Перед вознесінням на Небо Спаситель наказав своїм учням чекати сходження на них Святого Духу та Сили з Вище, тобто апостоли перед початком своєї місіонерської діяльності мали пройти обов*язкову процедуру хрещення (повне занурення) Святим Духом. Єангелія від Луки 24: 49, 1-ий розділ Книги Дії Святих Апостолів.
Упершу чергу зішестя Сили Святого Духа на віруючих потрібно було для повернення на Землю Царства Божого під впливом проповіді учнями Христа Євангелія Царства в силі Святого Духа, оскільки для телепортації (спасіння ) душі із грішної Землі до святого Раю хрещення Святим Духом та отримання при цьому сили з Вище з даром мов не потрібно. Сила потрібна для того, щоб Силою Святого Духа перемогти іншу силу і визволити від сили темряви Землю і людство. Дн. 1: 8.
Як це відбувалось.
В день юдейського свята п* ятидесятниці (грец. πεντηκοστή [ἡμέρα], pentekostē [hēmera] — «п'ятдесятий день» Спершу П'ятдесятниця була юдейським святом, що відбувалося на 50-й день після Пасхи (юдейського Песаху), завжди в неділю. Воно було відоме під назвою Шавуот (שָׁבוּעוֹת) та проводилося на честь першого врожаю. З III ст. — також на честь отримання Торими).
Коли в Єрусалим прибуло багато людей на святкування Шавуота, апостоли та Марія перебували в світлиці в будинку на Сіонській горі. З ними також були учні Христа і перші віряни. Несподівано на кожного апостола і на Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я, завдяки чому вони стали здатні говорити мовами, яких раніше не знали. Через це зчинився галас, який привернув увагу знадвору. Дн. 2: 1- 6.
Апостол Петро вийшов на ґанок і оголосив, що Дух Божий зійшов на апостолів, тож вони можуть проповідувати вчення Христа для різних народів. Їхні промови переконали кілька тисяч людей прийняти хрещення. З них склалася перша християнська Церква. Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія існування святої вселенської (кафолічної) апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади на Землі.
Почало сповнюватися те старозавітнє провіщення, в якому Господь урочисто пообіцяв, що "виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старшим вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння" (Йоїл 2, 28).
Будучи безтілесним, Святий Дух обрав чуттєве знамення, щоб тим відчутніше явити Свою присутність. "Бо, - навчає св. Григорій Богослов, - як Син Божий з'явився на землі, то і Духу Святому належало з'явитися".
Іоанна 16:7 "Але Я вам істину кажу: Краще для вас, щоб Я пішов; бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас, а якщо піду, то пошлю Його до вас".
Святий Дух, дано нам, щоб змінити суспільство. Господь хоче впливати на наше життя через Духа Святого.
Іоанна 16:8,9 "...і Він, прийшовши, викриє світ про гріх і про правду і про суд: про гріх, що не вірують у Мене;"
Як тільки вогонь Божественний запалав в душах апостолів, вони піднесли до неба слово хвали і подяки Господу за Його благодіяння для роду людського. І кожен з облагодатнених почав говорити на якій-небудь, до цих пір йому невідомій, мові - земній чи ангельській, але, передусім, тієї країни, де він ніколи не був. Це знання для апостолів було даром Духа Святого, необхідним, зокрема, для розповсюдження Євангельської Істини в усьому світі, серед усіх народів і націй, рас та племен. А також для спілкування - і якраз невідомою мовою - з ангелами і безпосередньо Богом. Адже у такий спосіб "Дух [Cвятий] підкріпляє нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися, як належить, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними. А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він заступається за святих [себто правдиво віруючих].
Тим часом, шум з неба привернув до Сіонської світлиці безліч іудеїв та прозелітів. Вони були вражені несподіваним для них явищем: учні Христові, переважно, галілеяни за походженням, люди, здебільшого, малоосвічені, раптом заговорили іншими, в т. ч. іноземними, мовами. Мр. 16:17, Іс. 28:11, 1-е Кор. 14:21. І хоча надзвичайно різноманітною була ця величезна юрба присутніх за походженням і мовою, проте, кожен чув якогось одного проповідника, який прославляв Бога мовою його країни. Здивування багатьох перейшло в жах, але знайшлися і такі, які, "насміхаючись, говорили", що апостоли, мовляв, "напилися солодкого вина" (Дії 2, 13).
Тоді св. апостол Петро виголосив свою першу публічну проповідь. В якій вказав на славну подію, що сталася цього дня, - на виконання стародавніх пророцтв і, зокрема, пророка Йоїля. Й, відповідно, завершення тієї великої справи Божого прощення, порятунку та зцілення людей, яку здійснив та утвердив на землі - і далі доручив вершити Своїй правдивій Новозавітній Церкві - розп'ятий і воскреслий Господь Ісус Христос. Проста і коротка була перша християнська проповідь, але оскільки устами апостола Петра віщав Дух Святий, ці слова його проникли й заполонили серця й уми слухачів і перемогли їхні сумніви і завзятість.
