Цей рік для житомирських медійників став роком адаптації та професійного зростання. Попри тривалі загрози війни та економічні труднощі місцеві журналісти продовжували тримати стрій, висвітлюючи і трагічні події, і маленькі перемоги громад. У порівнянні з 2023 роком відчувалися нові тенденції, які свідчать про поступове відновлення ринку та зміну пріоритетів в роботі медіа.
Напади на журналістів та перешкоджання їхній діяльності
Ложкою дьогтю у цьому відносно спокійному році стало перешкоджання роботі знімальної групи «Суспільне Житомир». 18 грудня журналістка Катерина Мороз та операторка Тетяна Ривак вкотре прийшли знімати судове засідання у резонансній справі, що стосується так званих коростишівських рекетирів. Втім, родички підсудних у справі не пропускали знімальну групу до судової зали. За словами головного редактора телеканалу Дмитра Клименка, вони штовхали журналістку, чіпали її за руки, блокували вхід до зали.
У сюжеті, на якому зафіксований момент конфлікту, журналістка та операторка говорять: “Це наше редакційне завдання, ми виконуємо свою роботу”, “Ви перешкоджаєте роботі журналістів”. На це жінки відповідають: “Нічого поганого не бачу в цьому”, “Скажи спасибі, що не побили”.
Родичі обвинувачених не пускали журналістів Суспільного на засідання суду. Скриншот: ютуб-канал “Суспільне Житомир”
Після виклику поліції журналістки таки потрапили на засідання. Пізніше вони написали заяву до поліції та звернулися до прокуратури. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання професійній діяльності журналістів”.
“Умисне перешкоджання веденню журналістом законної професійної діяльності карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або пробаційним наглядом терміном до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк”, – зазначила у коментарі представниці ІМІ речниця Житомирського районного управління поліції Марина Вітвіцька.
Дійсно, відповідальність за перешкоджання роботі журналістів передбачена, але спробуємо пригадати, чим закінчилися гучні випадки, коли під час зйомок на журналістів нападали та погрожували. Спойлер – нічим. Два напади на журналістів в Житомирській області показують: розгляд справ тягнеться роками, а суд стає на бік нападників, які нібито не знали, що погрожують і нападають саме на журналістів
Справи у судах
Один із найгучніших випадків стався з журналістом програми «Антирейтинг» Олександром Крижанівським. Ще у серпні 2021 року під час зйомок охоронець приватних забудов на набережній річки Тетерів напав на журналіста з дерев'яною палицею, погрожував та перешкоджав його професійній діяльності. Попри відкриття кримінального провадження, Корольовський райсуд Житомира визнав охоронця невинуватим. Прокуратура оскаржила це рішення, але Верховний Суд у березні 2024 року залишив вирок без змін.
На журналіста Олександра Крижанівського напав охоронець приватних забудов на березі річки Тетерів в Житомирі. Скриншот: відео «Антирейтинг»
Хоч момент нападу і попереднє спілкування журналіста з охоронцем було зняте на відео, суд взяв до уваги свідчення обвинуваченого. Згідно із вироком, оприлюдненим у судовому реєстрі, обвинувачений стверджував, що не знав, що потерпілий є журналістом, оскільки той не назвався, не показав посвідчення, не мав на одязі прескарти. Також він ніби не мав уявлення, що предмет, який тримав потерпілий у руці, є мікрофоном, а предмет, зовні схожий на фотоапарат, що був у руках дівчини, є відеокамерою.
Окрім справи Олександра Крижанівського, в листопаді 2023 року Черняхівський районний суд виправдав сільського старосту, який у 2021 році напав на знімальну групу телеканалу СТБ під час зйомок сюжету. На відео, оприлюдненому програмою “Один за всіх”, видно, як журналістка представляється і намагається поставити запитання, але староста агресивно реагує на знімання і б’є по відеокамері.
Суд визнав, що нападник не знав, що має справу з журналістами, оскільки вони не показали посвідчень. Прокуратура оскаржила це рішення і воно вже більше року розглядається Житомирським апеляційним судом. Згідно з судовим реєстром наступне засідання відбудеться в січні 2025 року.
