Групою науковців Інституту геологічних наук НАН України, АТН України, Спілки буровиків України досліджено стан та перспективи освоєння торф’яного потенціалу в Україні.

За результатами цих досліджень з урахуванням висновків наукової роботи А.І. Вдовиченка і Н.М. Чернієнко «Альтернативні джерела енергії: наслідки законодавчих прогалин», науковці дійшли висновку, що торф’яний потенціал України доцільно віднести до високоефективного і екологічного альтернативного джерела енергії на місцевому і регіональному рівнях.

В сучасних умовах нестабільності постачання і значного подорожчання природного газу та інших існуючих джерел енергії, зокрема, і загально визнаних альтернативних, торф стає найдешевшим, високорентабельним, простим і доступним джерелом енергії, який не потребує значних капітальних вкладень і часу на його освоєння.

При невідкладних широкомасштабних заходах по освоєнню торф’яного потенціалу при його раціональному комплексному використанні є можливість уже в перший рік скоротити споживання в Україні природного газу майже на 1 млрд. м3 при зменшені собівартості виробленої умовної одиниці енергії більше ніж у 5 разів. Економічний ефект в цілому по Україні може скласти більше 10 млрд. грн. на рік.

В Україні є усі передумови для щорічного збільшення видобутку торфу на 1 млн. т. і доведення його до рівня 5 млн. т. При таких темпах видобутку промислових запасів вистачить більше ніж на 100 років, а прогнозних - на 300 років.

При глобальному потеплінні останні роки болота осушуються і створюються умови пересихання торфових родовищ, їх інтенсивного вивітрювання, мінералізації, а також суттєво підвищується пожежна небезпека на значних територіях із тяжкими наслідками.

Якщо торф не видобувати, то він самознищується, завдаючи шкоду навколишньому середовищу.

При сучасних методах, схемах та технологіях видобутку і раціональному облаштуванню вироблених територій, з’являється реальна можливість створення штучних водоймищ, які будуть підживлювати і постійно зволожувати поверхневий шар ґрунту, забезпечуючи сприятливі умови для розвитку рослинності.

Штучне контрольоване заболочування дозоляє створити умови для відновлення покладів торфу та організації масштабних тривалих наукових досліджень глобального процесу торфоутворення та його впливу на навколишнє середовище і життєдіяльність рослинного і тваринного світу та вцілому суспільства.

З огляду наведеного є достатньо науково обґрунтованих доводів і практичного досвіду доцільності широкомасштабного видобутку та раціонального використання торфу і продуктів його переробки. Серед основних причин стримування торфовидобутку в Україні необхідно віднести відсутність державної політики у розвитку цього напряму. Академічні, галузеві та університетські наукові установи фактично усунулись від цієї діяльності, не розуміючи її важливість.

Першочерговим завданням науковців і практиків з освоєння торф’яного потенціалу є переконання необізнаної публіки, до якої відносяться представники місцевої влади і самоврядування, центральної виконавчої влади, міністри, народні депутати, прем’єр, президент і усі наближенні до них, у надважливості і вагомості проблеми та реальності її вирішення.

Все реакции: