Я люблю читати передбачення на кшталт: «кому підвищать зарплату», «хто розбагатіє за знаком зодіаку», «скільки буде коштувати долар через 5 років» і таке інше. Це просто розвага. Щодо долара та багатства – то про це краще ворожити на кавовій гущі. Але ми про реальне життя. А в реальному житті я люблю читати про «філософію грошей»: як у Європі та Азії народжувалися та досі процвітають країни «золотого мільярда», «Азійські тигри», «Східні дракони». Можливо, там повітря інше, або закони суворіші, або ж люди з іншими принципами життя.

Вже понад десять років пройшло з того часу, як українці, в тому числі державні діячі, вивчили та стали активно згадувати цитату одного з творців сінгапурського економічного дива Лі Куан Ю. Ви ж теж пам’ятаєте рецепт, як побороти корупцію: «почніть з того, що посадіть трьох своїх друзів. Ви точно знаєте за що, і вони теж знають за що». Це було понад півстоліття тому, і у Сінгапура все вийшло.

Де наша «нульова толерантність»?

З нульовою толерантністю до корупції та розкрадання бюджетів не народжуються. В Україні понад 10 років діє Закон України «Про запобігання корупції» та працює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Законом визначені органи влади, які зобов’язані приймати антикорупційні програми. Станом на 2024 рік 151 орган влади такі програми мав. Зараз, напевно, вже більше, статистики я поки не бачила.

Антикорупційні програми розробляють та затверджують самі органи державної влади та місцевого самоврядування. На сайті Житомирської міської ради є інформація, як і куди повідомляти про корупцію.

Станом на початок 2026 року точна кількість перевірених НАЗК депутатів Житомирської міської ради, посадовців та депутатів всіх рівнів по Житомирській області за весь період відсутня, проте відомі дані про окремі перевірки.

Влада тим часом каже, що «попередня Антикорупційна стратегія та Державна антикорупційна програма виявилися надзвичайно ефективними. «Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки – це, по суті, політика чесності та гідності, яка має закріпити нульову толерантність до корупції як для влади, так і в суспільстві, а також забезпечити прозоре та підзвітне відновлення України».

Згідно з даними на квітень 2024 року, які оприлюднив «Рух Чесно», від початку роботи Ради ІХ скликання лише детективи НАБУ повідомили про підозри у вчиненні кримінальних злочинів 54 нардепам: це фактично кожен восьмий обранець. Дані не враховують проваджень СБУ, Офісу генпрокурора та інших правоохоронних органів. Але точна кількість та імена підозрюваних нардепів не розголошуються відповідно до вимог законодавства. З того часу кількість посадовців під підозрою лише зростає. За корупційні правопорушення в Україні передбачена комплексна відповідальність: кримінальна (штрафи, позбавлення волі, конфіскація), адміністративна (штрафи, позбавлення права обіймати посади, конфіскація), дисциплінарна (догана, звільнення), а також цивільно-правова (відшкодування шкоди), залежно від тяжкості вчиненого, що регулюється різними кодексами та Законом України «Про запобігання корупції».

Чому «державних» грошей не існує

Про державні гроші найкраще пояснила 71-й прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер. З 1983 року її політика базувалася на тому, що будь-яка програма державних витрат зрештою оплачується конкретною людиною і держава не має іншого джерела доходів, крім грошей, які люди заробляють самі. Серед іншого, Маргарет Тетчер проводила радикальну політику скорочення та скасування державних субсидій, особливо для збиткових галузей промисловості. Також були зменшені житлові та соціальні субсидії. Але ж ми повертаємось до наших грошей, до нашого бюджету.

Верховна рада останні роки державний бюджет затверджує вчасно, тому і місцеві бюджети в Житомирі вже давно проголосовані. Тут можна почитати про цифри фінансового документа Житомирської громади. Хто досі думає, що Житомир – зовсім бідне місто, той трохи помиляється - порівняльний аналіз надходжень ПДФО (податок на дохід фізичних осіб) в розрахунку на одного жителя серед обласних центрів показує, що Житомир посідає 7 місце в Україні серед обласних центрів за цим показником.

Можливо, сьоме місце – це гарний старт у майбутнє та привід для гордості, а можливо виявиться, що насправді грошей вистачає тільки «на поїсти».

