Четвертий рік повномасштабної війни сформував для житомирських медіа нову реальність, у якій головним ресурсом стала не техніка чи бюджети, а довіра аудиторії. У 2025-му ця довіра дедалі частіше опинялася під тиском конкурентного середовища: анонімних телеграм-каналів, емоційних «зливів», фрагментарних відео без контексту та хвиль чуток, що поширюються швидше за офіційні повідомлення. Саме тому ключовим питанням року стало не лише «як працювати під час війни», а як залишатися журналістикою, коли алгоритми й хайп підштовхують до спрощення, поспіху й сенсаційності.
Робота журналістів у воєнних умовах: професійність & хайп
2025 рік став черговим випробуванням для житомирських медіа, які продовжували працювати в умовах повномасштабної війни. Хоч Житомирська область знаходиться далеко від лінії фронту, але через регулярні атаки ворога журналісти змушені враховувати повітряні тривоги, ризики ракетних атак та блекаути. Безпека роботи вийшла на перший план: знімальні групи виїжджали на місця подій лише після завершення тривоги, дотримувалися всіх вимог військових адміністрацій щодо висвітлення наслідків атак.
Воєнні реалії позначилися і на організації праці редакцій. Планування випусків підлаштовувалося під можливі відключення електроенергії та комендантські години. Редакції мали напрацьовані резервні схеми роботи: генератори, запас автономних пристроїв та графіки чергувань на випадок блекаутів. Попри все, місцеві медійники намагалися безперервно інформувати громаду навіть у найскладніші моменти. Водночас їм доводилося балансувати між професійним обов’язком і військовими обмеженнями: багато офіційної інформації з’являлося із затримкою, і цей вакуум одразу заповнювали анонімні канали, часто поширюючи неперевірені дані. Журналістам доводилося пояснювати аудиторії, чому офіційні новини виходять пізніше – зате з підтвердженими фактами, без паніки та фейків.
«Виходить дивна ситуація, коли про приліт шахеда в житловий будинок, де є загиблий, першими повідомляють анонімні телеграм-канали, які оприлюднюють відео, фото, в тому числі, уламків шахедів, а ми чекаємо на підтвердження від служб та влади. Хоча всі розуміють, що влучання – по цивільній інфраструктурі і висвітлювати такі випадки вкрай необхідно. Ми збираємо всю інформацію, перевіряємо та верифікуємо отримані дані, якщо потрібно, узгоджуємо матеріали. Телеграм-канали просто публікують все, що отримали. Моменти прильотів, уламки ракет та шахедів, кадри, по яких можна визначити геолокацію певних місць. Ми дотримуємось правил та стандартів, зважуємо етичні та моральні принципи, а вони необмежені нічим», – пояснював головред «Суспільне Житомир» Дмитро Клименко стандарти роботи під час війни.
У сюжеті 27 травня 2025 року журналісти Суспільне Житомир показали наслідки прильоту по Андрушівці і шкоду, завдану цивільному населенню / Скрин: Суспільне Житомир.
Таким чином, професійні журналісти жертвували оперативністю заради точності та безпеки, розуміючи, що в умовах війни помилка може мати високу ціну.
Війна вплинула і на зміст роботи медіа. У виданнях домінувала воєнна тематика: місцеві медіа регулярно публікували матеріали про загиблих захисників, інтерв’ю з військовими, історії волонтерів. Водночас не забували медійники і про безпекові нюанси: описуючи наслідки обстрілів, вони ретельно добирали слова та зображення, щоб не нашкодити військовим чи цивільним.
Проблеми з фінансуванням та реакція медіа
Через складний фінансовий стан в області у 2025 році припинили діяльність чотири медіа. Про це у відповідь на інформаційний запит регіональної представниці Інституту масової інформації Оксани Трокоз повідомила Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. У 2025 році на Житомирщині в області офіційно працювало 26 медіа, які мають ліцензію або зареєстровані в Нацраді. За рік з заявами про анулювання ліцензій або скасування реєстрації до Нацради звернулися телеканал, онлайн-медіа і два друковані видання. Основні причини закриття: припинення діяльності, нерентабельність, складний фінансовий стан.
За весь 2025 рік Нацрада застосувала один штраф до медіа Житомирської області. Його отримало ТОВ «Медіа-Проспект» («СК1»), бо під час перевірок виявили, що в кількох населених пунктах телемовлення фактично не здійснювалося, хоча ліцензія була чинною.
Одним із найважчих ударів для місцевих медіа стало фінансове потрясіння, особливо після скорочення міжнародної донорської підтримки, зокрема коштів USAID. Загальноукраїнське опитування ІМІ, проведене з 27 січня до 2 лютого 2025 року, показало, що понад 59% медійників вважають раптове зупинення фінансування від США потенційно катастрофічним – аж до масового закриття редакцій. Близько третини українських медіа до цього отримували понад 75% бюджету за рахунок американських грантів, тож втрата такої підтримки стала для них критичною.
