Рішенням Житомирської міської ради планується перейменувати усі заклади середньої освіти Житомира (крім Початкової школи № 11) на «ліцеї». Наводять, на перший погляд, логічне обґрунтування: якщо в закладі є старша школа, тоді такий заклад повинен іменуватися «ліцеєм».

Житомиряни зустріли новину десь із здивуванням, десь із гумором, десь із сумнівом. Власне й назва цієї статті взята в житомирян.))

Чому така реакція? Мабуть тому, що ідея назвати всі школи «ліцеями» виглядає трохи безглуздо, правда ж? А якщо ідея виглядає безглуздою, варто перевірити, чи не є вона дійсно безглуздою. Давайте перевіримо…

У 2016 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

Метою Концепції є проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти, у тому числі створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти за новими державними стандартами.

Нова структура школи передбачає 12 років навчання на трьох рівнях:

У нижній строчці таблиці зазначено дату, від якої учні в закладах загальної середньої освіти починають навчатися за 12-річною освітньою програмою на кожному з рівнів освіти. Саме з 1 вересня 2027 року перші учні НУШ підуть до «ліцеїв».

Також установлено, що початкова школа, гімназія, ліцей функціонують як окремі юридичні особи. «Початкова школа» може бути структурним підрозділом «гімназії». Структурні підрозділи «початкова школа» і «гімназія» можуть бути у складі «ліцею» у виняткових випадках та діють на підставі положень про структурні підрозділи, затверджених керівниками закладів.

Отже, «ліцеї» реформованої освітньої мережі мають запрацювати від 1 вересня 2027 року. Дата запуску «ліцеїв» природньо припадає на рік, коли перший випуск НУШ закінчить 9-і класи «гімназій».

Учні будуть здобувати у «ліцеях» протягом 3-х років профільну освіту за новими освітніми програмами 12-річної повної загальної середньої освіти. Вимоги до ліцеїв встановлені Законом, Положенням про ліцей та ліцензійними умовами.

Тобто рішенням ЖМР передбачається назвати «ліцеями» заклади, які не будуть відповідати вимогам, не будуть надавати трирічну профільну освіту, а будуть просто іменуватися «ліцеями».

Рішенням також передбачено поміняти печатки, штампи, вивіски. Фактично дане рішення потягне за собою тимчасову, до 2027 року, зміну печаток, штампів, вивісок (за рахунок місцевого бюджету).

Навіщо? Спробуємо намацати логічний ланцюжок.

Законом передбачено, що до 28 вересня 2022 року мають бути затверджені нові статути закладів. - Статути мають містити відповідні назви закладів. - Нова назва має містити тип закладу (початкова школа, гімназія або ліцей). - За планом 26-27 шкіл житомирської міської ОТГ (з 33-х) мають стати «гімназіями із структурним підрозділом початкова школа». - Тут ймовірно виникло питання: чи можна називати «гімназією» (5-9 класи) заклад, якщо у ньому до 2028 року навчатимуться учні старшої школи (10-11 класи 11-річки)? - Тупик.

Тупика насправді немає.

Реформа передбачає затвердження нових статутів, які відповідають цілям реформи. Отже, найменування закладів, які вносяться до статутів, також мають відповідати цілям реформи.

Дійсно, виникає певна плутанина у період, який є перехідним від 11-річки до 12-річки.

Від початку 2027-2028 навчального року всі школи повинні стати «початковими школами», «гімназіями» та «ліцеями». Але до кінця 2027-2028 навчального року зі шкіл І-ІІІ ступенів ще будуть випускатися старшокласники 11-річки, які зараз йдуть до 6-11-х класів. Отже, старшокласник 11-річки, який закінчуватиме «гімназію», отримає свідоцтво про закінчення закладу середньої освіти ІІ (а не ІІІ) рівня?

Ймовірно щодо цього нюансу варто отримати консультацію в Міністерстві освіти і науки. Але навіщо до 2017 року перейменовувати усі школи на «ліцеї», поки залишається таємницею.

Підкреслимо, що закон не вимагає перейменування закладів до 28 вересня 2022 року. Закон вимагає здійснити до цієї дати приведення змісту статутів до вимог законодавства. Отже, щоб максимально скоротити кількість учнів 11-річки, які навчатимуться в «гімназіях», рішенням ЖМР можна передбачити, що нове найменування закладу вступить в силу від 1 вересня 2027 року.

Якщо читачу тепер зрозуміла суть проблеми, то поясніть, який сенс у заміні печаток і вивісок у переважній більшості шкіл на 4 роки?

Ініціатива назвати все «ліцеями» виглядала б тільки веселою, якщо б не один нюанс: проєкт рішення сесії передбачає затвердження не тільки нових найменувань закладів, а й нових статутів. Тільки автори проєкту рішення чомусь «забули» додати до проєкту власне статути.

Таким чином депутатам пропонується затвердити рішенням сесії нові статути усіх шкіл без ознайомлення з їхнім змістом.

Якщо статути з об'єктивних причин (встановлення воєнного стану) не готові, хіба не краще просто перенести дату затвердження?

У підсумку мусимо констатувати, що роз'яснювальна кампанія з питань реформи для громади провалена, а сама реформа знаходиться під загрозою значного гальмування. Навіть якщо тимчасове перейменування майбутніх гімназій на ліцеї, на чиюсь думку, частково усуне деякі формальні незручності, це не варто тих сенсових втрат, яких зазнає реформа освіти в очах місцевої громади.

Спілка «Освіту - в законне русло» направила до Житомирської міської ради звернення, у якому викладено нашу позицію щодо руху шляхом реформи і закону: необхідно підготувати статути до затвердження й внести до статутів найменування закладів, які відповідають цілям реформи.

З повагою - Наталія Слободянюк,

членкиня ГО «Демократичний Альянс Жінок»

та Спілки «Освіту - в законне русло»