Але вже другий рік питома вага надходжень ПДФО – від бізнесу (у 2024 році становила 59,1%, у 2025 році — 62,4%, у 2026 році прогнозується на рівні 64,4%). Це відбулося після вилучення з бюджетів громад у 2023 році «військового» та «силового» ПДФО. Житомирському бізнесу, що б ми не вкладали в це поняття, треба дякувати.

На що витрачає кошти Житомир

Найбільша частка видатків бюджету громади – на освіту. Суми обчислюються у мільярдах: це і зарплата, оплата комунальних послуг, поточний та капітальний ремонт, придбання обладнання тощо. У 2026 році на освіту передбачено 2,23 млрд грн, або 49% загального фонду бюджету. Майже всю решту грошей «з’їдають» комунальні підприємства.

На транспорт та дорожнє господарство у 2026 році спрямують майже 440 млн грн, або майже 10% бюджету. Фінансування електротранспорту в 2025 році перевищило 347,7 млн грн. У минулому році планували, що надходження від реалізації квитків становитиме близько 98 млн грн, що, звісно, є лише частиною від загальної суми, необхідної для функціонування електротранспорту. Додатково з місцевого бюджету планувалося близько 199 млн грн на компенсацію витрат підприємства.

Відомо, наприклад, що у 2024 році Житомирське трамвайно-тролейбусне управління (ЖТТУ) перевезло близько 36 млн пасажирів, з яких 26 млн склали пільговики. Тоді ЖТТУ обслуговував 13 тролейбусних маршрутів та один трамвайний, використовуючи 70 одиниць електротранспорту.

На житлово-комунальне господарство – 405 млн грн – 9%.

КП «Житомиртеплокомуненерго» – різниця в тарифах, розрахунки по заробітній платі, за розподіл природного газу, постачання електроенергії на загальну суму – 188 млн грн.

На КП «Житомирводоканал» із загального фонду спрямовується 55 млн грн.

По КП «Зеленбуд» на утримання об'єктів озеленення передбачена сума – 50 млн грн.

На КП «Міськсвітло» спрямовуємо майже 39 млн грн, забезпечується енергія для зовнішнього освітлення міста на 20,5 млн, а також поточний ремонт та утримання мереж електропостачання на 18,2 млн грн.

По КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» – 20,1 млн передбачено на утримання кладовищ, 8,6 млн грн на поточний ремонт кладовищ

До речі, керівники і «Житомироводоканалу», і «Житомиртеплокомуненерго» на засіданні бюджетної комісії наприкінці 2025 року говорили, що збирають майже 100% оплати з населення за послуги, або навіть більше. Спрацьовує реструктуризація боргів та робота судових виконавців, адже ці підприємства змушені звертатися з судовими позовами до боржників.

Чи може таке бути, що комунальні підприємства не будуть залежати від міських бюджетів?

Цифри будь-якого бюджету озвучуються по сто разів на рік. Головні «бюджетні» новини – це виділення чергового траншу з бюджету комунальним підприємствам: або на покриття різниці у тарифах, або на збільшення статутного фонду, або зміни у програмі розвитку – купівля техніки тощо.

Сьогодні в Україні функціонує понад 14 тисяч комунальних підприємств, значна частина з яких є збитковими та залежними від державного чи місцевого фінансування. Держава передбачила корпоратизацію комунальних підприємств. Це буде масштабна і тривала реформа, яка має на меті зробити підприємства-монополісти прибутковими. Через скільки років це відбудеться – ніхто поки не прогнозує. Але я точно знаю, що підприємства будуть застосовувати тарифи, які на 100 відсотків покривають їхні витрати. Ну, на прибуток треба закласти.

Вже не раз озвучена дата: з 2027 року буде заборонено дотаційне фінансування підприємств із державного та місцевих бюджетів, що стимулюватиме їх перехід на самоокупність і впровадження ефективних бізнес-моделей. Як до корпоратизації готуються житомирські підприємства-монополісти, як будуть враховані інтереси споживачів, ми обов’язково поговоримо зі всіма причетними. З огляду на дороговартісні проєкти, які зараз реалізують житомирські КП, вони заздалегідь прораховують, як не опинитися у списку банкротів.

Лариса Бекета, журналіст