Зупинення американського фінансування. Вплив на медійників. Інфографіка ІМІ
Втім, досвід Житомирщини відрізняється від багатьох інших регіонів. Більшість місцевих редакцій пережили цю кризу відносно спокійно, адже ще до війни мало спиралися на гранти. Коментуючи ситуацію ІМІ, житомирські медійники розповідали, що їм рідко вдавалося залучати гранти, тому припинення міжнародної підтримки не викликало шоку.
Директорка провідного сайту «Житомир.info» Юлія Новицька зазначала, що зупинка фінансування не вплинула на редакцію, бо та ніколи не залежала від донорських коштів. За її словами, видання завжди робило ставку на роботу відділу продажів, тож грантові кошти були лише додатковим інструментом, а не опорою. Останній раз грант «Житомир.info» отримував у 2024 році, після чого нові заявки не принесли результату – зокрема тому, що Житомирська область часто навіть не входила до цільових регіонів програм підтримки.
Схожу позицію висловлюювали й інші редакції. Головна редакторка інтернет-видання «Times.ZT» Діана Мінаєва розповідала, що донорських коштів їхня команда фактично не бачила, тому й припинення зовнішньої підтримки не вплинуло на їхню роботу. Редакторка сайту «Твій Романів» Марина Кондратюк так само підкреслювала, що грантів не було, тож і їхня зупинка не мала наслідків. Видання існує завдяки особистій мотивації редактора, а не стабільному фінансуванню.
Фінансові проблеми та воєнна напруга неминуче позначилися на кадровому складі редакцій. Протягом 2025 року багато місцевих медіа зіткнулися зі скороченням штатів та відтоком кадрів, частково через неможливість утримувати велику команду, частково через вигорання співробітників. Якщо до повномасштабного вторгнення окремі редакції мали доволі численні колективи, то тепер ситуація кардинально інша. Так, у команді інтернет-видання «Times.ZT» колись працювало 7–8 людей, а в 2025-му залишився один журналіст і двоє фрілансерів. За словами редакторки, усі витрати, окрім базової зарплати, перетворилися на «розкіш», тож довелося оптимізувати все, включно з кадрами. Схожа історія і в деяких районках: газета «Прапор» після втрати донорської підтримки лишилася фактично без фінансової подушки і тепер виходила у мінімальному обсязі: у штаті - одна особа, ще троє на волонтерських засадах. Це означає, що один журналіст змушений виконувати роботу цілої редакції, спираючись лише на допомогу волонтерів-ентузіастів.
У грудні редакторка «Прапора» Галина Мінялук звернулася до читачів газети і розповіла, що у 2025 році газета виходила лише в першому півріччі, після чого редакція була змушена призупинити друк через складну фінансову ситуацію. Основні причини – проблеми з Укрпоштою, нестача кадрів, падіння платоспроможності передплатників і відсутність реклами. Вона написала, що редакція шукає можливості відновити видання і подає заявки на підтримку до міжнародних фондів. Завдяки двомісячній стипендії у листопаді вийшов один номер газети, а в грудні два.
Наразі газета продовжує роботу в обмеженому режимі, наповнює сайт і соцмережі, але подальша доля видання залежить від підтримки громад, місцевої влади та бізнесу. Редакція також запрошує нових авторів і закликає читачів купувати та підтримувати газету.
Звернення редакторки газети «Прапор» до читачів. Скрин: фейсбук-група «Газета ПРАПОР»
Порушення прав журналістів та доступ до інформації
У сфері свободи слова 2025 року Житомирщина не зазнала надзвичайних потрясінь, але окремі інциденти та системні проблеми мали місце. У відповідь на інформаційний запит регіональної представниці Інституту масової інформації Житомирська обласна прокуратура повідомила, що у 2025 році не реєструвала кримінальних проваджень за статтями, які безпосередньо стосуються перешкоджання законній діяльності журналістів або погроз журналістам. У той же час у ГУ Нацполіції в області повідомили, що з початку року було зафіксовано три повідомлення про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та два - про погрози журналістам або редакціям. Водночас, як повідомила поліція, станом на кінець року жодне з цих повідомлень не переросло у відкриття кримінального провадження (тобто реальних розслідувань за ст.171 ККУ у 2025-му не розпочато).
