«Уламками пошкоджено приватні будівлі, жертв та постраждалих немає», «пошкоджено близько 10 приватних будинків та інфраструктурний об'єкт, жертв та постраждалих немає», – переважно так однотипно виглядають новини в житомирських медіа після ворожих атак на область. Медійники здебільшого користуються двома-трьома офіційними джерелами інформації і лиш одиниці виїжджають на місце руйнувань, щоб записати інтерв’ю людей, чиє житло пошкоджене або зруйноване.
Атаки на цивільні об'єкти, руйнування житлових будинків стали одним із найгостріших аспектів війни, яку розв’язала росія. Станом на 16 серпня 2024 року У Житомирській області подано майже 1020 заяв на відновлення пошкодженого росією майна. Показувати реальні наслідки війни і документувати воєнні злочини агресора – вкрай важливо, щоб доносити реальну ситуацію та мобілізувати населення об’єднуватись в боротьбі проти ворога. Саме тому ми вирішили проаналізувати, як медійники висвітлюють ворожі атаки на регіон. Під час дослідження побачили, що у липні-серпні більшість аналізованих медіа публікували переважно ту інформацію про обстріли, яка з’являлась на сторінках органів влади, військових та правоохоронців.
У період з 16 липня по 15 серпня представниця Інституту масової інформації в Житомирській області переглядала новинні стрічки п’яти популярних медіа: 20 хвилин Житомир, Житомир.інфо, Житомир Онлайн, Журнал Житомира, Суспільне Житомир.
Загалом на цих сайтах упродовж місяця опубліковано 35 новин, які стосуються ворожих атак на Житомирщину. 16 таких новин розповідали про пошкодження будинків цивільного населення. За цей період журналісти писали про 5 атак: 25, 26 липня, 3, 14 і 16 серпня.
Дві із цих атак призвели до пошкоджень житлових будинків. 25.07 їх було «близько 10», а 14.07 кількість не вказувалась жодним із 5 сайтів – усі цитували начальника ОВА Віталія Бунечка «уламками пошкоджено приватні будівлі».
Цифри
Ми написали інформаційний запит до Житомирської ОВА і отримали відповідь, що в період з 16.07.2024 по 16.08.2024 до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України подано 47 заяв на отримання компенсації для відновлення.
Крім того в обласній військовій адміністрації повідомили, що від початку широкомасштабного вторгнення станом на 21.08.2024 в області рахується 4182 пошкоджених або зруйнованих житлових будинків, серед яких 532 багатоповерхових та 3650 приватних житлових будинків. Легкого ступеню пошкодження зазнали 3706 житлових будинків, середнього - 293, зруйновано повністю 183. Найбільшу кількість пошкоджених або зруйнованих будинків зафіксовано у Вільшанській, Гладковицькій, Житомирській, Коростенській, Малинській, Народицькій, Новогуйвинській, Овруцькій, Станишівській, Ушомирській та Чуднівській громадах.
Статистика без людських облич
Як неодноразово роз’яснювали юристи Інституту масової інформації, коли мова йде про ураження цивільних об’єктів, журналісти мають право збирати інформацію в місцях обстрілу відразу, а оприлюднювати через одну-три години. Однак на практиці ми бачимо, що рідко хто з представників популярних житомирських медіа виїжджає на місце подій.
При написанні новин журналісти фокусуються на сухих цифрах та офіційних звітах, зазначають кількість збитих дронів і пошкоджені об'єкти. У текстах здебільшого відсутні деталі: назви громад, характер пошкоджень, що зазнали цивільні об’єкти, нема інформації про людей, які в момент атаки перебували в епіцентрі подій (як вони почуваються, якої допомоги потребують), або ж наводяться узагальнені фрази «на Житомирщині пошкоджено близько 10 приватних будинків», «громадянам, чиї будівлі зазнали ушкоджень, буде надана необхідна для відновлення допомога». Крім того у більшості випадків такі новини ілюструються колажами або картинками і не мають світлин з місця події.
