21 December 2024, 19:49 Житомир: °C
Олена Галагуза
Нащо слова? Ми діло несемо. О. Ольжич

Сумніви у символах державності сіють злочини

Прислів’я «Що посієш – те пожнеш» спрацювало надто болісно для України, коли роками вороги, зманіпульовані ними люди плекали сумніви щодо єдиної державної мови, територіальної цілісності, церкви.

Ви можете уявити хоч на мить, якби подібні дискусії були у Польщі, якби хтось чекав «асвабадітєлєй» ззовні, що вбивають їхніх людей, якби хтось сказав криве слово у бік польської мови чи католицизму? Ми також повинні врешті стати кулаком, який дасть гідну і рішучу відсіч навалі і не шукати ворогів там, де їх немає, наприклад, поливати брудом один одного у соцмережах.

Я постійно кажу: територіальна війна на сході і захоплення Криму – це гуманітарна катастрофа, коли тутешнім роками розповідали, що вони не є Україною, що є «вєлікая» культура та історія. Приниження, цькування українців стали нормою. Особливо цей ярлик «фашисти», значення якого не знають ті, хто говорить.

Уся велич росіян – тільки у масових вбивствах та нищенні всього живого і неживого. Хіба людина буде радіти, коли вбивають дітей? Там шаленіють від цього. Навіть ссавці дельфіни рятують людей. А тут маємо справу із апокаліпсисом наживо, і це не голлівудський фільм, ми щоденно наполегливо працюємо над тим, щоб вистояти, бути незалежними, розвивати, жити.

Зверніть увагу, хто заходить на окуповані території після військових РФ. Це вчителі. Їхні освітяни є носіями ідеології «рускава міра» в першу чергу завдяки мові. Російські військові нищать українців фізично, а їхні вчителі – духовно. Зрештою якою мовою ви спілкуєтеся, відповідний контент споживаєте.

У Посланні Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні з нагоди початку Року Милосердя я звернула увагу на ці рядки: «Скільки зла, насильства, брехні, підлості та цинізму несе в собі ворог. Це все вказує на холод порожньої душі, яка відкинула Бога. Але ми також є у небезпеці охолодити наші серця і зробити їх непридатними для життя через егоцентризм, байдужість, відчай, втому, ненависть чи знеохочення». Звертаюся до усіх не бути байдужими, не дозволити черствіти вашим серцям і самовдосконалюватися, щоб наблизити жадану перемогу України над перевертнями, що називають себе другою найсильнішою армією світу. Ми вже спростували цей міф, але попереду ще багато роботи.