Уже майже місяць, із дня, коли повернувся з фестивалю Бандерштат, розмірковую - а чи правильно щось святкувати, відзначати, розважатися, влаштовувати відпустки, концерти etc. у воєнний час? Останні пару днів у мережах висловлюють різні думки з приводу параду...
Послухав, подумав і от що для себе вирішив: якщо не ходити на прем'єри чи не справляти весіль etc., то "дах поїде". Має бути розрядка для мозку. У блокованому Ленінграді також були концерти.
Питання в правильній організації дійства. Так, на Бандерштаті співали, скакали, але водночас збирали гроші для армії, зустрічалися з добровольцями, взагалі повітря було просочене духом патріотизму.
Про парад. Одна знайома, відповідаючи моєму партнерові, написала коментар у Facebook: "Це політика. Розумна політика". І я з нею згоден.
Цей парад - меседж кремлівськомухуйлу. Що його дезорієнтували, що українська армія вже не та, ніж навесні, коли довелося без бою піти з Криму, і нахрапом нас нині не взяти. Власне це приклад грамотно організованого дійства, про що я написав у третьому абзаці.
Іноді ми не здатні осягнути всього задуму через брак інформації або ще з якихось причин. Найкраще у таких випадках - спостерігати.
Ознайомтеся з моїми фотоблогами:
