Вчора все місто сколихнула звістка про затримання і звинувачення Артура Волинця.
Вважаю за потрібне висловити свою думку.
Для мене війна почалась в березні місяці 2014 року, коли ми допомагали вивозити з Криму родини військових.
Стан нашої армії на той час , сподіваюсь, багато хто пам’ятає.
«голодні, голі і босі» це був не просто вираз. Це були реалії життя.
В квітні 2014 року було знайомство з Юлією Толмачовой, Таргонский Олександр, Макс Ващенко, Марія Уланова, Ніна Шепетуха, Леся Морозова, Наталочка Горкуша і багато іншими волонтерами. Ці люди, закинув свої буденні справи і звичний ритм життя, почали займатися забезпеченням армії, підтримкою військових, лікуванням поранених, плетінням сіток тощо. Машини , квадрики, продукти харчування, пристрої нічного бачення…. Це далеко неповний перелік лише придбаного нашою родиною і переданого в АТО.
І треба сказати відверто- на той час, завдяки волонтерам , Україні вдалося зупинити сусіда- агресора.
Вже потім держава включилась в процеси забезпечення, і для переважної більшості в Україна війна на той момент закінчилась. А для багатьох вона тоді і не почалась. Часто ми чули- «я плачу військовий збір. Які до мене питання?»
24.02.2022 - стало ударом для всіх нас. І всі, хто мав відношення до Волонтерства раніше , плюс мільйони пересічних людей знову підставили своє плече для допомоги армії і спасіння країни .
В цей же час світ почав допомагати Україні і надавати гуманітарні вантажі.
Серед мільйонів людей, які почали волонтерити, час від часу знаходилися ті, хто лише робив вигляд- і , наприклад, продавав отриману гуманітарну допомогу. Час від часу ми чули про продаж на ринках. Про зниклі передані автівки.Про це знімали сюжети. І навіть деякі голови військових адміністрацій втратили свої посади в деяких обласних і районних центрах.
Повертаючись до ситуації з Артуром Волинцем - його затримання і звинувачення викликають багато питань. Хочу наголосити, що сама по собі ситуація надзвичайно неприємна. І більше того- нездорова.
З матеріалів, які були опубліковані в ЗМІ і офіційних повідомлень поліції , випливає, що ніби Артур продавав амуніцію «передану переважно безкоштовно з закордону».
Від себе зауважу - безкоштовною військова амуніція могла бути наприкінці лютого- початку березня. Потім , в зв’язку з шаленою потребою, її ніде не було навіть за гроші. Згодом, переважно через людей, які на той момент були за кордоном, вдалося налагодити ланцюжки і купляти цей потрібний товар. Тому не можу повірити , що хтось безкоштовно передав наколінникі, тактичні перчатки, квадрокоптер і інше в червні місяці Для мене це звучить малоймовірно. Навіть нереально. Тим паче що загальне надання гуманітарної допомоги ззакордону остані місяці зменшилося в рази.
Скоріш за все, Артур просто знаючи людей, які мали змогу купувати дані товари за кордоном, домовився про купівлю.
Можливо при перетені кордону Артур повинен був вказувати щось інше ніж «гуманітарна допомога»? Можливо. Але тоді все , що куплялось (і продовжує куплятися за гроші людей і під замовлення) , і завозилися як гуманітарна допомога - незаконно і заслуговує на кримінал і затримання???
Як на мене - це скринька пандори…
Чи кидає це тінь на весь волонтерський рух? ТАК!
Чи дійсно Артур отримав безкоштовно військову амуніцію? Не вірю!
Чи повинен був оформлювати якось по- іншому завезення цього вантажу? Можливо
Чи ставить це під загрозу роботу інших волонтерів? Ставить!
Увага контролюючих органів до волонтерського руху зрозуміла. Адже не повинно бути зловживань в цій сфері. Але!
Якщо мова про закупівлю для потреб військових під замовлення - і це все розголошується, як зловживання і за цим слідує «жорстке затримання і звинувачення»- під час війни це як мінімум демотивує, як максимум ставить під питання весь волонтерський рух…. Принаймні в Житомирі.
Читаючи коментарі під новиною про « розстрілять без следствия» переважно від тих, хто палець об палець не вдарив задля перемоги, хто навіть не здогадується чим займаються волонтери і скільки роблять роботи - відверто гидко.
І наостанок ….
Ми знайомі з Артуром декілька років. Разом приймали участь в заходах, благодійних акціях. Ця людина працювала в моєму виборчому штабі. Лютий - березень 2022 ми перетинались по запитам від військових, продуктам харчування, відправляли один до одного людей, в залежності від того , що в кожного з нас було на тей момент.
В квітні 2022 року ми перестали спілкуватись. Про причини Артур ще тоді написав на своїй сторінці. При зустрічі, я намагалась пояснити Артуру, що є юридичні і бухгалтерські нюанси волонтерської діяльності… які ніхто не відміняв. І якщо сьогодні ( квітень 2022) про них не питають, то з часом питання можуть задати контролюючі і інші органи.
Я бажаю Артуру якомога швидше вийти з цього Ада, в який він потрапив і доказати свою непричетність до того, що йому закидають і інкримінують.
Сподіваюсь на неупереджене розслідування правоохоронних органів.