«Я – житомирянин!»

Що ви вкладаєте в таку самоідентифікацію? Що для вас Житомир? Як ви розповідаєте про своє місто друзям-іноземцям?

Музей космонавтики, Тетерів та його гранітні виходи, Ріхтер, Михайлівська, «А льон цвіте – синьо-синьо», водонапірна башта, польська та єврейська історія, старовинні фамільні склепи на цвинтарях… Це все частина нашого ДНК, історичної памʼяті та етнічної сутності. Але коли ми говоримо про сучасний Житомир, що ми згадуємо в першу чергу?

Героїчну 95-ку, футбольний клуб «Полісся», що гідно грає у професійній лізі. Особисто я згадую інноваційні підприємства, значні інвестиції, сильний менеджмент. Але це поки знає лише «вузьке коло» людей.

А ми хочемо, щоб про модерний Житомир знали всі. Щоб він звучав голосніше, яскравіше, масштабніше.

Саме в середовищі житомирського бізнесу народилася ідея створення нового культурного центру — Музею сучасного мистецтва Житомира. Не просто будівлі чи експозиції, а простору, де культура стає енергією міста.

Вінстону Черчиллю, Премʼєр-міністру воюючої Великобританії приписують фразу про те, що під час війни потрібно підтримувати культуру насамперед. Інакше, мовляв, за що ж тоді ведуться війни? У нашому випадку, ця теза є 100% правдивою. Адже війна з росією – це екзистенційна війна за виживання України як культурної нації.

Але все ж таки, навіщо суспільству зараз обговорювати створення музею сучасного мистецтва?

Музей сучасного мистецтва — це не сховище картин. Це - місце діалогу, осмислення та нової свідомості.

За нинішніх умов, коли світ змінюється щодня, сучасне мистецтво вчить мислити ширше, відчувати глибше, бачити неочевидне.

Воно формує критичне мислення, емпатію та естетичний інтелект — якості, без яких неможливе модерне і водночас зріле суспільство.

Музей — це також комунікаційна платформа, де зустрічаються і взаємно збагачують один одного митці, науковці, підприємці, освітяни, молодь і волонтери.

Сама поява такого закладу стимулюватиме розвиток освітніх програм, резиденцій, конференцій, креативних індустрій і нових партнерств у нашій громаді та в регіоні в цілому.

Треба розуміти, що наслідки для громади від створення музею сучасного мистецтва ще ширші.

Перш за все, будуть відчутні економічні наслідки. Додана вартість усіх бізнес-проектів в громаді, створання нових робочих місць (високопродуктивних), магніт для туристів та інвестицій, розвиток суміжних бізнесів.

Освіта та культура по суті перезавантажиться. Молодь буде на практиці вчитись креативному та критичному мисленню, посилиться виховна функція, творчість увійде в повсякденне життя великої кількості мешканців громади.

Чи треба говорити, що ця подія максимально посилить соціальну згуртованість мешканців громади. Обʼєднавчею ідею будуть нові культурні та мистецькі цінності.

І звісно зазнає змін і посилиться регіональна ідентичність. Ми змінимо усвідомлення ким ми є сьогодні і якими хочемо бути завтра.

Наша концепція створення музею - це не лише про мистецтво. Це - про відновлення людського капіталу, про змагання за увагу партнерів, за таланти, за інвестиції в майбутнє.

І про наші амбіції. Ми не просто хочемо створити ще одну культурну точку.

Ми прагнемо перевершити масштаби PinchukArtCentre, довівши, що Житомир може стати новою культурною столицею сучасного мистецтва в Україні.

Команда засновників рівняється на рівень Guggenheim Museum — не лише як на архітектурний символ, а як на феномен, що змінив економіку і самоідентичність цілого міста.

Як колись Більбао отримав свій «ефект Гуґенгайма», ми хочемо створити «ефект Житомира» — коли один культурний проєкт стає каталізатором розвитку, притягує інвестиції, туристів, освіту і формує нову енергію міста.

Мрія з чіткою метою. Ми віримо, що після створення нашого музею, Житомир може стати єдиним містом Східної Європи, яке зможе прийняти виставку Гюстава Клімта.

Так, це амбітно. Але це наш культурний KPI.

І тоді мем #Житомира_не_існує остаточно втратить свою актуальність.

Бо Житомир стане не просто точкою на карті — а місцем сили, сенсів і сучасності!