Офіційні зведення, сухі новини й поодинокі спроби показати життя людей за рядками пресрелізів. У січні локальні медіа Житомирщини здебільшого інформували швидко, але обережно, рідко виходячи за межі офіційної подачі. Аналіз новинних стрічок показує, хто з редакцій наважується на власну журналістську роботу, а хто обмежується роллю ретранслятора, і чому «живі історії» досі залишаються винятком, а не правилом.
Регіональна представниця ІМІ в Житомирській області моніторила новинні стрічки 5-ти локальних медіа, які працюють у північній частині області. У період з 1 по 18 січня аналізувався контент таких сайтів: Малин Media, Коростень Media, Коростень Today, Polissya Today, 04141 Сайт міста Звягель.
За цей час загалом зафіксовано кілька десятків новинних матеріалів – від близько 19 у найменш активному (Коростень Media) до приблизно 30–40 публікацій у кожному з регіональних новинних порталів (Малин Media, Коростень Today, Polissya Today, 04141).
Тематика охоплювала оперативні повідомлення про події в громадах, соціально важливі новини, військову тематику, кримінал та офіційні оголошення. Зокрема, значну частину стрічок склали повідомлення про наслідки негоди (ожеледиця, снігопади) та роботу комунальних служб, ДТП і пожежі, оголошення місцевої влади, а також війна – обстріли регіону й втрати на фронті. Траплялися і матеріали розважально-громадського характеру (перші новонароджені громади, дитячі святкові заходи) та кілька відверто рекламних публікацій.
Власні матеріали vs передруки
Моніторинг показав, що тільки одне з п’яти медіа системно генерує авторський контент – сайт «Коростень Media». У ньому майже всі новини підписані реальними авторами і містять коментарі або зібрану журналістами інформацію. Для прикладу, журналістка «Коростень Media» взяла коментар у заввідділення екстреної меддопомоги Сергія Подойніцина про наплив травмованих через ожеледицю. Такі матеріали, як «У травмпункті ажіотаж хворих – коментар лікаря» чи «Як у Коростені пройшли новорічні дні – коментар поліції», базувалися на власних запитах журналістів до місцевих речників або посадовців і виходили з підписами конкретних кореспондентів.
Малин Media (Малин) всі новини позначає авторством “ІнфоМалин”, за змістом це переважно повідомлення органів влади і служб, оброблені пресрелізи та аналіз документів, опублікованих на сайті міської ради. Наприклад, новина про ранкову пожежу в магазині подана з посиланням на ДСНС, про незаконну вирубку лісу – з повідомлення екологічної інспекції, про виявленого вовка – з коментаря старости журналістам Суспільного. Власних розлогих інтерв’ю чи репортажів у моніторинговий період сайт не публікував, проте варто відзначити, що тексти підготовлені ретельно: редакція додає бекграунд і пояснення. Зокрема, в новині про позови за вирубку лісу детально роз’яснено суму збитків, причини та норму закону, за якою громада відповідатиме за шкоду.
04141 (Звягель) також регулярно і швидко постив новини з посиланням на офіційні джерела – поліцію, міськраду, ОВА, ДСНС тощо. Усі повідомлення структуровані за часом і датою, авторство звичайно не вказувалося (або позначалося як “user” / назва сайту). Наприклад, 7 січня ресурс випустив щонайменше п’ять новин зі Звягельщини – від прохання до водіїв прибрати авто для снігоприбирання до статистики народжуваності за рік – і всі вони є переказом офіційних повідомлень. Схожа ситуація з сайтом «Коростень Today», який оперативно висвітлював події регіону, але методом компіляції офіційних даних. Його стрічка насичена новинами про обстріли, надзвичайні ситуації, оголошення влади; практично кожен матеріал містить фрази на кшталт «Про це повідомив начальник ОВА» або «йдеться у повідомленні пресслужби», без ознак журналістського опрацювання на місці. Polissya Today зайняв проміжну позицію. З одного боку, більшість його новин – це передруки з обласних структур (поліції, облдержадміністрації, екоінспекції, «Укренерго» тощо), іноді навіть цілі списки офіційних адрес і поради. З іншого – сайт показав приклад власної подачі важливої теми: 12 січня журналісти Polissya Today підготували сюжет про електричку «Коростень – Київ», що застрягла з пасажирами через російську атаку. У тексті додано коментар одного з пасажирів прямо з місця події. Таким чином, лише дві з п’яти платформ частково створювали унікальний контент, тоді як інші обмежувалися роллю ретрансляторів офіціозу. Втім, практично всі ресурси при передруку не забували вказати джерело інформації, що є дотриманням стандарту достовірності.
Дотримання стандартів та виявлені порушення
У моніторинговий період кричущих порушень базових журналістських стандартів у локальних медіа півночі Житомирщини не зафіксовано. Матеріали здебільшого нейтральні за тональністю, факти відокремлені від оціночних суджень. Балансу думок як такого у новинах не потребувалося, адже більшість повідомлень носила інформативний характер (звіт про подію, злочин, рішення) і не передбачала наявності конфліктних сторін. Ці сайти радше виконують функцію інформбюлетенів громад, ніж майданчиків для дискусій. Попри це, можна відзначити, що Малин Media іноді додавав альтернативний погляд навіть у новинний матеріал. Приміром, у новині про перейменування вулиць у Коростишеві редакція навела позицію історика Вахтанга Кіпіані, який розкритикував обрані назви у дописі на Facebook. В інших виданнях подібного (висвітлення різних думок) не зустрічалося, але і тем для цього не було – журналісти писали переважно про події, де достатньо одного джерела. Стандарт достовірності, як зазначено, загалом витримано: новини містять прямі посилання на першоджерела інформації або на конкретних спікерів. Стандарт точності теж дотримано – фактологічних помилок чи спотворень інформації у текстах не помітно. Навпаки, деякі ресурси давали максимум деталей: Polissya Today, описуючи затримки приміських поїздів, докладно перелічив номери рейсів і час запізнення, а Коростень Media у матеріалі про травмпункт навів пряму мову лікаря зі статистикою травм. Щодо мови ворожнечі або етики – такі кейси в новинах не зафіксовані. В цілому тон новин стриманий, коректний, без образ чи неповаги до героїв.
Основною проблемною зоною моніторингу стала наявність прихованої реклами та піар-контенту. Два регіональні сайти виявилися майданчиками для джинси. Зокрема, Polissya Today опублікував рекламний матеріал про торговельну мережу «Епіцентр» із явними промоційними тезами щодо знижок. Стаття подана як новина (без маркування “Реклама”), хоча фактично є піаром компанії.
Рекламний метеріал про Епіцентр на сайті Polissya Today не промаркований належним чином/ Скрин авторки.
Так само на Polissya Today 13 січня вийшов великий огляд про онлайн-школу англійської BeBest, стилізований під інформаційний матеріал. Він містить суто рекламні формулювання про “інноваційні методики навчання”, переваги школи тощо – явна замовна реклама освітніх послуг.
Рекламна новина про онлайн-школу англійської мови на сайті Polissya.today опублікована без належного маркування/ Скрин авторки
Окрім цього, 16 січня на тому ж ресурсі опубліковано російськомовний текст з порадами для підприємців «Как увеличить продажи», що теж виглядає як нативна реклама консалтингу або просто запозичений блоговий контент. Усі ці матеріали не промарковані належним чином.
Рекламна новина на сайті Polissya.today опублікована без належного маркування/ Скрин авторки
В інших виданнях прямої джинси майже не виявлено, однак є приклади прихованого піару місцевої влади. Так, Коростень Media
2 січня розмістив інформацію від відділу міськради про новорічний ранок у спортклубі – у тексті підкреслюється, що заступниця мера та начальник відділу прийшли привітати дітей, а міський голова підготував для спортсменів “солодкі сюрпризи… як символ турботи та підтримки”. Матеріал має всі ознаки піар-релізу міськради, проте поданий під виглядом звичайної новини (формально автор не вказаний, але й позначки “PR” немає). Подібний тон спостерігався і в інших повідомленнях: місцеві чиновники згадувалися переважно в позитивному ключі (в контексті допомоги, привітань, ініціатив). Втім, це були поодинокі новини, і відвертого вихваляння посадовців чи політичної реклами не зафіксовано.
Приклад піару влади на сайті Коростень Media /Скрин авторки
Висвітлення воєнної тематики
Упродовж січня Житомирська область неодноразово зазнавала російських повітряних атак, спрямованих переважно на об’єкти критичної інфраструктури. За повідомленнями Житомирської ОВА, ДСНС та загальнонаціональних медіа, удари фіксувалися щонайменше 10–11, 12, 13 та 14–15 січня у Житомирському, Коростенському та Звягельському районах. Внаслідок атак виникали пожежі, відбувалися знеструмлення населених пунктів, перебої з водо- й теплопостачанням, затримки руху поїздів; на окремих об’єктах інфраструктури зафіксовано пошкодження.
