19 December 2024, 06:00 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Громадський діяч

Чому Бог допустив війну в Україні?

І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди! І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому. Біблія. Книга Одкровення Івана Богослова 6:14 (2-ий український переклад І. Огієнка).

Сьогодні наша країна відбиває найжорстокіший напад за всю історію. Іде народна війна українців з російсько-путінською армією.

Війна змусила багатьох задуматися: чому Бог допустив таку страшну ситуацію в нашій країні?

"Ти допустив, щоб ми втікали від ворогів, і щоб наші ненависники нас пограбували. Ти віддав нас на поталу наче овець і розсіяв нас між народами. За безцінь Ти продав Свій народ, і не отримав жодного зиску від продажі. Ти виставив нас на глузування сусідам нашим, на глум і знущання тих, що оточують нас." (Псалом 44: 11-14. Українська Біблія: 5-ий сучасний переклад Р. Турконяка. УБТ. 2020).

Пастори, священники та різні люди почали пояснювати, чому так сталось. Ґрунтуючись на історичних фактах та на уривках з Біблії вийшли різні пояснення про причини цього конфлікту.

Чому Бог не зупиняє зло і допускає страждання? Чому не перешкоджає лиходіям? Відповіді може бути дві: або Він хоче це зробити, але не може, або може, але не хоче. У першому випадку Він не всемогутній, у другому — немилосердний.

У Новому Завіті поняття милосердя та всемогутності Бога йдуть пліч-о-пліч: милосердя — це прояв всемогутності. Можна сказати, що Ісус показує свою всемогутність у кожному вчинку, навіть тоді, коли Він проявляє милосердя або коли Він пасивний навіть перед замахом на Його життя.

Однозначно, що події в Україні впершу чергу мають глибокі духовні першопричини, є наслідком тих чи інших духовних чинників. Проти нас сьогодні діють сили темряви і силу для перемоги над ними може дати тільки Господь.

Чи винні ми, що на нас навалилось таке горе? Чому ми стали жертвами лютого ворога? Схоже питання ставили перед Христом. "Тим часом прийшли деякі й розповіли Йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами. У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці, які так постраждали, були більш грішні від інших галилейців? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете. Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!" (Луки 13: 1 - 5).

Багато сьогоднішніх пророцтв в різних церквах світу, які Господь виголошує через своїх служителів свідчать, що Україна і зокрема Київ є центром великого духовного пробудження, місцем великої Божої благодаті, особливого злиття Святого Духа. Саме через Україну прийде неймовірне і небачене до цього злиття "Пізнього дощу".

На мою думку саме про це говорив Апостол Андрій, коли на початку ери , виголосив свою промову на Київських горах, що саме на цьому місці постане велике місто в якому буде благодать Божа. І саме цього сьогодні найбільше боїться ворог людства - сатана диявол, Саме тому на нас сьогодні повстали всі сили зла. І саме тому ми маємо вести духовну війну. "Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби". (Еф. 6:12)

Що стосується допущення зла, святий Августин говорив: «Будучи цілком благим, Він не допустив би в жодній формі, щоб у Його діяннях було присутнє зло, якби не був таким всемогутнім і благим, щоб добувати добро навіть зі зла».

«Святе Письмо багаторазово сповідує вселенську могутність Божу. Бога називають «сильний Бог Якова» (Бут. 49, 24), «сильний Ізраїлів» (Іс. 1, 24), «Господь, міцний і сильний, Господь, що потужний в бою», «Господь сил» (Пс. 24, 8-10 ). Якщо Господь всемогутній «на небесах і на землі» (Пс. 135,6), то тому, що Він їх створив. Отже, для Нього немає нічого неможливого, і Він розпоряджається своїм сотворінням так, як Йому завгодно; Він Господь Всесвіту, порядок якого Він встановив, і цей порядок Йому повністю кориться і підпорядковується; історія в Його владі: Він править серцями, як захоче: «Бо велика сила завжди властива Тобі, і хто протистоїть силі рамена Твого?» (Мудр.11, 21). «Бог є Батько Всемогутній. Його батьківство і Його сила осявають один одного. Дійсно, Він являє свою батьківську всемогутність тим, як піклується про наші потреби; усиновленням, яке Він нам дає «І буду вам Отцем, і ви будете моїми синами і дочками, каже Господь Вседержитель» (2 Кор. 6,18). Біблія. 3-ій український переклад І. Хоменка.

Cвоїм нескінченним милосердям, бо Він у найвищій мірі показує свою могутність, вільно прощаючи гріхи.

Тож чому з точки зору теології з нами трапилась така велика біда.