Публікація про атаку 25 липня 2024 від Житомир.info /скриншот Житомир.info
Публікація про атаку 25 липня 2024 без світлин з місця події та деталей, у якій громаді пошкоджені будинки /скриншот Житомир.online
Коли ж новини про атаки «шахедами» все ж ілюструють світлинами, то можна побачити, що за сухими фразами «пошкоджено приватні будівлі, жертв та постраждалих немає» можуть бути будівлі, що зазнали дуже суттєвих руйнувань.
Публікація про нічну атаку на Житомирщину зі світлинами від пресслужби ДСНС. Скриншот сайту «20 хвилин.Житомир».
Матеріал про нічну атаку на Житомирщину зі світлинами від пресслужби Звягельствої міської ради. Скриншот сайту Житомир.info.
Коментарі власників пошкодженого житла були лиш в одній із 35 промоніторених новин – журналісти Суспільного виїжджали на місце падіння уламків і підготували матеріал "Стінка теж рухнула, тріщина пішла": армія РФ атакувала "шахедами" Житомирщину.
Сюжет житомирської філії Суспільного – єдиний з 35 промоніторених публікацій, в яких є коментарі потерпілих від російської атаки цивільних. Скриншот із сайту «Суспільне Житомир».
Кому довіряють журналісти?
Житомирські медіа переважно покладаються на офіційні джерела інформації. Наприклад, посилання на Житомирську ОВА, ДСНС, Повітряні сили, прокуратуру Житомирської області зустрічаються майже в кожній новині. Рідше посилалися на Овруцьку та Звягельську міську раду. Посилань на анонімні неперевірені джерела ми не зафіксували. Це може свідчити про те, що популярні житомирські медіа роблять акцент на достовірності інформації. Втім, як бачимо, офіційні дані часто надають лише загальну картину, не заглиблюючись у соціальну проблематику або потреби постраждалих.
Приклади висвітлення з інших регіонів
Ми пошукали приклади висвітлення російських атак на цивільні об'єкти в інших регіонах України і звернули увагу, що в деяких областях пресслужби подають більше фактажу порівняно із тими, що ми бачимо на Житомирщині.
Так у новині На Київщині пошкоджено 72 приватні будинки після атаки РФ, де містяться посилання на інформацію, називається точна кількість пошкоджених будинків, описується характер пошкоджень і надаються фото з місця події. Це дозволяє журналістам підготувати матеріал, із якого легше зрозуміти масштаб руйнувань.
Те ж саме бачимо в новині На Київщині уламками російських ракет зруйновані і пошкоджені 18 будинків, ЛЕП та автомобілі. Журналісти посилаються на дописи голови Київської ОДА Руслана Кравченка, поліцію і ДСН, в яких достатня кількість фактів, цифр і світлин, які допомагають зрозуміти реальні наслідки атаки.
Також звернули увагу, що в інших областях журналісти замість абстрактного «в одному з районів області» називають райони, у яких пошкоджені будинки.
Так у новині Внаслідок ворожої атаки дронами на Кіровоградщині кілька будинків зазнали пошкоджень журналісти сайту «Гречка» цитують начальника ОВА і вказують, що уламками збитого дрона пошкоджено вікна та покрівлі в домоволодіннях Голованівського району.
А журналісти Івано-Франківського Суспільного у репортажі із місця події і вказують назву громади.
На Чернігівщині журналісти також називають населений пункт, в який влучив «Шахед», і показують історії мешканців пошкодженого будинку в матеріалі Відновлювати чи встановити модульне містечко: у Ніжині вирішують питання будинку, в який влучив "Шахед"
Висновок
Аналіз висвітлення атак на цивільні об'єкти в Житомирській області показав, що місцеві медіа здебільшого обмежуються сухими цифрами та офіційними звітами, не надаючи достатньо уваги людським історіям та деталям, які могли б краще відобразити масштаби та наслідки ворожих дій. У той же час Житомирська ОВА, на яку найчастіше посилаються журналісти, обмежується стислими повідомленнями, в яких не завжди вказується точна кількість пошкоджених об’єктів і характер ушкоджень або руйнувань.
Такий підхід не завжди дозволяє повною мірою усвідомити масштаби шкоди, яку росія завдає цивільному населенню Житомирської області і привернути увагу до проблем людей, які постраждали від дій агресора.
Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації у Житомирській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