Масових або системних атак на редакції в області не фіксували – ані хвиль однотипних погроз електронною поштою, ані кібератак на сайти. Загалом ситуація з фізичною безпекою журналістів у регіоні була відносно спокійною. Представниця ІМІ запитала у поліції і щодо прогресу в розслідуванні інциденту, що стався наприкінці 2024 року. Тоді в приміщенні суду родичі підсудних не впускали знімальну групу Суспільного на засідання, штовхали журналістку та висловлювали погрози. Правоохоронці оперативно відкрили справу за фактом перешкоджання, втім, як з’ясувалося, у травні 2025 року справу закрили у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
У відповіді поліції також зазначено, що під час розслідування було встановлено особу, яка вступала в суперечку з журналісткою в суді, однак жодній особі про підозру не повідомляли та до кримінальної відповідальності не притягували. Головний редактор “Суспільне Житомир” Дмитро Клименко повідомив, що дізнався про закриття справи від ІМІ, а не правоохоронців. Редакція планує оскаржувати це рішення.
“Ми будемо оскаржувати закриття справи. І дивно, адже постраждалу мали попередити про закриття провадження, а цього не було. Тому оскарження. Ми хочемо, щоб таких ситуацій не було. Ми хочемо виконувати свою роботу у безпеці та знати, що права журналістів захищені”, – зазначив Дмитро Клименко.
Доступ до інформації
Як показував аналіз контенту в популярних житомирських медіа, журналісти рідко використовують інформаційні запит як інструмент отримання інформації, обмежуючись коментарями або пресрелізами.
Так в листопаді новини на основі інфозапитів писали лише Суспільне Житомир та Житомир.info. Інфозапити дозволяли цим редакціям отримувати перевірені дані, документи та статистику, які неможливо знайти у відкритих джерелах, і підвищувати якість контенту. Водночас практика відповідей з боку розпорядників часто ускладнена: затягування строків, формальні відписки, відмови під сумнівними приводами або перекладання відповідальності.
Показовою проблемою, про яку розповів редактор Суспільного Житомир, є заміна узагальненої відповіді масовим переадресуванням запитів: замість одного документа редакції отримують десятки (як у випадку з 66 відповідями від громад), що унеможливлює якісний аналіз і створення цілісного матеріалу.
За офіційною інформацією Житомирської ОВА, протягом 2025 року до облдержадміністрації надійшло 47 запитів від журналістів та редакцій. З них більшість було задоволено по суті (35 запитів) або переспрямовано належним розпорядникам (9 запитів). Лише в одному випадку ОВА відмовила у розгляді запиту через те, що не мала запитуваної інформації, ще два запити станом на кінець 2025 року розглядалися. В обласній адміністрації стверджують, що в 2025-му не запроваджували жодних внутрішніх обмежень для спілкування посадовців з пресою, конфліктів щодо допуску журналістів на офіційні заходи не фіксувалося. Тобто формально влада декларує відкритість.
Кількість звернень до Омбудсмена з Житомирської області несуттєво зросла. У відповіді на інформаційний запит представниці ІМІ повідомили, що у 2024 році було 141 звернення щодо можливого порушення права на інформацію, а з 1 січня по 17 грудня 2025 року — 150 звернень.
Втрати року
У квітні 2025 року в боях на запорізькому напрямку загинув офіцер Збройних сил України, журналіст із Житомира Богдан Лисенко. Він був у війську понад вісім років, служив снайпером-розвідником, а під час повномасштабного вторгнення отримав офіцерське звання та обіймав посаду заступника командира роти. Його журналістський шлях охоплював роботу у всеукраїнських і регіональних медіа — він писав для «Фактів», «КП в Україні», «Суботи», газети «Ехо», працював на фронті ще як репортер у 2014 році, тоді ж потрапив у полон у Донецьку і був звільнений завдяки волонтерам. За даними Інституту масової інформації, Богдан Лисенко став 106-м медійником, який загинув унаслідок повномасштабної агресії рф.
Богдан Лисенко. Колаж: Андрій Калістратенко. Джерело: “УП. Життя”
Висновки
2025 рік показав, що медійний ландшафт Житомирщини входить у фазу втоми та виснаження. Місцеві журналісти зберігають професійні стандарти й відповідальність у воєнних умовах, часто свідомо жертвуючи оперативністю на користь точності, безпеки та етики, однак ця професійність дедалі частіше тримається на особистій мотивації, а не стабільних умовах роботи. Водночас відносна стабільність у сфері безпеки журналістів і доступу до інформації поєднується з формальним підходом з боку правоохоронних органів та розпорядників. Загибель ексжурналіста Богдана Лисенка підкреслює ще один вимір втрат - людський і професійний. У сукупності ці фактори формують картину регіону, де медіа продовжують працювати всупереч обставинам, але без системної підтримки ризикують перейти з режиму виживання в режим поступового зникнення.
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області
