Сідаю я у суботу зранку у рівненську рейсову маршрутку "Шалена черепаха", щоб їхати до Житомира.

Водій: - Радіо будемо слухати чи кіно дивитися?
Пасажири: - Кіно.
Водій: Зараз дам вибрать.
Я: Українське?
Водій: Я ж їх не записую...

І передає холдер у салон, вибирати... Я почав готуватися - дістав навушники - бо відчував, що буде якась фігня російського виробництва.

Слухаю музику і думаю, що заради об'єктивності треба визнати, що нема кіна українського. Ну майже. Але так, щоб в один момент відмовитися від продукту окупантів, точно нема. Такої кількості. Та й є нормальні кінофільми російського виробництва. Навіть серед сучасних зразків.  

Отож, компромісом може бути україномовний дубляж. Було б файно, якщо б ентузіасти взялися за таку справу (тут згадав команду "Кураж Бомбєй", які файно перекладають закордонні серіали).

Боротьба проти агресора починається з кожного з нас - з директора "Черепахи", який видає розпорядження водіям забрати усі російськомовні диски. Причому зробити грамотно - вибачатися перед пасажирами і пояснювати, що таким чином компанія-перевізник веде свою війну з окупантами, що кіноперегляди відновляться коли будуть записані дубльовані фільми. Упевнений, що пасажири це зрозуміють.

Кожен має для себе вирішити, що не купує окупантських товарів у супермаркетах, що не відвідує ті кафе-бари, де крутять російську попсу на плазмах...

P.S. Як думаєте, що вибрали дивитися у маршрутці? :)