Закриття медіа та перебої в роботі
2024 рік став складним для медіа Житомирщини, і кілька відомих місцевих видань та радіостанцій припинили свою діяльність. Найстаріша газета області “Газета "Житомирщина", заснована у 1919 році, оголосила про закриття, випустивши останній номер наприкінці 2023 року. Комерційний директор видання Богдан Лісовський повідомив, що причиною стала складна фінансова ситуація, зокрема зменшення кількості передплатників та підвищення вартості друкарських послуг і паперу. Після 22 років роботи припинило мовлення "Крок радіо". Основними причинами стали фінансові труднощі та нестача кадрів. За словами співзасновниці Тетяни Іваницької, утримувати станцію стало неможливо через відсутність стабільного рекламного доходу та значні витрати на ліцензії й технічне забезпечення. Телеканал С-ТВ тимчасово призупиняв випуск новин через фінансові труднощі. За словами редакторки Тетяни Хмель, колектив змушений був піти в неоплачувану відпустку, сподіваючись на відновлення діяльності в травні. Пізніше випуски новин відновилися, але з телеканалу звільнилося декілька журналісток.
Втім, були й позитивні приклади – деякі медіа, які припинили роботу через повномасштабну війну, відновлюють свою роботу. Про це в коментарі представниці ІМІ розповів представник Нацади з питань телебачення та радіомовлення у Житомирській області Іван Натикач.
«Щодо закриття медіа, не можна сказати, що це набуло масового характеру. Деякі друковані видання припинили діяльність, але водночас є позитивні приклади відновлення роботи інших медіа, приміром, у Коростишеві. Це говорить про динаміку ринку – одні ЗМІ закриваються, інші відкриваються або відновлюються”, - розповів він. За його словами, телеканал «КоростеньТБ» розширив своє мовлення, охопивши не лише Коростень, а й запустивши мовлення в Овручі. Це дозволило наситити локальним контентом північні прикордонні громади області. А бердичівський телеканал «Вік» відновив вихід в ефір у цифровому стандарті, друге за чисельністю населення місто в області тепер знову з місцевим телемовником.
Відключення електрики: як виживали медіа
Літні та осінні блекаути змусили редакції працювати в турборежимі, здавати випуски газет у стислі терміни та шукати альтернативні джерела енергії. «Ситуація з енергетикою та блекаутами залишається викликом. Попри те, що багато мовників мають генератори, в умовах масштабних відключень електроенергії все ж виникають перебої в роботі через проблемою з доставкою сигналу», – говорить Іван Натикач.
Помічним у роботі медійників в Житомирі став хаб Інституту масової інформації «Медіабаза» – журналісти працювали в хабі в часи блекаутів. Зокрема, після масованої ракетної атаки Росії 26 серпня у коворкінгу зафіксували рекордну кількість звернень – впродовж тижня журналісти працювали тут 16 разів.
Журналісти працюють у хабі “Медіабаза Житомир” після ракетного обстрілу 26 серпня. Фото: Медіабаза Житомир
Висвітлення атак на цивільні об'єкти: сухі цифри без історій людей
Упродовж року ІМІ проводили моніторинги новин у популярних медіа. Зокрема, зверталася увага й на те, як журналісти вивсітлюють наслідки ворожих атак. Протягом липня-серпня у регіоні сталося щонайменше п'ять атак, внаслідок яких пошкоджено десятки будинків. Проте з 35 новин лише одна містила особисті історії постраждалих. Це свідчить про те, що медіа орієнтуються, переважно, на офіційні джерела Житомирської ОВА чи ДСНС, але рідко виїжджають на місце подій для збору коментарів очевидців. У порівнянні з минулим роком, коли журналісти частіше працювали «в полях», це є кроком назад у напрямку людяного та емпатичного висвітлення подій.
Джинса і маркування реклами: моніторинг і висновки
Моніторинг медіа Житомирщини у вересні 2024 року показав, що проблема комерційної джинси залишається актуальною. У порівнянні з 2023 роком кількість таких матеріалів зросла з 1% до 1,4%. Проте позитивною тенденцією стало зменшення неналежно маркованої реклами. Зокрема, Житомир.інфо виправив свої помилки і почав правильно маркувати рекламні матеріали, натомість «Ріо Бердичів» та «Житомир онлайн» залишилися серед лідерів за кількістю джинси.
Боротьба з пропагандою
Одним із викликів журналістики воєнного часу є фейки та маніпуляції. Представник Нацради в Житомирській області каже, що ворожої пропаганди в ефірі цього року вони не зафіксували.
