Одного разу, після закінчення офіційного візиту до Ізраїля, вже біля трапу літака, Джорджа Буша-молодшого запитав місцевий журналіст:

- Що найбільше Вас вразило в землі обітованній?
- Те, що за такий короткий час, не зважаючи на війну і труднощі, ви встигли перекласти Біблію на іврит, - після хвилини роздумів "блискуче" відповів президент США.

Такий анекдот викликає бурю сміху у будь-якого єврея або того хто "в темі". Вони знають, що Біблію не треба перекладати. В оригіналі вона і була написана на івриті. Але в кожному жарті лише доля жарту. В Індії брагмани - хранителі ведичного знання, - привілегійована каста. Тому саме вони отримують і міністерські посади і директорські крісла. Слідом за індусами і творці цього єврейсько-техасського анекдоту теж вважають, що оригінал Старого Заповіту належить виключно євреям, а кому належить святиня західного християнського світу, той має займати і вище положення в ієрархії суспільства. Звідси витікає віра єврейського народу у свою виключність, "вищу касту" порівняно з усіма неєвреями (ґоями). Таку саму віру в виключність євреїв, як не дивно, свідомо або несвідомо, мають і більшість християн всього Світу. Не треба доводити визнаний факт непропорційного демографічного впливу єврейства на християнську думку, філософію, культуру і образ життя. Вже не дивно, що в деяких країнах навіть президента обирають не серед титульної нації, а саме з представників "богообраного" народу. Чому це так відбувається? Хочете дізнатись?

Щоб знайти відповідь на це питання, треба поринути в глиб віків. Не хвилюйтесь, я не претендую на сувору науковість мого есе, тому розповім вам коротко, просто і жваво.

З давніх давен в іудейському суспільстві був розкол. Одні євреї вважали, що духовне знання належить лише Богу і з любов'ю дане ВСІМ людям, тому його треба широко розповсюджувати і нести благую вість у Світ. Інші - що таке знання потрібно привласнити і використати лише тому народу, через чиїх пророків воно прийшло на Землю. Справа дійшла до вбивств. Перемогли на чолі з першосвященниками, звісно, другі. Перші змушені були тікати в інші країни, перш за все в Єгипет, яким правила на той час елінська династія Птолемеїв. Саме тут, в Олександрії, в знаменитій бібліотеці, 72 вчених іудея, по 6 від кожного з 12 колін Ізраілєва, щоб поширити біблійні історії на весь Світ, зробили переклад Старого Заповіту на грецьку - тогочасну міжнародну мову спілкування. Цікаво, що кожного з них посадили в окрему кімнату, і кожен робив свій переклад окремо від інших. І тут сталося диво, яке інакше, як божим провидінням не назвеш: коли злічили всі отримані копії, вони виявилися АБСОЛЮТНО ідентичними. Цей переклад Старого Заповіту назвали Септуагінтою, тобто перекладом семидесяти.

Іудейські мудреці - масарети - які залишились в Ізраілі теж не дрімали.

- Коли вже ми не можемо зупинити розповсюдження НАШОГО сакрального знання, то ми маємо його використати для поширення свого впливу, - вирішили вони.

Тож єврейські вчені мужі зробли ще один переклад, в якому деякі, здавалося б незначні слова, були трішечки змінені. Наприклад: Матфей в Євангелії (12:21) цитує пророка Ісаю, читаючи з іудейського ориіналу: «І на ІМ'Я Його будуть сподіватися народи». А що ми бачмо в масаретському тексті-перекладі (Ісая 42:4): «І на ЗАКОН Його будуть сподіватися острови».

- Який саме ЗАКОН, ми Вам розповімо, - тихо підморгують нам синайські мудреці через глиб столітть.

Подібних підмін у перекладі було зроблено чимало. Не буду Вас ними обтяжувати. Розкол християнства на Східну і Західну гілку (тобто на православних і католиків) відбувся, перш за все, саме тому, що Західна церква вважала "правильним" перекладом Старого Заповіту масаретський текст (МТ), а Східна - Септуагінту.

Війна ідеологій тривала протягом тисячолітть. З часом МТ був перекладений з грецької на латину і став відомим, як Вульгата. Вульгату, в свою чергу, з часом переклали на всі мови Європи. При розколі Західної церкви, протестантські течії теж взяли за основу МТ. Перші ж переклади Септуагінти нещадно знищувались. Недарма й найбільша бібліотека тогочасного Світу - Олександрійська - чомусь згоріла. Східна церква довго намагалась слідувати Септуагінті, тобто її більш пізнім копіям, але й тут відбулись підміни. Наприклад в Росії після приходу до влади німецької (протестантської) правлячої династії відбулось декілька "реформ", остаточна (ХІХ століття) визнала "правильним" перекладом саме МТ.

Наразі маємо, що в тих країнах, де розповсюджена Біблія, написана за МТ - якимось "дивним" чином владу, пошану і "теплі" місця здебільшого отримують євреї, а в тих країнах, де Біблія перекладена з Септуагінти (Греція, Іран, Індія) євреї хоч і мають добрі статки, але великим впливом на суспільне життя похизуватись не можуть.

Рукописи не горять, як каже Михайло Булгаков. Відносно нещодавно, в середині мнулого століття, в пустелі були знайдені стародавні манускрипти з першими перекладами Септуагінти. В нашій, та в деяких інших країнах є люди, які переймаються цим питанням і роблять переклад на рідні мови з справжнього невикривленого тексту Старого Заповіту, інколи витрачаючи на це десятиліття свого життя. Тож боротьба Світла і Темряви триває.

Сакральні справи впливають на наш світ куди сильніше, ніж ми в цьому готові зізнатися.

За матеріалами російсько-ізраїльського письменника, перекладача і публіциста Ісраель Шаміра.

Електронна адреса: yuriy.malashevich78@ukr.net

телефон (вайбер, телеграм) 0982257110

акаунт у фб: https://www.facebook.com/Malashevich.Yuriy

офіційний телеграм-канал https://t.me/YuriyMalashevich

https://www.linkedin.com/in/%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%...