Із самого початку до протистояння на Грушевського я поставився як до провокації й реалізації певних частин сценарію, який написали для України кремляді. Саме тому я й не пішов туди. Бо безрезультатні дії мені не подобаються (якщо б хотіли пройти у квартал, то наступати треба було з різних боків). Тим більше не подобається коли мною маніпулюють - бо сам знаю як це робити й власне роблю.

Наразі я ставлюся до Грушевського неоднозначно. Це протистояння стало каталізатором протестів і встановлення народовладдя (помітили я свідомо не кажу "захоплення" :) у регіонах. А вчора ще почув думку про те, що протистояння дозволило відвести загрозу від мирного Майдану, змістити "точку кипіння".

Кожен сам обирає де йому бути. Рішення кожного - правильне. Це стосується загиблих. Слава Героям!