Не перший рік спостерігаю волання перевізницької мафії про потребу підвищити вартість проїзду у громадському транспорті Житомира. Я не буду тут вдаватися у подробиці, як гинуть люди, випадаючи з маршруток, як губляться колеса і т.д., і т.п. Мовчу про нульовий сервіс. Мій знайомий німець досі не може оговтатися від шоку після вояжу у наших маршрутках. Пригадую, як була комісія в міській раді за участі чиновників та депутатів, де перевізники не переконували, а диктували свої умови, ледь не шантажуючи громаду, що не вийдуть на рейс.

Ні тоді, ні зараз посадовці не роблять висновків: комунальних маршруток так і не організували, натомість знову хочуть виділяти 1 млн грн для ремонту старого тролейбусу. Я не проти відродження електротранспорту, але не таким робом. І зовсім не припускаю, скільки можна вкрасти на подібному ремонті. Про безпеку комунального транспорту окрема мова: під час снігопаду з’їхав з рейок трамвай, вдарило струмом жінку та її дитину у тролейбусі. Частенько користуюся тролейбусом і полюбляю не виставляти фото талончиків у соцмережах, а гомоніти із кондукторами про умови праці, а днями запитала, зокрема, і про струм. “Та в нас регулярно таке. І мене кілька разів бахкало”, - зізнається жіночка, поправляючи в’язану шапку на голові.

Небезпека чатує всюди: може цеглина не впасти на голову, так у тролейбусі застане. Чорний гумор. Якщо без жартів, мене відверто лякає реформування транспортної галузі у місті. Взагалі слово “реформи” останнім часом асоціюється з лайкою. Шановні реформатори, у міській раді ваші колеги так і кажуть: ви нікого не чуєте, не хочете сприймати пропозицій не від своїх улесливих друзів, а від інших. Один уже не почув кожного і сталося, як гадалося. Ви понаставляли світлофорів, які збивають фури (у районі вулиці Мазепи), а по кілька днів на напружених перехрестях знову губляться водії. Ви понамальовували дорогі розмітки, які з’їв асфальт.

Повернемося до наших баранів: тиску перевізників щодо підвищення вартості проїзду. Понти чинуш, що нам мають видати квитки, не справдилися. Ваш е-квиток – не ваш, бо у парламенті прийняли відповідний законопроект (добре, що хоч тут кебети вистачило). Так давайте я куплю кільком діячам особисто квиток туди-назад до Конотопа, щобвивчили їхній досвід спротиву мафії. Мешканці Конотопа сказали категоричне “ні” підвищеним цінам за проїзд. Міський голова розірвав договори з перевізниками, висловивши ідею створити власний комунальний автопарк. Що заважає Житомиру? Нічого. Або хтось.