Закриття коментарів у соцмережах міської ради Житомира стало приводом для суспільної дискусії щодо меж модерації та цензури. Нещодавній випадок у Житомирі, коли пресслужба міськради вимкнула можливість коментарів під публікацією, викликав суспільний резонанс. Ситуація розгортається на тлі обговорень законопроєкту №11321, який урегульовує правила відповідальності медіа за публічні коментарі. Спробуємо проаналізувати, як місцеві ЗМІ модерують дискусії і як ставляться до нових законодавчих ініціатив.

Скандальне призначення та закриття коментарів

Хвилю обурення і жваві коментарі в соцмережах викликала нещодавня новина про те, що 22 січня колишню членкиню нині забороненої партії ОПЗЖ Наталію Леонченко обрали головою наглядової ради житомирської міської лікарні №1.

Заголовки медіа про призначення Наталії Леонченко головою наглядової ради Житомирської міської лікарні №1. Скриншот результатів пошуку Google

Жителі громади висловили незадоволення цим фактом і активно почали коментувати публікацію на facebook-сторінці міськради.

Вже наступного дня міськрада закрила коментарі під цим дописом у зв’язку з великою кількістю образливих нецензурних висловлювань.

Житомирська міська рада закрила коментарі під дописом про скандальне призначення голови наглядової ради житомирської міської лікарні №1. Скриншот: facebook міськради.

Але закриття коментарів не зупинило хвилю обурення. Тепер люди обурювалися як призначенням, так і забороною коментувати допис.

«…Регіоналка отримує крісло голови наглядової ради першої лікарні! Це що - знущання? Невже серед усіх житомирян не знайшлося жодної людини з незаплямованою репутацією? І найцинічніше - Житомирська міська рада, яка власноруч здійснила це "призначення століття", боягузливо закриває коментарі! Бояться правди? Правильно бояться! Бо як пояснити людям, що під час війни з росією на важливу посаду призначають людину, яка відверто симпатизувала ворогу?», - написала волонтерка Оксана Рибак. Цей допис поширили понад 1400 користувачів соцмережі.

Дописи житомирянок про скандальне призначення голови наглядової ради житомирської міської лікарні №1 / скриншоти facebook

24 січня у міськраді з цього приводу зібрали брифінг для журналістів, на якому чиновники пояснювали і те, як обирали членів наглядової ради, і чому обмежили можливість залишати коментарі. У телефонній розмові з регіональною представницею ІМІ заступниця начальника управління по зв'язках з громадськістю Житомирської міської ради Ольга Ахмедова пояснила, що коментарі закрили, оскільки їх не встигали модерувати. «У коментарях була нецензурна лексика, ми були змушені їх закрити і пояснили це під тим же дописом. Тут просто була дуже велика кількість коментарів, технічно ми не встигали модерувати і через те закрили коментарі до допису», – сказала Ольга Ахмедова.

Про видалення коментарів у контексті скандального призначення написали низка житомирських медіа, зокрема, Житомир інфо, Перший Житомирський, Суспільне Житомир.

Журналісти Першого Житомирського звернули увагу на те, що під іншими дописами на facebook-сторінці Житомирської міськради пресслужба не закривала можливість коментувати навіть, якщо там були образливі коментарі.

Новина Першого Житомирського про закриття коментарів на facebook-сторінці Житомирської міської ради / скриншот 1.zt.ua

Як житомирські медіа модерують коментарі

Можливість залишати коментарі під публікаціями є далеко не на всіх новинних сайтах Житомирської області. Прокоментувати новину можна на Житомир.інфо, 20 хвилин Житомир, Times Zt, Журнал Житомира, Житомир Щодня, Житомир Онлайн, Ріо Бердичів, тощо. Нема такої опції на сайтах Суспільне Житомир, Новоград City, Перший Житомирський, Радіо NewDay, Коростишівське радіо, Твій Романів.

Ми запитали у редакторів місцевих сайтів, як організовані коментарі в їхніх медіа, і чи не виникало проблем, пов'язаних з цим. Так, на сайті Житомир інфо можуть лишати коментарі лише користувачі, авторизовані у Facebook. Редакторка Тамара Коваль розповіла, що понад 10 років тому до сайту було декілька судових позовів саме через коментарі до новин.

"За модерацію коментарів на сайті відповідають журналісти, автоматизовані інструменти для фільтрації небажаного контенту не використовуємо. Видаляємо за образи, порушення закону, комерційні посилання, спам”, - каже Тамара Коваль, головна редакторка інтернет-видання Житомир.info.