Можна виділити п'ять точок зору, чому Бог допустив війну в Україн:

1. Бог карає Україну за гріхи

2. Люди не можуть знати справжню причину війни

3. Це диявол повстав проти України

4. Господь таким чином випробовує і зміцнює нас

5. Це події останнього часу

Ми повинні розуміти, що війна почалася давно. І ми повинні розуміти, хто є родоначальник кожної війни. Написано, що Змій і ангели його воювали із Господом на Небі. Війна почалася там і перейшла на Землю. І, звісно, завжди є той, хто піддає жару, щоб цю війну розпалити з ново силою. ( Об*явлення: 12,7)

Символічно що взагалі війна на Землі почалась на території сьогодняшнього Близького Сходу, вона почалася в Едемському саду, коли люди згрішили. Бог попереджав людство і наказував не вкушати від забороненого плоду. Але коли людина переступила цю межу – Господь сказав, що жінка в муках буде народжувати дітей і так далі. І ми знаємо, що перше вбивство відбулося у сім’ї Адама і Єви, коли Каїн вбив Авеля. ( Буття 2:15-17, 3: 6-16). Перше зіткнення і перше кровопролиття на Землі відбулось на зорі людства. Одразу після створення перших людей почались перші конфлікти , які привели до перших жертв і смертей. Про першу в історії людства війну розповідає нам Святе Письмо. Буття 4-ий розділ. Діти Адама і Єви Каїн і Авель. Перша народжена на Землі людина - первородний Каїн повстає на свого меншого брата Авеля і вбиває його.

У чому була проблема Каїна?

Септуагінта

(переклад давньоарамейських і дваньоєврейських манускриптів Святого Письма на давньогрецьку мову) https://www.ukrbs.org/.../%D0%91%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F-1/

https://www.zhitomir.info/post_3130.html

повно і точно рокриває його проблему.

Буття 4: 6-7. " І сказав Господь Бог Каїнові: Чому став ти сумний, і чому твоє обличчя спохмурніло? Якщо ти правильно приніс, але не розділив правильно, то хіба ти не вчинив гріх? Заспокойся. До тебе він звертатиметься, але ти над ним пануватимеш." Бог забив тревогу у вуха Каїна. Загроза другого гріха після великого гріха Єви і Адама. Бог звернувся до Каїна з попередженням про правопорушення. Бог каже, ти недопрацював, не довів справу до кінця, як слід було ти не відділив Богу належне, а зажав, тобто не відірвав , не відділив багатство від свого серця. Виділив для Мене гірше, цим Мене зневажив і принизив. Всевишній вказав, що ти відділив найгірше для Мене, в той час як Авель приніс саме краще - Каїн замість того щоб покаїтись остаточно злетів з катушок. Бог каже, те що ти приніс жертву це непогано, але погано те, що ти приніс що небудь. "На тобі Боже, що мені не гоже". Матеріальне заволоділо твоїм серцем і стало в останній момент вище любові та шани до Бога. Каїн закипів від слів Бога, коли він мав сокрушити своє серце і смиритись, прийняти виправлення. Але він обрав інший шлях, він своє серце ще більше наповнив гординею і ожесточєнієм. Бог не сказав, що ти проклятий, Бог сказав Заспокойся і відкинь гріх від себе і все буде добре. Господь каже, що спокуса гріха завжди буде атакувати тебе, але ти маєш відбивати ці атаки, так як це зробив твій брат - праведний Авель. Каїн же мав би вмправлятись а він вирішує ще більше грішити. Як результат, на Землі відбувається перше братовбивство. Наповнений люттю та ненавистю та заздрістю Каїн, убиває свого благочестивого брата Авеля.

Тож ми бачимо, що причиною війни є гріх , який заволодіває серцем і помислами людини, яка має вплив і владу.

Кому цікавий розвиток думки про першу війну на Землі читайте в мої блогах по темі. https://www.zhitomir.info/post_3168.html https://www.zhitomir.info/post_3099.html https://www.zhitomir.info/post_3096.html https://www.zhitomir.info/post_3085.html

Війна – це показник того, яке відношення люди мають до Бога. Кровопролитний конфлікт між Авелем та Каїном можна назвати першою реальною війною на Землі. Замах, який здійснив Каїн на Авеля , в результаті чого Авель загинув був першим конфліктом в історії людства із застосування зброї і перше кровопролиття. (Бут. 4: 1-8).

