Робота в умовах повітряних тривог та ворожих атак, проблеми з фінансуванням, DDos-атаки, потреба підлаштовувати свою роботу до нових правил, відключень електрики та зв’язку — таким 2022 рік був для житомирських журналістів. Про роботу в умовах війни ми запитали у журналістів Житомирщини.
Початок війни
Практично у перші дні війни росіяни завдали удари по низці цивільних об’єктів Житомира та області. У перший день весни зазнав авіаудару у мікрорайоні Богунія, внаслідок якого були зруйновані житлові будинки, постраждала лікарня і пологовий будинок, невдовзі окупанти розбили ліцей №25 у центрі міста. На півночі області війська, які заходили з Білорусі, окупували і знищили декілька прикордонних сіл, а також регулярно здійснювали авіанальоти на Коростень та Малин.
Більшість медіа області перейшли на режим дистанційної роботи, але продовжували висвітлювати події у цілодобовому режимі.
«Ми працюємо! Працюємо в новій реальності, в нових умовах, за новими принципами, які радикально відрізняються від того, що ми робили в мирному житті», — так про роботу в перші тижні війни говорила головна редакторка інтернет-видання «Times.zt» Діана Мінаєва.
Журналістам доводилося годинами чекати офіційної інформації і аналізувати сотні фейків та маніпулятивних повідомлень, якими рясніли соцмережі, але вони не втрачали енергії та оптимізму:
«Всі наші проблеми і потреби – дрібниці у порівнянні з війною і російськими фашистами, які вбивають наших людей і скидають бомби на житлові будинки. Ми вистоїмо і переможемо. Слава Україні! Слава ЗСУ!», – так на початку березня коментувала ситуацію головна редакторка «Житомир.інфо» Тамара Коваль.
2 березня з повітря окупанти зруйнували телевежу Коростень-медіа, внаслідок чого призупинилася телетрансляція. За словами очільниці КП «Коростеньмедіа» Світлани Барановської той період виявився найважчим для команди.
«Війна, особливо на початку, внесла корективи в роботу наших ЗМІ, які входять до складу підприємства: газети «Іскоростень», телебачення «Коростень ТБ» та радіо «Коростень ФМ 107.5». Через великі авіаобстріли та бомбардування Коростенського району у лютому, березні, квітні була призупинена робота та вихід (протягом квітня) газети, так як не працювали поштові відділення і друкарня, а також було скорочено трансляцію деяких телепрограм та радіофірів, особливо розважального характеру. Телебачення і радіо своєї роботи не припиняло, транслювали і продовжуємо транслювати марафон єдиних новин, також програми власного виробництва. Також цілодобово щодня по радіо і телебаченню подається попередження та про дії населення під час сигналів повітряної тривоги. Станом на 19 грудня в нашій громаді пролунало 545 повітряних тривог. На сьогодні підприємство працює у звичному режимі, дещо зменшено кількість авторських програм та наповнення ефірного радіомовлення, зокрема і через виїзд працівників за кордон та звільнення за власним бажанням через складну ситуацію в країні та низький рівень заробітної плати. Телебачення працювало постійно з 24 лютого, лише на деякий час, через пошкодження телевежі від авіаобстрілу, було призупинено подачу сигналу в Т2. Так, у Коростенській громаді Житомирської області 2 березня 2022 року у зв’язку з ракетним ударом в районі села Клочки, де розміщується передавальна станція цифрового ефірного телебачення Т2 (Зеонбуд), було пошкоджено комунікаційну лінію (кабель), в результаті чого було припинено трансляцію в ефірі Т2 «Коростенського телебачення» КП «Коростеньмедіа». З 15 квітня 2022 року робота була відновлена. Транслювання в кабельній мережі не зупинялося», — розповіла Світлана Барановська.
Кібератаки
Паралельно з бомбардуваннями, обстрілами і дезінформацією на медіа та сайти органів влади вчинялися кібератаки. Так у березні DDoS-атаки зазнав сайт Житомир.info: окупант вніс зміни в новину про обстріли населених пунктів.
Директорка «Житомир.інфо» Юлія Новицька у коментарі ІМІ розповіла, що сайт піддавався потужній атаці незадовго до початку повномасштабної війни, тоді поліція розпочала розслідування, яке досі триває. Після березневого втручання редакція вже не зверталася до правоохоронців, натомість, заручилася допомогою спеціалістів, які поставили захист на сайт.
