Минулого тижня у Рівному було дві зустрічі, на які не шкода витраченого часу - у вівторок про децентралізацію говорили з Олександром Солонтаєм (Інститут політичної освіти), а у субботу з членом команди Саакашвілі Ило Глонти, який приїхав допомагати з українськими реформами, спілкувалися на різні теми: і стосовно загрози мережі Вконтактє, і стосовно свободи, і реформ, і досвіду Грузії...
Обидві зустрічі для мене корисні, насамперед, мотивацією - треба просто брати і робити; шукати можливості для реалізації своїх задумів і проектів - насправді все простіше, ніж видається.
Власне Глонті так і вчинив - допоки у Києві гальмується робочий процес, він зібрався і поїхав зустрічатися із активістами у регіони.
Декілька нотаток із зустрічі з Іло:
• "Чим менше ви будете брати участь в усіх системах і боротися за свободу, тим краще".
• "Основна функція держави - не заважати. Нікому і нічому".
• У відповідь на запитання про те, що б Іло почав робити у Рівному: зменшив податки, інтернетифікував усе місто, вклав би кошти в освіту, організував міждержавні програми обміну, розвитку бібліотек (закупівля нових сучасних книжок, зокрема іноземною мовою). (Подумав, що те саме стосується і Житомира + я би іще розвивав IT-сферу).
• Три книги від Глонті: "Воскресение" Л. Толстой (посібник для реформаторів). "Дорога к рабству", Фрідріх Хайєк. "First, Breake All The Rules", Marcus Buckinghamand & Curt Coffman.
І пару нотаток із зустрічі з Солонтаєм (за яку треба подякувати Силі людей):
• Децентралізація в Україні відбувається, але вона повзуча й мега повільна
• Закон про статус Донбаса - демонструє наскільки глибокою може бути автономія регіонів і що нам можна і треба вимагати від центральної влади (насамперед почати із того, щоб податки залишалися, а також почати з виборної посади начальника міліції).
