Мабуть, багато хто в дитинстві читав якісь історії про те, що дельфіни рятують людей. Це такі милі створіння, граються з дітьми, людям допомагають. З часом розумієш, що про порятунок можуть розказати лише ті, хто врятувався, а ті, кого ці ж дельфіни притопили, вже нічого не розкажуть.
Про дельфінів згадала, коли місяць тому ми шукали варіанти, як близькому родичу вибратися з окупованої території: розпитували тих, хто зміг виїхати, чиї чоловіки вибралися, як і що робити, що казати, куди їхати. Але ж ті, хто спробував виїхати і все завершилося невдало, нічого не розкажуть, їх розповідей у телеграм-групах та соцмережах не знайдеш. На щастя, в нас все завершилося добре – дорога з Харківської області до Житомира, яка в мирний час займала менш ніж добу, тривала майже в п’ять разів довше.
Ще один «дельфінячий» кейс – розповіді з передової. Особливо яскраво, коли люди починають тягати по соцмережах відео звернення людей у формі, які кажуть, що їх кинули командири, зброї не дали, зрадонька і все таке. І деякі люди щиро вірять, що так у нас все й відбувається. Одне таке відео мені прокоментував поінформований знайомий: хлопці, які розповідали, що їх кинули без зброї, а зараз і взагалі без їжі, з категорії дезертирів – залишили позиції, їх відправили трохи далі від передової, щоб розбиратися, забезпечення там дійсно не як в санаторії, людям загрожує стаття за дезертирство, щоб якось пом’якшити покарання і викликати резонанс – записують такі відео, які потім з радістю тягають інтернетом наші вороги. Я розумію, що під постійними обстрілами страшно навіть тим, хто не перший рік воює, а новопризваним і поготів, не всі можуть витримати, дехто дійсно просто тікає, бо інстинкт самозбереження – це нормально. Хтось потім опановує себе і повертається воювати, а хтось ні. Звісно, може деякі розповіді з подібних відео правдиві, і десь дійсно командир недолугий, але ж пам’ятаємо про дельфінів…
Переважна більшість тих, хто воює, ніякі відосики зі зверненнями не записує, про реальну ситуацію можуть іноді розповідати, але знову ж таки – це те, що бачила і пережила конкретна людина у певному місці і у певний час. Хтось хоче описати переможні моменти війни, хтось хоче розказати про важкі й сумні. Як і з дельфінами, розказують ті, хто хоче і може розказати, та сам вирішує, що саме розказувати.
І коли ви бачите будь-які новини з окупації чи передової – це лише маленька частинка пазла, всю картину вона не показує, тому не варто накручувати себе на зраду чи на швидку перемогу, пам’ятайте про дельфінів...