У коментарі ІМІ консультант з цифрових технологій Віталій Мороз розповів, що упродовж року кіберзлочинці намагалися декілька разів здійснювати атаки на «Житомир.інфо», маючи на меті ускладнити доступ користувачів до контенту сайту або ж унеможливити роботу сайту.
«Фахівці канадської організації eQualitie, що спеціалізується на розробці технологічних рішень для медіа та громадянського суспільства, підключила сайт Житомир.info до спеціалізованого софту проти DDoS-атак під назвою Deflect. Вже через два дні – 23 серпня напередодні Дня Незалежності Deflect відбив першу потужну атаку у майже 2 мільйони хітів», — пояснив Віталій Мороз.
В Україні послугами Deflect користуються сайти відомих правозахисних і неурядових організацій, а також редакції ЗМІ. Софт є безплатним для українських сайтів, хоча він є комерційним в інших країнах світу. Підключитися до сервісу можна через форму реєстрації, після чого відбудеться перевірка, чи підпадає сайт під критерії безплатного захисту.
Суть захисту Deflect полягає в тому, що замість прямого запиту від відвідувача до сервера, на якому хоститься сайт (origin), запит йде до IP-адрес серверів Deflect, на яких працюють реверс-проксі з модулями для виявлення та аналізу DDoS атак. «Хороші» запити або обслуговуються з кешу, або проксуються на оригінальному сервері. Виявлені «погані» запити – блокуються.
«Тільки в період з 2 жовтня по 27 листопада 2022 Deflect відбив щонайменше 12 потужних DDoS-атак проти «Житомир.інфо» – в цих атаках використовувалися тисячі унікальних IP-адрес, “поганий” трафік на сайт сягав мільйонів запитів в кілька хвилин. Без спеціалізованого софту, сайт би не витримав. Разом з тим, користувачі сайту на кілька хвилин могли бачити помилку 503 – не витримував хостер, на потужностях якого хоститься сайт. Найбільш атака відбулася в період 27-30 жовтня 2022 року – зловмисники використали більш як 100 тисяч IP-адрес для атаки, й атака згенерувала більш як 33 мільйони запитів на сайт (хіти)», — пояснив Віталій Мороз.
Перешкоджання робочі журналістів
У серпні-вересні на деяких сайтах і в соцмережах почали поширювати інформацію про факт перешкоджання журналістській діяльності, про який розповідав редактор інформаційного вісника «Вісті Народиччини» Василь Маєвський.
Повідомлялося, що інцидент стався 2 травня 2022 року в смт. Народичі біля зруйнованого мосту через річку Уж, де проводилась відеозйомка виїзної колегії місцевого самоврядування на чолі з депутатом Верховної Ради від фракції «Слуга народу» Арсенієм Пушкаренком.
За словами Василя Маєвського під час відеозйомки між журналістом і Пушкаренком виник словесний конфлікт, після якого водій депутата пошкодив відеокамеру та забрав її разом із відзнятим матеріалом.
У відповідь на інформаційний запит ІМІ в ГУНП в Житомирській області повідомили, що розслідують цю справу.
«Повідомляємо, що у поточному році слідчими підрозділами ГУНП в Житомирській області за злочинами, учиненими у сфері професійної діяльності працівників ЗМІ, зареєстровано та розслідується 1 кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна та перешкоджання законній професійній діяльності редактора видання «Вісті Народиччини» Маєвського В.В. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 347-1 КК України. Досудове розслідування триває», — повідомили правоохоронці.
Ще одна гучна справа, яка стосується минулорічного перешкоджання роботі журналіста Олександра Крижанівського, дійшла до суду.
Корольовський районний суд Житомира виправдав охоронця, який з палицею кидався на журналіста програми розслідувань “Антирейтинг”, перешкоджаючи проводити зйомку. Момент перешкоджання журналістській діяльності був зафіксований на відео, але суд не визнав винуватість охоронця. Прокуратура Житомирської області з таким рішенням суду не погодилася і подала апеляцію.
Замість підсумків
Підбиваючи підсумки року, житомирські журналісти сходяться на думці: ми вистояли, і це — найголовніше. Медійники усвідомлюють, що прийдешній 2023-й навряд чи буде легким, готуються до затяжних блекаутів, шукають ресурси на купівлю генераторів та старлінків, проходять вишколи з надання домедичної допомоги і жартома відповідають: «Відпочивати будемо після перемоги».
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області