Найбільшо аналогією між подіями в Україні і тими подіями про які розповідає нам Слово Боже є війна між Сирією та Ізраїлем, про яку іде мова в Біблії, 1-а книга Царів 22 розділ. І він прожив три роки, і не було війни між Сирією і між Ізраїлем. І сталося в третьому році, пішов Йосафат, цар Юди, до царя Ізраїля. І промовив цар Ізраїля до своїх слуг: Чи знаєте, що нашим є Реммат ґалаадський? А ми мовчимо, не забираємо його з руки царя Сирії! І промовив цар Ізраїля до Йосафата: Піди з нами війною на Реммат ґалаадський! А Йосафат сказав: Я так само, як і ти, і мій народ так само, як і твій народ, і мої коні так само, як твої коні. 1-а (Царств 22: 1 - 4) ( Оголошення Путіним спецоперації по поверенню України і залучення у війну Лукашенка).

" І сказав Йосафат, цар Юди, цареві Ізраїля: Запитайте ж сьогодні в Господа! Тож ізраїльський цар зібрав усіх пророків, якихось чотириста чоловік, і запитав їх цар: Чи йти мені війною на Реммат ґалаадський, чи краще я стримаюся? А вони сказали: Іди, і Господь неодмінно видасть його в руки царя". (1-а Царств 22: 5-6) (Звернення Путіна до шаманів, які наврочили йому успіх, а насправді обманули його).

"А Міхей відповів: Не так! Це не я, послухай Господнє слово! Не так! Я побачив Господа, Бога Ізраїля, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне військо стояло довкола Нього — справа від Нього і зліва від Нього. І Господь запитав: Хто обмане Ахава, царя Ізраїля, і той піде, і поляже в Ремматі ґалаадському? Цей говорив так, а інший — так. Та вийшов дух, став перед Господом і сказав: Я його обману. А Господь запитав його: Яким чином? І той відповів: Я вийду і буду духом омани в устах усіх його пророків! І Він сказав: Обманеш і здолаєш! Вийди і зроби так! І ось тепер Господь дав духа омани в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь проголосив на тебе зло!" 1-а Царств 22: 19-23). ( Все це відбувається під Божим контролем за його передбаченням, яке виголосив істиний пророк Божий Міхей. Все в результаті буде сприяти нам на благо. Тобто у Господа завжди є план як зупинити зло і обернути зло на добро для своїх людей).

Тепер дивимось яка доля спіткала злого, нечестивого та безбожного ізраїльського царя.

"І пішов цар Ізраїля, а з ним — Йосафат, цар Юди, на Реммат ґалаадський. І цар Ізраїля сказав Йосафатові, цареві Юди: Я прикриюся і піду в бій, а ти одягнися в мій одяг. І прикрився цар Ізраїля, і пішов у бій. А цар Сирії наказав тридцяти двом начальникам своїх колісниць, кажучи: Не воюйте ні з великим, ні з малим, але тільки із самим царем Ізраїля! І сталося, коли начальники колісниць побачили Йосафата, царя Юди, то вони сказали: Цей виглядає, як цар Ізраїля! — і оточили його, щоб воювати. А Йосафат закричав. І сталося, коли начальники колісниць побачили, що він не є царем Ізраїля, то повернули від нього. Та один влучно натягнув лука і уразив стрілою царя Ізраїля між легенями і між панциром, і він сказав своєму проводиреві колісниці : Поверни свої руки і виведи мене з бою, бо я поранений! І в той день хід бою змінився, і цар стояв на колісниці проти Сирії від ранку аж до вечора, а з рани на долівку колісниці текла кров. І ввечері він помер, а кров витікала з рани на долівку колісниці. І, коли заходило сонце, виступив уперед вісник, гукаючи: Кожний нехай повертається у своє місто і до своєї землі, бо цар помер! І прибули до Самарії, і поховали царя в Самарії. І помили колісницю біля джерела Самарії, і свині та пси лизали кров, і розпусниці помилися в крові — за Господнім словом, яке Він сказав". (1-а Царств 22: 29-38). Українська Біблія: Новий, 4-ий переклад Р. Турконяка. УБТ. 2011..

І ось фінал. Ми бачимо безславний кінець злого і агресивного царя Ахава, який не ходив дорогами Господа , а вибрав злу дорогу, яку йому запропонував диявол.

Книга Об*явлення Святого апостола Івана Богослова, або Книга Одкровення, або Апокаліпсис. Книга яка навіює страх і жах на всіх недуховних людей.

"Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоби показати Своїм рабам те, що має незабаром статися. І Він показав, пославши через Свого ангела Своєму рабові Іванові, який засвідчив про Боже Слово і про свідчення Ісуса Христа — усе, що побачив. Блаженний той, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та дотримується написаного в ньому, адже час близький!" (Об. 1: 1-3).