Вислухавши його, "вони розжалобились серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: Що нам робити, браття?" "Покайтеся, і нехай хреститься кожен із вас в ім'я Ісуса Христа для прощення гріхів, і дара Святого Духа", - відповідав їм Петро. Після цього "охоче прийняли слово" і негайно покаялися, увірували, хрестилися, і до Церкви Христової "приєдналося в той день душ близько трьох тисяч" (Дії 2, 37-41).
Ці люди були місцевими євреями, євреями діаспори та деякими язичниками, наверненими в юдаїзм. У Дії 2:9-1 1, люди повернулися до своїх домівок на території сучасної Середземноморської Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Через кілька розділів у Дії 8:27 ми також читаємо про чоловіка, який повернувся до Ефіопії. Ці місця є географічними областями, де Рання Церква була найсильнішою в перших століттях нашої ери.
Отже в день П’ятидесятниці, коли народилася Церква, думається про те, якою була та першоапостольська церква і наскільки ми відповідаємо тому початковому зразку. Ви ж не думаєте по наївності, що саме ваша церква сама правильна і точно відповідає апостольській?
Якби в той час були доступні сучасні технології, то ми з прискіпливістю вивчали б кіноплівки тих подій, які відбулися в день П’ятидесятниці, аналізували б перші зібрання, проповіді, порівнювали б зі своїми... На щастя, вже тоді була доступна писемність, через що тепер маємо певне уявлення як все було і, відповідно, як має бути.
Вивчаючи ці тексти, бачимо, що служіння в новозавітній церкві були більш спонтанними. Простіше кажучи, більш живими і непередбачуваними. Дух Святий, так би мовити, мав більше свободи для проявів. Хтось заходить надто далеко у своїх висловлюваннях, мовляв, тоді діяв Дух Святий. Однак це не вірно, бо Дух Святий діє і сьогодні.
Точніше казати, що тоді більш переважали елементи спонтанності. Вони проявлялися в проповіді, співі, характері зібрань. Часто відбувалися речі незаплановані і непередбачувані – як от випадок з Ананієм і Сапфірою (Дії 5). Коли церква сходилася разом, то кожен з них мав псалом, науку, мову, об’явлення, вияснення. Пророки промовляли по двох чи по трьох, коли ж відкриття отримував інший з тих, хто сидить, то перші замовкали (1 Кор.14:26-27).
Давно вже немає таких спонтанностей. Чи є зараз десь церкви, де проповідує той, хто отримав слово від Бога? Чи лунають псалми від наповненості Духом? Чи пророкують одночасно декілька пророків? Чи невіруючий, зайшовши в зібрання і почувши як відкриваються таємниці його серця, впаде ниць і скаже: «Істинно між вами – Бог!»?
Будь-який рух прямує до інституалізації, структурованості, традиційності. П’ятидесятницький також. Декілька співанок ми вчимо одну пісню, щоб один раз її заспівати в зібранні; знаємо хто буде проповідувати через місяць, в неділю вранці чи ввечері; пишемо програми зібрань. А втім – і це нормально, від Духа Божого. І така практика (графік проповідників, наприклад) мені видається більш раціональна, ніж її відсутність.
Так, повним торжеством і тріумфом Божого Святого Духа над невіруючими завершилася ця подія.
Свято Трійці також позначає завершення земних справ Господа, потрібних для спасіння людства від гріха, позаяк Бог завершив цього дня появу в усіх трьох іпостасях перед людьми. Здатність апостолів розмовляти багатьма мовами накладає ще одне значення свята — це свято порозуміння й подолання упереджень, адже Христове вчення призначене для всіх людей, як рівних. Оскільки Христос дав змогу людям воскреснути в майбутньому, і Його слова апостоли понесли різним народам.
Церква - головний інструмент Бога на Землі для спасіння людства, а головне відновлення Його Царства на планеті. Мф. 28:16, Мр 16:15-20.
Бажаю Вам сповнятися силою Духа Святого, бути скерованими Ним, бути спрямованими у служінні і бути людьми, які виявляють цю силу для того, щоб змінювалося наше суспільство, змінювалася країна, змінювалася окремо взята родина, змінювалися серця людей.
Тому нехай Господь благословить і поведе нас.
І святкуючи цей знаменний день, ми могли знову і знову з Ним мати близькі стосунки.
І нехай Дух Святий діє через нас, щоб пізнав світ, що спасіння в Ісусі Христі.
Електронна адреса: yuriy.malashevich78@ukr.net
тел (вайбер) 0982257110
офіційна публічна сторінка у фейсбуці: https://www.facebook.com/YuriMalashevich
акаунт у фб: https://www.facebook.com/Malashevich.Yuriy
офіційний телеграм-канал https://t.me/YuriyMalashevich
