Депутат Житомирської міської ради Олена Розенблат оприлюднила на своїй сторінці світлини із ранку у дитсадку. На селфі видно вихователів, дітей. Депутат вручила солодкі подарунки від імені сімейного благодійного фонду, про що свідчить фотозвіт.

Я написала коментар під цим постом, як вона змогла потрапити всередину, адже у період пандемії батькам заборонено бути присутніми на заходах (є окремі рекомендації Міністерства охорони здоров’я), та й взагалі заводять дітей у садочок під вхідні двері на вулиці. Врешті Розенблат мене заблокувала. Колеги-журналісти також задавали незручні запитання у коментарях, які зникали. Потішила відповідь про «…важливо побачити садочок. Поспілкуватися з дітьми, вихователями.» На святі є сценарій, де навряд чи передбачений діалог казкового депутата із героями, у які переодягнені вихованці.

Як мамі дитини, яка ходить у дитсадок, мені прикро спостерігати за тим, що якісь дяді і тьоті з мандатами, посадами мають привілейоване право. Ми, у свою чергу, бачимо свято для дітей у батьківських чатах, слухаємо вдома про враження. Ще не всім дітям можна їсти солодке з магазинів. Але «благодійників» це не цікавить.

Окремо хочу сказати про статтю 307 Цивільного кодексу України «Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок». Щодо згоди дитини на фото- чи іншу зйомку, згідно з чинним ЦКУ, до досягнення повноліття батьки, або інші законні представники дитини (наприклад, опікуни), приймають рішення щодо здійснення більшості правочинів своєї дитини. Тобто фото- чи інша зйомка дитини може відбуватись тільки за їхньої згоди.

Немає значення, яке прізвище у депутата чи посадовця, який дозволяє подібне. Наш бьюті-менеджер, який за збігом обставин має мандат, теж відзначився у центрі реабілітації дітей. А потім в робочий час ходив по Михайлівській у костюмі з бородою і на камеру роздавав подарунки. Це прикольно, але не більше, ніж прикольно. Може, досить приколюватися і позувати на камери, а реально допомагати?..