14 June 2024, 09:37 Житомир: °C
Оксана Трокоз
регіональна представниця Інституту масової інформації у Житомирській області

Яким був 2023 рік для житомирських журналістів: адаптація, взаємопідтримка та стриманий оптимізм

Відновлення, зміна кадрів, боротьба з фейками, постійна адаптація і реагування на нові виклики — такі характеристики 2023 року, що минає, дають житомирські журналісти. Медійники зізнаються, що мали дещо завищені очікування, у 2024-й рухаються зі стриманим, але все ж оптимізмом.

Регулярні повітряні тривоги, періодичні атаки ворожих дронів, перебої зі зв’язком та ретельна перевірка фактів стали звичною частиною роботи багатьох медійників. Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України змінилися підходи до виробництва та споживання новин. Журналісти зізнаються, що, крім основних новинних стандартів, вони керуються поняттям «не нашкодь», бо усвідомлюють, що працюють в умовах інформаційної війни. Медійники розвивають свої соцмережі, але за охопленням часто програють анонімним телеграм-каналам, які поширюють неперевірену інформацію, фейки та крадений контент.

Черговий рік війни

У 2023-му житомирські журналісти все більше опановували воєнну журналістику, висвітлювали наслідки влучань і руйнування цивільних об’єктів, вивчали домедичну допомогу, OSINT та психологію.

Журналісти, які пішли боронити державу у 2022-му, продовжили службу. Поповнювали військо медійники і в 2023 році. На щастя, серед житомирських медійників не було втрат, але поранення на війні отримав колишній журналіст Суспільного Леонід Мацієвський. У червні 2022 року фахівець діджитал-платформ Суспільного став військовослужбовцем 80 окремої десантно-штурмової бригади. 5 січня 2023-го неподалік Кремінної у Леоніда поцілив снайпер. Куля пробила бронежилет і зачепила легеню. Під час реабілітації Леонід вів патріотичний блог у TikTok, набираючи до кількох мільйонів переглядів, а після одужання повернувся до служби.

«Я зараз продовжую службу, але після поранення вже не у 80-й ОДШБр, а в одному із центрів Міністерства оборони. Конкретно працюю над створенням і розвитком телеканалу Армія TV та його цифрових платформ. Блогом дуже хочу і планую активно займатися, але наразі не вистачає часу і ресурсів», - розповів Леонід Мацієвський.

Як писали про війну

У 2023-му житомирські ЗМІ здебільшовго висвітлювали кримінал, надзвичайні ситуації та соціалку, відсоток матеріалів на воєнну тематику порівняно із 2022 роком суттєво знизився – з 23% до 12%.

У той же час журналістам доводилося спростовувати фейки та проросійські наративи, яких вистачало в інформаційному полі. На другому році війни у Житомирській області вистачало прихильників Росії, які закликали до захоплення Києва, поширювали контент із запереченням збройної агресії РФ або виправдовували вторгнення росії, передавали дані ворогу або захоплювалися діями окупантів.

Судові справи

У судовій справі щодо обвинуваченого у держзраді блогера Василя Муравицького за цей рік так і не поставлена крапка. Ця історія тягнеться з 2017 року, коли Муравицького заарештували, інкримінуючи йому держзраду, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, участь у діяльності терористичної організації та ін. Причина — з 2014 року блогер активно публікував антиукраїнські матеріали та коментував події в Україні для проросійських ЗМІ. Майже рік після арешту він перебував під вартою, потім суд пом'якшував міру запобіжного заходу віз цілодобового до нічного домашнього арешту.

І от в 2024 році журналісти “Укрінформу”, які слідкували за справою, з’явували, що Муравицький перебуває за кордоном. У серпні на вимогу прокурора Муравицького оголосили у міжнародний розшук, але вже у жовтні апеляційний суд скасував ухвалу про оголошення в міжнародний розшук. Крім того, суд задовольнив заяву обвинуваченого про відвід колегії суддів. Тож, у 2024 році на нас чекають нові серії цієї справи, що триває з 2017-го.

А от судова справа стосовно нападу на журналіста Олександра Крижанівського, який знімав елітну забудову на березі Тетерева, завершилася. Нагадаємо, 19 серпня 2021 року під час знімання програми журналістських розслідувань “Антирейтинг” охоронець приватних забудов, що на набережній річки Тетерів, накинувся з кулаками та погрозами на журналіста Олександра Крижанівського.

23 серпня 2023 року Корольовський районний суд міста Житомира визнав невинуватим та виправдав охоронця, обвинуваченого в перешкоджанні та погрозах журналісту Олександру Крижанівському. Прокуратура подала апеляцію, але отримала відмову.