"А коли Він відкрив другу печать, я почув, що друга істота промовляла: Іди [й подивися]! І вийшов інший кінь — червоний. А тому, хто на ньому сидів, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного, і дано йому великий меч." (Об. 6:3-4).

Згідно тлумачення відомого богослова Метю Генрі, при знятті другої печаті вийшов інший кінь, іншого кольору, червоний, або рудий. Він символізує спустошливі війни. Тому Хто сидить на цьому коні, дано було взяти мир із землі, щоб мешканці убивали один одного. Хто сидів на цьому коні – чи Сам Христос як Господь воїнств, чи Його знаряддя, створене Ним, щоб вести війну, – не ясно, але ясно наступне:

1. Ті, хто не підкориться Святому Євенгелію , будуть пронизані мечем божественної справедливості.

2. Христос керує і наказує не лише у Царстві благодаті, але й у сфері Божого провидіння.

3. Меч війни - це страшне покарання, він бере мир із землі, найбільше благословення, і спонукає людей вбивати один одного. Люди, які повинні любити одне одного та допомагати один одному, під час війни налаштовані вбивати один одного.

Війна – жахлива річ! Війна завжди є результатом гріха (Римлянам 3:10-18). Найважливіше, що ми можемо зробити під час війни, – це молитися про Божественну мудрість для наших лідерів, про безпеку наших солдат, про швидке вирішення конфлікту і мінімальні втрати з обох боків (Филип’янам 4:6-7).

"Тому визнавайте один перед одним гріхи, моліться один за одного, щоби зцілитися, бо має велику силу ревна молитва праведного." (Як. 5: 16).

Але чи можуть молитви зупиняти війни. Відповідь на це питання ми знаходимо в 2-ій Книзі хронік, у 32 розділі, 1 - 23 віршах: " Після цих подій і цієї правди прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами, і наказав їх захопити. І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім, і обличчя його спрямоване, щоб воювати проти Єрусалима, і зібрав нараду зі своїми старійшинами і сильними, щоб загатити джерела води, які були за містом, і вони йому допомогли. Він зібрав багато народу, і вони загатили джерела води і ріку, що протікала через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар ассирійців, не знайшов багато води і не закріпився.

А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї. Він поставив володарів міста над народом, а вони зібралися до нього на площу біля Брами долини, і він заговорив до їхнього серця, закликаючи: Будьте сильними і будьте мужніми, не майте страху перед царем Ассура і перед усім народом, який з ним, бо численніші ті, хто з нами, ніж ті, хто з ним! З ним — тілесні руки , з нами ж — Господь, наш Бог, щоб спасати і вести нашу війну! І народ укріпився від слів Езекії, царя Юди.

Після цього Сеннахирім, цар ассирійців, послав своїх рабів до Єрусалима, а він сам був під Лахісом, і все військо було з ним. Він послав до Езекії, царя Юди, і до всього Юди, який у Єрусалимі, кажучи: Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі? Хіба не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть, на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас від руки царя Ассура? Чи не він — Езекія, який знищив свої жертовники і свої високі місця , кажучи Юді й тим, хто живе в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертовником і на ньому жертвуватимете? Хіба не довідались ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Хіба ж спромоглися боги народів усієї землі спасти свій народ від моєї руки? Хто між усіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки, дав спасіння ? Хіба змогли вони врятувати свій народ від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки? Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не переконує вас діяти таким чином! Тож не вірте йому! Адже не може бог жодного народу і царства спасти свій народ з моєї руки і з руки моїх батьків, отже, ваш Бог не спасе вас від моєї руки!

І ще далі говорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії, його раба. Він також написав листа, аби зневажити Господа, Бога Ізраїля, і сказав про Нього, заявляючи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не врятує Свій народ від моєї руки! І він закричав великим голосом по-юдейськи проти народу, який був на стінах Єрусалима, аби перелякати їх і стягнути, щоб захопити місто. І він заговорив проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, витворів людських рук.

Тоді цар Езекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися про це і заголосили до неба. І Господь послав ангела, і вигубив усякого сильного воїна, володаря і полководця в таборі царя Ассура, і він повернувся, засоромлений на обличчі, у свою землю. Він прийшов до дому свого бога, і дехто з тих, хто вийшов з його лона, убили його мечем. 22 Тож Господь врятував Езекію і тих, хто жив у Єрусалимі, від руки Сеннахиріма, царя ассирійців, і від руки всіх, і дав їм спокій довкола. І багато хто приносив у Єрусалим дари для Господа і дари Езекії, цареві Юди, і після цього він став прославлений в очах усіх народів."

