Схоже цього року герой різдвяного фільму Грінч добрався до Житомира і вкрав наше новорічне свято.
Дехто жартував, що в ролі Грінча виступила міська рада, яка змогла гарно прикрасити ялинки в адміністративній будівлі на майдані Корольова – дві красуні біля входу і одна велетенська поруч з сесійною залою.
Навіть деякі депутати попри лояльність до місцевої влади та приналежність до партії мера відверто зізнавалися, що «щось пішло не так», а для виправлення ситуації є перевірене рішення – дати більше грошей на наступний рік.
Мене особисто в міській раді запевняли, що новорічна концепція була дуже гарна і продумана: люди від ялинки на Михайлівській переходять до Нового бульвару, де мало б бути якесь казкове містечко з гарними світлодіодними фотозонами, а потім йдуть на Пушкінську, де розмістили різдвяний ярмарок і атракціони. Намагалася собі це уявили, але якось не виходить, бо від ялинки на Михайлівській я б може й дійшла до Нового бульвару, але навряд чи рухалася б далі на Пушкінську, якби не знала, що саме там знаходиться ярмарок. До речі, деякі мої знайомі у перші дні після відкриття ялинки так і не знайшли анонсований ярмарок і вирішили, що цього року його взагалі немає.
Так, я знала про ярмарок і спеціально після роботи сходила туди, поки він ще був біля філармонії на Пушкінській. Вулиця була явно завузька для такої локації, проходячи між будиночками десь всередині вже не було чим дихати від диму, бо ж там щось смажили, а тут щось гріли, а тут розпалювали багаття для майбутнього шашлику. Зрештою, в одному з будиночків із самого краю ярмарку вирішили взяли глінтвейн, ціни на який цьогоріч стартують від 50 грн за маленький стаканчик. Попросили дівчину зробити «пряний з корицею», вона дістала пакетик з корицею, насипала її в стаканчик і залила глінтвейном з казанка, який грівся на електроплитці. Це все, що вам треба знати про глінтвейн на нашому ярмарку. А щодо ціни, то в Івано-Франківську два тижні тому купували глінтвейн по 25 грн за маленький стаканчик, а у Києві дешевше 100 грн немає.
Мешканці скаржилися на атракціони, підприємці – на відсутність відвідувачів на ярмарку і зрештою 23 грудня вирішили все це перенести на традиційну локацію – майдан Корольова. Ну хоч так.
Щодо фотозон, то навіть говорити нема про що – деякі заклади облаштували набагато кращі місця для святкових фото і, мабуть, витратили на це значно менше коштів, але більше любові і фантазії. А ще дивує місток, який чомусь цього року засунули прямісінько під ялинку, а не встановили на початку Михайлівської, як раніше. Не всі бачать цю фотозону, добратися до неї теж треба постаратися, та й на фото її прикраси не дуже видно.
І про ще одну прикрасу Михайлівської – гобопроєктори: спочатку встановили лише ті, що світять на Михайлівський собор, наші журналісти пів дня намагалися з’ясувати, чому не поставили ті, що в центрі пішохідної вулиці, зрештою в «Міськсвітлі» сказали, що їх не буде, бо таку вказівку отримали з міської ради. Хто саме її дав в комунальному підприємстві відмовилися повідомити, ще й зауважили, чому це ми через таку дрібницю проводимо ціле «розслідування». Але буквально наступного дня сталося диво – проєктори почали встановлювати, а мер 23 грудня здається щиро дивувався нашому питанню про їх відсутність.
На католицьке Різдво все ж вдалося трохи створили святковий настрій на Михайлівській казковими героями, які вітали дітлахів з балконів, та вертепом з рядженими студентами-волонтерами.
Управління культури, яке проводило закупівлю послуг з організації новорічних свят, зокрема – прикрашання Михайлівської та святкову ілюмінацію, звинувачує у всьому систему «Прозорро», яка автоматично обирає переможця з найменшою ціновою пропозицією. Але ж у вас є вимоги до закупівлі і може варто було б до того, як почнуть все розмішувати і розставляти, подивитися, що саме ви купили за гроші платників податків. Бо концепція – це добре, але її реалізація важливіша, бо тут же не конкурс на кращий ескіз, а найголовніше свято року.
Так, в управлінні культури сказали, що платити за фотозони не будуть, їх повернули замовнику, але ж часу на виготовлення нових вже немає. Таке відчуття, що нас святково емоційно обікрали....
До нового року лишилося кілька днів, житомиряни вміють створити собі святковий настрій і без допомоги влади, та й ще багато чого робили і роблять без її допомоги, хоча іноді не завадило б. Хочу побажати всім у новому році гарної реалізації всіх життєвих концепцій, святкових і буденних, наперекір будь-яким «грінчам» ;-)