Наразі Олександр Крижанівський пішов із журналістики, свою спробу відстояти права оцінює так:

«Витрати на поїздку в Житомир з Києва в суд на один раз - це десь 1500 грн, враховуючи що засідань було з десяток - то тільки на ці поїздки витратив 10-15 тисяч гривень. Сподіваюся, що депутат Мойсеєв і інші власники маєтків витратили не менше на адвоката та інше. Я наразі пішов з журналістики. Намагатися оскаржити рішення не буду, бо і так дивно що воно дійшло до суду другої інстанції. Висновок-порада від мене: якщо на вас нападають, то без побитої техніки або вас самих - не витрачайте час на правоохоронців і суди», - прокоментував Олександр Крижанівський представниці ІМІ.

Медійні непорозуміння

Активно обговорювалися упродовж року фейки, помилки та крадіжки контенту, з якими стикалися житомирські сайти.

Із найбільш обговорюваними питаннями були:

Рефлексія

Щоб підбити своєрідні медійні підсумки, ми опитали житомирських журналістів та редакторів, запитавши про головні виклики, перемоги та очікування від наступного року.

Тамара Коваль головна редакторка Житомир.інфо:

У 2023 році фінансова ситуація в нашій редакції стабілізувалася, бо кількість рекламних матеріалів вийшла майже на рівень 2021 року.

Суттєво змінилася команда - двоє людей звільнилися і зараз працюють в іншому ЗМІ, один пішов захищати Україну, натомість в редакції з'явилося четверо нових працівників, сподіваюся, вони залишаться з нами надовго.

Завдяки фахівцям канадської організації eQualitie, яка підключила сайт Житомир.info до спеціалізованого софту, DDoS-атаки нас не турбують. А ось погрози й, зокрема, судовими позовами, знову актуальні – за цей рік кілька разів чула «зустрінемося в суді», натомість про нові позови до сайту наразі немає інформації. Очікування від нового року більш стримані, ніж були від 2023, головне наше завдання — допомагати Силам оборони та вижити фізично і психологічно.

Ірина Чириця, власна кореспондентка Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» у Житомирській області:

Ми навчилися одночасно працювати за себе і за колег, коли вони не можуть відписувати новини, бо їхні міста під обстрілами, у них зникає світло, інтернет, зв’язок. Ця злагоджена командна робота дає впевненість, що раптом я через якісь обставини не зможу оперативно працювати, колеги мене підстрахують і на сайті буде вся важлива інформація про Житомирщину. Упродовж 2023 року ми не припиняли інформувати нашу українську та закордонну аудиторію навіть під час відключень електроенергії та кібератаки на Укрінформ. Загалом роботи у нас багато і вона непроста, бо писати про загибель і поранення людей на війні та руйнування дуже важко. До такого неможливо звикнути, як і не можна навчитися не пропускати це все крізь себе. Особисто для мене найважче – писати тексти про загиблих військових, які щодня наш сайт публікує під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Такі публікації важливі, аби берегти пам’ять про кожного воїна, який поліг за Україну. Про частину цих людей вкрай мало інформації в місцевих ЗМІ, тому ми виходимо на зв’язок із їх рідними та друзями, щоб зібрати матеріали про Героїв. На фоні сумних новин, які зараз переважають в інформаційному просторі, наша аудиторія хоче добрих і теплих публікації. Читачі люблять тексти про військових, волонтерів, людей, які в складних умовах опікуються музеями, видають книги, створюють мурали, допомагають безпритульним тваринам, розвивають бізнес. Матеріали на такі теми найбільше люблю писати, бо їхні герої завжди надихають.

Костянтин Кас’ян, журналіст Першого Житомирського:

Що ж, у 2023 році було декілька змін, які частково вплинули на нашу роботу. Зокрема, військова тематика стала більш стабільною. Коли є вже напрацьовані контакти з відповідними пресслужбами, оперативними командуваннями та прес-офіцерами, складності ніякої немає, а є певні документальні формальності які треба виконувати. Це вимога часу і це вже ок. Але щодо місцевих реалій, тут все ще залежить від політиків, чиновників та їхньої комунікації, і буває по-різному. Щодо специфіки все, як було завжди. Телефонуєш, домовляєшся та знімаєш. Якщо відмовляють, шукаєш альтернативи.

У цьому році наш сайт зламали та внесли вірус у код, який робив релінк на різний спам. Ми очистили сайт від вірусів і стабілізували роботу. На жаль, виникли проблеми з поширенням лінку сайту у Facebook. Такі обмеження почали виникати через контент, який, за словами техпідтримки, містив новини про війну, що порушує права спільноти та підпадає під визначення "суперечливий контент".

Тепер ми не можемо розміщувати лінки на Facebook, що трохи впливає на кількість відвідувачів сайту. Проте, перевага полягає у тому, що охоплення нашої сторінки у Facebook помітно зросло, оскільки ми почали подавати новини у зміненому форматі. Очікую, що наступний рік буде продовженням адаптації до нових реалій.

