"І я не я, і хата не моя"... З такою відмазкою Путін уникає відповідальності за посягання на життя і добробут українців.
Але моя історія не про нього. Вона про наш Житомир і житомирян. Про те, як у, здавалося б, простій і ясній ситуації порушник закону з легкістю уникає відповідальності, як процвітає "путінізм".
У фб стикаюсь із черговим криком-проханням житомирянки до, тоді ще, нардепа Зубка про притягнення до відповідальності власників магазину "Щастя", що в самому центрі міста. У магазині, ніби, цілодобово продають алкоголь, хоча має працювати магазин лише до 22-ї.
Раджу їй, не скаржитися у безодню, а скористатись povidom.zt.ua. За кілька тижнів приходить відповідь від Демчика - порушень не виявлено.
Після цього, черговий крик житомирянки - перевірка справді була, але на порушення просто закрили очі. Вперше чую: "екс-прокурор Соломикін". Чергові звернення через povidom.zt.ua.
Невдовзі дзвінок із міліції з питанням: "Чи не хотіли б ви з нами провести перевірку?" А чому б не виконати свій громадянський обов'язок і заодно довідатися як закон торжествує? Знайшов ще одного свідка і вперед:
В результаті власноруч "затарився" в магазині, який не мав би, ні працювати, ні, навіть, продавати алкоголь. Протокол на виявлені 2 порушення на місці не складається - нам не відкривають. Уже потім у нас, свідків, відберують пояснення. Вдруге чую про екс-прокурора житомирського району Соломикіна, який почав оббивати пороги міліції.
У фб подяки від житомирянки, яка каже, що магазин після цього прикрили. Телефоном молебень про те, як важко жити не порушуючи закон, що спочатку треба інших покарати, а потім за них братись... Контакти через "треті руки" відчепитись від магазину...
Судний день таки прийшов - засідання адмінкомісії, яка і розглядає адмінсправи і притягає до відповідальності.
Тут-то і почався театр “путінізму” у всій красі. Спробую розповісти в 2-х словах.
Невідома мені жіночка, яка назвалася переселенкою зі Сходу звинуватила голову адмінкомісії Кудряшова у зведені з нею якихось особистих рахунків через складення на неї протоколу за продаж алкоголю вночі в магазині про який вона ніколи нічого не чула...
Кудряшов після приборкання її театральних емоцій, пропонує розглянути матеріали справи і запитує у міліціонера хто це така? Той відповідає, що зустрічався із власниками, ті сказали складати протокол на неї. Він з нею, ніби зустрівся, взяв пояснення і копію паспорта.
Жіночка почала заперечувати - я нікому нічого не пояснювала і міліціонера не бачила, звідки копія паспорта у нього не знає. Хтось додумався спитати чи знайома вона із власником магазину? Та сказала так, спільно працювали у виборчому штабі Бобра, там колись і копію паспорта лишала...
Голова комісії театрально починає пресувати прокуратурою і кримінальною справою міліціонера. На що той обурився і попросив не робити з нього дурня. Попри це голова зауважує, що жіночку свідок не знає, протокол (чомусь лише 1, а не 2) написаний з порушеннями, підозрювана вину не визнає, тому "з матеріалів справи порушення не вбачається".
Фініта, як то кажуть. Для мене це “путінізм” у всій його красі - у ситуації де є багато відповідальних з конкретними повноваженнями, не складає великої проблеми уникнути відповідальності. Про які зміни в країні можна говорити, коли у простій ситуації самі діємо як Путін?
Слід зазначити, що втретє почув прізвище Соломикін від члена комісії, та про скандальну забудову на вул. 1 Травня, яка ніби з ним пов'язана. А ще в залі сидів відомий депутат міськради Ткаченко, який після слухання звинуватив мене у продажності, а потім на вулиці стояв, як я підозрюю, із власницею магазину, яка між іншим сама відчинила мені двері у магазин у ту ніч.
І прикладів “путінізму” в Житомирі не злічити: транспортний хаос, НЕпішохідна Михайлівська, стихійні смітники, парковки на газонах, “ефективна” діяльність ЖЕКів, і т.п., і т.д...
П.С. Заради справедливості треба зазначити, що за словами, співмешканки магазину “Щастя”, він таки тепер закривається вчасно. Допомогла, крім всього, реакція народного депутата на шум, який вдалося підняти. Уявіть де депутат, а де якийсь магазин...