Також у своєму спілкуванні / прославленні Бога Йов звертається до форми запитань: «Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це? Чи сила камінна – то сила моя? Чи тіло моє мідяне? Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?» (Йов 6:11-13). Цей принцип питань як молитви й «хвали» явлений і в багатьох псалмах: «Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? Пам’ятай же про мене, – яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села. Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?» (Пс. 88:47-50).

Псалми також пропонують нам форму поклоніння в плачі. Ціла книга Плач Єремії присвячена оплакуванню міста та народу Юдеї. Ми не розуміли плач у мирний час, але зараз плач за Маріуполем вже не видається дивним пережитком минулого, а перечислення зруйнованих приміщень, мертвих тіл та голодних городян тепер не виглядає чимось нереальним (Плач 2). Біблія не втікає від цих картин реальності – вона інтегрує їх у пісні плачу, у звернення до Бога з горем.

Ще Псалтир являє нам поклоніння як виявлення гніву: «Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!» (Пс. 3:8), і навіть прокляття: «Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, – нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов’януть вони, як трава по дорозі, бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! Поки почують тернину запалену ваші горшки, – нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену! А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! і скаже людина: “Поправді є плід справедливому, справді є Бог, – суддя на землі!”» (Пс. 58:6-12).

Окрім того, Біблія свідкує про псалми хвали в часи перемоги над ворогом через пісні Міріам, Дебори чи Давида. Не завжди наші війни справедливі, але бувають періоди, коли Бог дає перемогу, і ми славимо Його за це. Отже, Біблія показує, що різний досвід людини може бути інтегрований в поклоніння. Але цей досвід різноманітного поклоніння буде неповним, якщо не звернути увагу на опис Бога, до якого звертаються ті, хто моляться та поклоняються. То ж яким ці книги малюють Бога?

Пророк Авакум, отримавши страшну звістку війни від Бога, говорить про самодостатність богопізнання й здатність славити Його: «Я почув – і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, – то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь – моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Ав. 3:16-19) Здатність Авакума славити Бога спирається на розуміння Його святості: Бог – Святий, тому, хоч Його дії нам не зрозумілі, Він завжди залишається вірним Своєму слову й не схожий на людей та їхні проєкції. Маючи обіцянки Бога, Авакум здатен пережити страшну годину й славити Його.

Точної причини, чому Бог допустив війну в Україні, ми не знаємо. Але в загальному Біблія відкриває причину всім бідам — це гріх. Людина через свою впертість обрала свій власний шлях, замість того, щоб мати спілкування з Богом. Цей вибір, який виражається в активній непокорі Богу, називається гріхом. Тепер людина відлучена від Бога і заслуговує на смерть.

Тому ми маємо в усій повноті покладатись на Бога і Його волю знаючи що все що відбувається на Небі та на Землі перебуває під Його контролем. "Це рішення Небесних Вартових, - вирок Святих для того шоб пізнали всі живуть на землі: Над людським царством володарює Всевишній , і дає його кому захоче , - Він може над ним поставити найприніжинішого серед людей. Книга пророка Даниїла 4:14. (Біблія: сучасний переклад українсько мовою УБТ. 2020).

"Він покладе край війнам до кінців землі, поламає луки, потрощить зброю і щити спалить вогнем. Вгамуйтеся і зрозумійте, що Я — Бог! Я буду прославлений в народах — буду прославлений на землі. З нами — Господь сил, Бог Якова — наш Заступник." ( Пс. 45(46): 10-12)

Але Бог любить нас і в Нього є чудовий план для нашого життя. Через Ісуса Христа можна примиритися з Богом і визволитися від людських гріхів.

Для цього потрібно прийняти Ісуса Христа як свого особистого Спасителя і Господа. Тільки після цього ми зможемо зрозуміти Божу любов і Його задум.

Поки на світі є люди, які не повірили в Ісуса Христа, поки вони не звільнилися від своїх гріхів, війни будуть продовжуватись до кінця історії землі. Для перемоги над гріхом потрібна віра.

Переможець успадкує все, і Я буду його Богом, а він буде Мені сином. (Об. 21: 7)

Амінь!








Електронна адреса: yuriy.malashevich78@ukr.net

тел (вайбер) 0982257110

https://www.linkedin.com/in/%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%...

акаунт у фб: https://www.facebook.com/Malashevich.Yuriy https://www.facebook.com/Yura.malashevich/

офіційний телеграм-канал https://t.me/YuriyMalashevich