Прогресивна громадськість Житомирщини цікавиться моєю думкою як адвоката щодо викриття на отриманні хабара ЗЕ-депутата Сергія Кузьміних 28 січня цього року.
Поділюсь своїми міркуваннями з цього приводу.
На моє глибоке переконання, історія із викриттям та затриманням Кузьміних санкціонована або погоджена вищими посадовими особами держави. Інакше кажучи,Кузьміних злитий ЗЕ-командою.
Це очевидно з огляду на наступне.
Так, у Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК)є стаття 282-2, яка має назву особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України.
Відповідно до частини першої вказаної норми КПК відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
Також всі слідчі дії (затримання, прослуховування, відео спостереження і т.д.) санкціонуються і погоджуються Генеральним прокурором.
Коли особу викривають так би мовити «на гарячому»,відбувається слідча дія, яка має назву контроль за вчиненням злочину.
Схоже, що у випадку із Кузьміних відбувався контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Це коли оперативники створюють відповідні умови в обстановці, максимально наближеній до реальної з метою викриття особи у вчиненні злочину.
Повторюсь: усі слідчі дії можуть відбуватись лише в рамках кримінального провадження, яке стосовно нардепа може відкрити лише Генеральний прокурор.
А Генеральний прокурор у нас призначається Президентом України. Венедиктова є підконтрольним, так би мовити, ручним прокурором Банкової. Відповідно, враховуючи можливі іміджеві втрати для президентської партії, викриття та затримання хабарника-депутата в обов’язковому порядку повинно бути погоджено або навіть ініційовано Офісом Президента. Не вірю я у самодіяльність Генерального прокурора, вибачте, прокурорки)
Про причини зливу Сергія Кузьміних можна лише припускати. Так само не відомо, чи ця корупційна історія виникла природно чи є провокацією з боку НАБУ.
Вважаю, до влади і грошей треба дорости не лише інтелектуально, а і ментально. До прикладу, не можна важкоатлету-початківцю піднімати велику вагу. Яким би не був талановитим початківець, якщо він не підготовлений, велика вага його скалічить.
Так само, коли у владу потрапляють випадкові люди, на кшталт дрібних аферистів, крадійчуків волонтерських грошей, фотографів, бьюті-менеджерів та іншої подібної публіки, у них починає «їхати дах» і вони стають деградантами. Найстрашніше, що вони самі цього не усвідомлюють.
Унаслідок цього притупляється інстинкт самозбереження і виходить так, як із Кузьміних.
Але у ЗЕ-команді є люди, у порівнянні з якими Кузьміних – невинна вівця. Проте їх поки ніхто не чіпає. Адже викрити нардепа можна лише за згодою Офісу президента.
До речі, вищезгадана стаття 282-2 КПК України була прийнята ЗЕ-владою у кінці 2019 року. Цю норму депутати проголосували в пакеті із законами щодо зняття депутатської недоторканості. Насправді ця норма не лише не скасувала депутатську недоторканість, а і зробила її більш контрольованою з боку Генерального прокурора – Президента України.
Що буде із Сергієм Кузміних? Час покаже.
Особисто моє ставлення до Сергія Кузьміних двояке. З одного боку, мені його по-людськи шкода. Адже ніж у спину – це завжди боляче, а коли від своїх, то біль подвійний. З іншого боку, сидів би ти у міжнародному благодійному фонді, тирив би тихенько волонтерські гроші і мав би собі на сметану та спокій) А так уявив себе видатним політиком, то й отримав дошкульну пи*дюлю.