Діана Мінаєва, головна редакторка інтернет-видання Times.zt:

Якщо зупинитися і подумати, то якось не вкладається в голові, що минає другий рік війни. Концентрація подій настільки велика, що, здається, все почалося наче вчора, але пів життя спливло.

По роботі. По-перше, дуже вдячна своїй команді. Головний кістяк на місці і трудиться. Ніхто не пішов, не зламався, мало того, вдалося залучити нових людей і ця співпраця досить вдала.

Попри те, що ми не отримали жодної сторонньої допомоги, все ж поки маємо фінансову стабільність. А ще дуже тішить, що маємо і рекламодавців, значна частина яких співпрацює з нами на постійній основі.

Правила роботи трохи змінилися. В першу чергу, через Facebook, який нещадно цензурує все підряд. Потрапили на кілька місяців в бан лише за чийсь коментар під нашою публікацією. Дуже обурювало, що соцмережа фактично забороняє називати речі своїми іменами, публікувати правду про війну і взагалі ділить реальність навпіл - буття, як воно є, і буття, яким його хочуть бачити соцмережі. Потроху забуваємо про журналістську об’єктивність. Ми стали упередженими стосовно нашого ворога і, сподіваюсь, це не зміниться.

Було кілька кібератак на сайт, але маємо потужну техпідтримку, то ж швидко все налагоджували.

2023 рік не виправдав очікувань. Бо якщо на початку року ще була надія на якийсь кінець війни чи хоча б бойових дій, то до кінця 2023-го вже підійшли з чітким розумінням, що «світло в кінці тунелю» ще не скоро побачимо. То ж особливих сподівань на 2024-й у мене теж немає.

Роботи побільшало, працюємо без вихідних. Немає графіку, немає робочого часу, працюють постійно. Дуже хотілося б збільшити команду, працювати над якимись новими цікавими проєктами, проте маю сумніви, що в 2024 році це вдасться. По-перше, війна та мобілізація, по-друге - фінанси, по-третє - емоційний стан, який, відверто кажучи, не дуже. Два роки в такому інформаційному потоці, це, звісно, не в окопі на передовій, але також по-своєму виснажує.

Дуже сподіваюсь, що в наступному році не бачитиму нової тротуарної плитки, обласна та міська адміністрації отямляться і зупинять цю вакханалію. Натомість в місті, області відкриються якісь підприємства, задіяні в обороні. Хоча пишу і сама в це не вірю.

Єдина надія на ЗСУ і на диво.

Марія Мартинчук , директорка сайту Журнал Житомира:

Це повний рік повномасштабної війни, без перерви і перепочинку. Це нові виклики перед ЗМІ, ідеологічні і технічні. Блекаут ставив перед нами одне просто завдання - знайти джерело електроенергії, інтернет-з'єднання. І це потрібно було зробити швидко, адже уже другий рік поспіль українське суспільство фактично живе новинами. На відміну від 2022-го, цей рік загартував емоційну сталість як сайту, так і читачів. Якщо минулого року було не до проведення розслідувань та висвітлення культурного життя, світських подій, то в 2023 році таких приводів в рази більше. І ми більше орієнтуємося на потребу читачів у новинах різної тематики. У нас акценти розставлені - фронт, війна, висвітлення подвигів наших захисників, розповіді про окремих героїв, найважливіші повідомлення сьогодення, історії про волонтерську діяльність.

Ми точно стали гнучкішими до різних умов, коли трапляються технічні чи інші проблеми, коли пишемо новини, сидячи в коридорі чи в укриттях, коли зникало світло і були графіки відключень. Ми розуміємо, що комфортних умов уже немає і усвідомили, що можемо більше, і точно сильніші, ніж нам здавалося до цього.

Наш сайт піддавався цьогоріч DDoS-атакам, тому ми поліпшили захист. Також боти в соцмережах постійно влаштовують диверсії та масовий психоз. З цим ми теж боремось, і як казав класик “борітесь - поборете”. А ще є тенденція збільшення шахраїв та різних шахрайських зборів коштів. Тому в соцмережах такі повідомлення потрапляють в поле зору наших адмінів. Щодо судових позовів, до нас та від нас не було. Проте деякі наші матеріали стали доказовою базою для правоохоронців у викритті злочинів та правопорушень. Щодо ходінь по кабінетах за коментарями, де посилають від одних дверей до інших та бюрократії, - це явище стале і звичне.

Вектор роботи на наступний рік певною мірою опрацьовано. Проте робити амбітні плани нині важко. У щоденній роботі послуговуємось принципом - оперативно, якісно, доступно. Емоційно хочеться вже писати і висвітлювати новини про перемогу. Ми точно знаємо, як проінформуємо наших користувачів про перемогу, якими будуть перші повідомлення. Це нині наша базова потреба - вірити і наближати перемогу.

Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації у Житомирській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.