У 2012 році, коли на сайті ще були внутрішні коментарі і будь-хто міг залишати анонімно, редакція отримала кілька судових позовів щодо коментарів. “Три судових позови стосувалися новини «Конфлікт у селищній раді Житомирського району: депутати хочуть звільнити селищного голову» (після оновлення сайту коментарів під цією новиною немає). Один із позивачів вимагав 30 тисяч гривень моральної шкоди, але суд відхилив його вимоги. У справі про коментарі під тією ж новиною Верховний суд відмовив депутатці, яка півтора року судилася з редакцією. Водночас один із позовів завершився рішенням суду на користь позивача – редакцію зобов’язали видалити певні коментарі та виплатити 1500 гривень моральної компенсації”, - розповіла редакторка.

На сайті "Перший Житомирський" коментарів немає з моменту запуску. Взаємодія з аудиторією відбувається через соцмережі, а редакція оперативно реагує на скарги, видаляючи образливі коментарі, якщо вони містять нецензурну лексику або порушують права людини.

"На етапі розробки сайту ми не передбачали коментування, технічної можливості для додавання чи вимкнення коментарів немає. Ми розглядаємо варіанти покращення взаємодії з аудиторією, але це потребує додаткових ресурсів та аналізу, - розповідає Костянтин Кас’ян, редактор “Першого Житомирського”.

За його словами, редакція не отримувала скарг на публікації, проте одного разу надійшло ввічливе й аргументоване прохання видалити образливі або принизливі коментарі, які стосувалися честі та гідності людини. Прохання стосувалося коментарів під новиною у Facebook і надійшло не від самих героїв новини, а їхніх колег з іншого міста. “Ми адекватно відреагували на це прохання, видаливши коментарі, які містили лайку чи образливі висловлювання”, - згадує головред.

Редакторка сайту "Твій Романів" Марина Кондратюк пояснює відсутність коментарів на сайті браком ресурсів. Вона самостійно займається всією роботою медіа, тому модерація була б додатковим навантаженням. "Коментарів на сайті немає, тому що сайт веду я одна: я редактор, журналіст, фотограф, фахівець по роботі з рекламою, бухгалтер. Я просто технічно не потягну ще й модерацію коментарів. Коментарі можна писати на нашій сторінці у Facebook, де дублюються всі новини з сайту”, - говорить редакторка інтернет-видання "Твій Романів".

За її словами, скарги і прохання щось видаляти до редакції не надходили. Кілька разів Facebook видаляв дописи, обгрунтовуючи це тим, що опубліковано спам і інформацію для накруток лайків. Переважну більшість дописів відновили після апеляції.

Законопроєкт №11321 і вплив на роботу медіа

У січні широкий резонанс у медіапросторі викликав і законопроєкт №11321, ухвалений Верховною Радою. Він спрямований на підвищення прозорості роботи парламентських комітетів, передбачає відкритість засідань для журналістів і громадськості, зобов’язує публікувати порядки денні заздалегідь, забезпечувати прямі трансляції та архівувати відеозаписи.

Окремо закон регулює правила щодо можливості видалення коментарів у ЗМІ. Анонімні телеграм-канали почали поширювати заяви, ніби документ передбачає відповідальність для медіа та інших публічних платформ, якщо вони не видалять критичні коментарі про посадовців упродовж трьох днів. Втім ця інформація не відповідає дійсності.

Правило щодо відповідальності медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно (в Україні, щонайменше, з 2009 року) і сформоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини. У 2023 році в законі “Про медіа” вже закріпили норму про три робочі дні на обмеження доступу до проблемного контенту після отримання скарги або припису Нацради.Тобто законопроєкт не зобов’язує видаляти критику чиновників. Відповідальність настає лише за коментарі, які порушують закон - наклеп, образи, мова ворожнечі тощо. Тож, Законопроєкт №11321 – це не цензура, а уточнення процедур, які давно існують. Він допомагає медіа уникнути судових тяганин, а не створює нові обмеження. Юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Володимир Зеленчук підготував роз'яснення, що саме змінює законопроєкт. По суті, він, навпаки, гарантує медіа додатковий захист від судових позовів через коментарі сторонніх осіб.

Ситуація з коментарями показала широку дискусію про баланс між свободою слова і необхідністю модерації для уникнення мови ворожнечі. Законопроєкт №11321 може стати важливим інструментом для захисту медіа від необґрунтованих судових позовів, але він також ставить перед журналістами питання етичної відповідальності за онлайн-дискусії.

Оксана Трокоз, представниця Інституту масової інформації у Житомирській області