Попри те, що журналісти навчилися перевіряти інформацію та не пропускали російські наративи у свої стрічки, деякі медійники в 2024 році реалізували проєкти, в рамках яких навчали широке коло читачів та глядачів розпізнавати неправду. Одним із прикладів такої діяльності стали безкоштовні тренінги з медіаграмотності, які проводив головний редактор "Суспільне Житомир" Дмитро Клименко. За рік він організував низку тренінгів для громад, освітян і школярів, під час яких учасники навчалися критично оцінювати інформацію, розпізнавати фейки та уникати інформаційних пасток.
“Боротьба з фейками нагадує битву з гідрою: зрубаєш одну голову – на її місці виростають дві нові. Тому важливо навчати людей розуміти алгоритми пропаганди, щоб вони самі могли перевіряти інформацію,” – зазначив Дмитро Клименко.
Журналістка Тетяна Хмель запустила авторський YouTube-проєкт “Що не так з...”, у якому в доступній формі спростовує стереотипи та міфи. Проєкт спрямований на те, щоб допомогти українцям позбутися радянських наративів і критично переосмислити спірні суспільні питання.
Крім того, громадська організація “АЯК” створила подкаст “Знай це”, який навчає основам медіаграмотності та критичного мислення. У подкасті пояснюється, як розпізнавати дезінформацію та маніпуляції, а також пропонуються практичні інструменти для перевірки медіаконтенту.
Штучний інтелект у журналістиці: нові горизонти
Також журналісти в 2024 році опановували інструменти штучного інтелекту (ШІ). Редакції почали використовувати інструменти ШІ для аналізу великих масивів даних, автоматичного створення новинних дайджестів та обробки зображень. Це дозволило швидше реагувати на події та ефективніше працювати з текстами. Втім житомирські медійники з обережністю використовують цей інструмент, усвідомлюючи етичні аспекти, зокрема ризики поширення фейків, втрату авторської індивідуальності та інші потенційні загрози. Так, "Суспільне Житомир" використовує ШІ для розшифровки відеоінтерв’ю у текстовий формат, але кожен матеріал проходить ретельну перевірку редакторами перед публікацією. "Новоград.City" активно застосовує нейромережі для створення ілюстрацій до матеріалів, що дозволяє швидко генерувати візуальний контент до статей. "Житомир.інфо" інколи використовує штучний інтелект для розшифровки інтерв’ю, проте журналісти зазначають, що програма може додавати речення, яких не було в оригіналі. Це підкреслює важливість ретельного редагування згенерованого контенту. "Times.zt" використовує ШІ як допоміжний інструмент для створення заголовків та адаптації текстів, однак наголошує на низькій якості української мови в генераціях та необхідності додаткової перевірки фактів.
Правило «не нашкодь»
Під час повномасштабного вторгнення журналістика Житомирщини стала не лише джерелом інформації, а й інструментом підтримки та орієнтиром для місцевих жителів у критичні моменти. У цей період особливо важливим стало питання інформаційної безпеки.
«За майже три роки повномасштабного російського вторгнення правила роботи вже достатньо зрозумілі – не розголошувати інформацію, яка може допомагати ворогу чи нашкодити Силам оборони, ретельно перевіряти повідомлення навіть від не анонімних джерел, інформаційно допомагати людям вижити у цей складний час», – говорить головна редакторка «Житомир.інфо» Тамара Коваль.
Висновки
2024 рік для житомирських медіа став періодом випробувань і можливостей. Журналісти регіону змогли адаптуватися до нових реалій, демонструючи професійну стійкість та відданість своїй справі, попри економічні труднощі, тиск війни та загрози фізичній безпеці. Напади на журналістів та перешкоджання їхній діяльності залишаються проблемою, що не вирішується. Судові справи щодо нападів на медійників часто затягуються, а це створює відчуття безкарності.
Разом з цим, однією з ключових тенденцій року стало посилення ролі журналістики у протидії дезінформації та маніпуляціям. Завдяки освітнім ініціативам, проєктам з медіаграмотності та активній роботі з фейками, медіа Житомирщини зробили значний внесок у формування критичного мислення у своїй аудиторії.
2024 рік показав, що попри всі труднощі, журналістика Житомирщини залишається важливим елементом суспільного життя, підтримуючи інформаційний фронт і сприяючи формуванню свідомого та обізнаного суспільства.
Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації у Житомирській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
