Я є реалістом. Мене давно цікавить тема мотивації, багато читаю про саморозвиток, але подкаст Шварценеггера, де він затьмарив мотивацію поштовхом чи імпульсом (так приблизно перекладається слово momentum), чітко дав зрозуміти, що натхнення замало.
І це правда. Тільки системна та наполеглива робота з наявними ресурсами дасть результат або успіх (success). Відомий професійний (!!!) політик і спортсмен у своїх подкастах, newsletter і книзі, яку я привезла як спогад із Гааги, куди ми їздили із командою адвокатів у Міжнародний кримінальний суд, чітко структурує, на що варто звернути увагу у своїй роботі, фізичній активності тощо. Назва книги звучить як гасло: «Бути корисним».
Бути корисним – це навичка, яку мають не всі. На тлі війни, що розгорнулася до небачених масштабів торік і досі триває, українці і наші партнери докладають усіх зусиль, щоб бути корисними для Української держави. Але є ті, хто любить маніпулювати, прикрашати дійсність, применшувати чи перебільшувати. Я зупинюся на комунікаційній стратегії, від якої голова обертом іде в усіх. Неодноразово казала, що про війну в першу чергу читаю в іноземних медія, потім порівнюю, що пишуть у нас. І тут з’являється оте «нєвсьотакадназначна». Не вітаю, коли за кордоном перепитують наших, чи правда, що в Україні є різні бачення на війну, а їм відповідають, що це все спеціально для дратування суспільства. Комусь зручно називати правду ІПСО і навпаки. Це збиває з пантелику і дає спотворену картину громадянам. Суспільство має право знати про реальний стан справ. Бо до 24.02.2022 року жили в очікуванні, що хтось залякує, але ж оптимізм – понад усе. Далі ви знаєте: окупація, вбивства, що не припиняються.
Дружити і сприймати дійсність, якою вона є, рухатися далі із тим, що є, прагнути і втілювати у життя зміни, спираючись на наявні та потенційні ресурси. Перечитайте ці рядки кілька разів. Тому від сьогодні зичитиму усім залежно від події тільки одного – збереження України. «Сила козацької України, — пише велет нації, наш земляк Олег Ольжич, — розгубилася у змовах та «приватах» честолюбців-претендентів на гетьманів і будівничій стихії черні. Цієї сили ніщо не могло врятувати. Скористалися з цього сусіди».