Усі моніторингові медіа тією чи іншою мірою писали про події, пов’язані з війною – обстріли, діяльність військових, втрати громади. Однак характер цього висвітлення різниться. Більшість новин про обстріли росіянами півночі Житомирщини були суто фактологічними і спиралися тільки на офіційні заяви. Приміром, Малин Media 2 січня повідомив про відновлення руху поїздів через Коростень після атаки дрона, передавши інформацію з телеграм-каналу «Укрзалізниці» без додаткових деталей. 16 січня MalynMedia випустив новину «Коростень кілька днів поспіль під обстрілами…», де навів цитати мера Володимира Москаленка про нічну атаку та запевнення, що всі служби оперативно спрацювали. Це був переказ офіційного повідомлення міського голови – тобто джерело надано, але подача без коментарів жителів міста. Коростень Today та 04141 (Звягель) діяли подібно: вони одразу публікували повідомлення начальника ОВА про черговий удар, перелічували постраждалі об’єкти і заходи (відключення, затримки потягів) і більше не розвивали тему. Основний акцент – інформація про відсутність жертв або наслідки для інфраструктури, тобто офіційна частина. Людський вимір війни висвітлювався рідше. У стрічках практично не було розгорнутих історій про постраждалих цивільних Виняток - згаданий вище репортаж Polissya Today про зупинку електрички через обстріл вийшов за межі сухої офіційної інформації: журналісти описали ситуацію у вагонах (люди годинами чекали в теплій електричці) і додали пряму мову пасажира, який їхав на роботу до Києва.
В інших випадках фокус залишався на офіційних повідомленнях: так, сайти перелічували, скільки населених пунктів знеструмлено після атаки, які служби працюють, але не розповідали історій конкретних родин або масштабно не висвітлювали волонтерські чи гуманітарні теми.
В той же час журналісти Суспільного, 15 січня підготували розгорнутий матеріал про нічний російський обстріл енергетичної інфраструктури в Овруцькій громаді. Окрім коментаря міського голови Івана Коруда щодо відключень електро- та водопостачання, стану опалення й пошкоджених будинків, журналісти залучили людський вимір події: свідчення керівниці пункту незламності, яка розповіла про сотні мешканців, що приходили зігрітися та зарядити ґаджети, а також прямі цитати місцевих жителів — пенсіонерів і родин, які залишилися без світла й тепла у власних квартирах.
Сюжет Суспільного про наслідки атаки на Овруцьку громаду / Скрин: Суспільне Житомир
Попри це локальні медіа гідно вшановували пам’ять загиблих захисників: окрім згаданого Малинського Героя, 04141 розповів про прощання з полковником Сергієм Ліщуком (військовим командира частини) та солдатом Миколою Примаком із Звягельщини. Ці матеріали мали скоріше характер офіційних некрологів і анонсів поховань, але їхня поява свідчить про присутність увагу медіа до теми втрат на війні.
Висновки
Аналіз контенту новинних стрічок п’яти локальних медіа півночі Житомирщини показав, що більшість ресурсів виконують передусім інформативну функцію – оперативно поширюють повідомлення органів влади, служб і силових структур, але рідко виходять за межі офіційної подачі.
Позитивно, що загалом дотримано стандартів достовірності й точності – джерела вказані, фактологічних помилок не зафіксовано, тон матеріалів стриманий. Водночас баланс думок практично відсутній, що пов’язано з форматом новин і залежністю від офіційних зведень.
Найпроблемнішою зоною залишається прихована реклама та піар-контент – зафіксовані приклади немаркованої комерційної джинси й поодинокі випадки позитивного піару місцевої влади.
Висвітлення воєнної тематики здебільшого зводиться до офіційної інформації про наслідки атак і роботу служб. Людські історії трапляються рідко й радше як виняток, що контрастує з підходом суспільного мовника, який демонструє можливість глибшого й більш чутливого висвітлення наслідків війни для цивільних.
Загалом аналіз свідчить – локальні медіа залишаються важливим джерелом базової інформації для громад, але мають значний простір для розвитку власної журналістики та чіткого розмежування новин і реклами.
Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області
