвиток відповідної інфраструктури та системи безпечного та комфортного громадського транспорту.

Багато хто скаже, що такі рекомендації – із розряду фантастики. Але цифри річ уперта. При 600 автомобілях на 1 тис. населення в Парижі – рух в місті значно більш активний, аніж в Україні. І нагадаю, саме там в Парижі одним із базових принципів розвитку міста став принцип «15 хвилин». Це передбачає доступність всіх основних послуг для людини у радіусі 15 хвилинної доступності.

Якби там не було, але впорядкування руху та паркування – це дуже складні логістичні процеси, які вимагають не тільки додаткових інвестицій, але і дуже специфічних моделей управління та управлінського досвіду. І досвід такого управління вже накопичений окремими містами та операторами бізнес-процесів.

Переконаний, що ця проблема не завтрашнього дня, а вже вчорашнього. Ми негайно маємо сісти за її розв’язання.