18-10-2014 2101
Хто захистить людей від диких кабанів?
Газета "Сільське життя" вже розповідала своїм читачам про проблеми у мешканців Житомирського району у зв'язку зі збільшенням у наших лісах поголів'я диких кабанів. Зокрема, це стосувалося сіл Глибочок, Улянівка, Михайлівка, Рудківка, Василівка та ін. - де городам мешканців ці тварини завдали та завдають все більшої шкоди, знищуючи, зокрема, урожаї картоплі, кукурудзи та інших культур. Більше того, дикі кабани становлять загрозу життю та здоров'ю громадян, оскільки в пошуках їжі заходять на територію присадибних ділянок. Нещодавно редакції знову довелося повернутися до цієї теми після дзвінка депутата Житомирської районної ради Валерія Довбиша.
Черговою підставою для вирішення питання з наскоком диких кабанів стало колективне звернення жителів села Улянівка, що знаходиться на території Денишівської сільради, де, зокрема, сказано:
"Кожного дня, починаючи з 23-ї години, з мисливського господарства ТОВ "Яструб-2008" дикі кабани заходять на наші городи, де знищують всі насадження, зокрема, картоплю, кукурудзу, моркву, буряк, овес та інші насадження. Тим самим вони заподіюють значну матеріальну та моральну шкоду, що унеможливлює спроби зробити запаси продуктів харчування на зимовий період.
Просимо Вашого сприяння у прийнятті рішення, яким припинити безлад, що утворюється внаслідок утворення мисливського господарства ТОВ "Яструб-2008".
Дане звернення підписало 22 громадянина і датоване воно 19.08.2014 року.
На його основі депутат райради В.Довбиш підготував депутатське звернення, розглянувши яке, сесія Житомирської райради 21.07.14 прийняла "грізне" рішення № 510 "Про звернення про вжиття заходів щодо безпеки громадян та захисту посівів і посадочних культур від диких тварин", яке було розіслано аж у три державних органи.
У своїй відповіді начальник Держінспекції сільського господарства у Житомирській області А.Сарно, пославшись на Конституцію, просто "послав" райраду та жертв набігів кабанів "під три чорти" - мовляв, не його це справа.
Роль "японського спостерігача" обрав собі й начальник Державної екологічної інспекції в області Б.Гнатюк, хоча при цьому й визнав, що чисельність кабана перевищує оптимальну чисельність. Він пообіцяв запропонувати мисливським господарствам збільшити ліміти використання мисливських тварин.
Начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства А.Курінський у відповіді на звернення райради пояснив, що відповідно до статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування, а не в оренду.
Тобто цим засвідчується юридична безграмотність посадових осіб Житомирської райради, які готували та підписували і рішення сесії, і відповідні листи. Як засвідчується й те, що дане питання досконало не вивчалося.
"Головний лісничий та мисливець області" у своїй відповіді також нагадав, що відповідно до статті 1 вищевказаного закону мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі, відносяться до державного мисливського фонду. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами передбачено статтею 3 цього Закону.
При цьому той, хто готував дану відповідь, посилаючись на дану статтю, чомусь забув її процитувати, а вона починається дуже важливою фразою: "Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу".
Тобто ті кабани належать не "Яструбу", а українському народу.
Далі у відповіді начальника управління лісового та мисливського господарства цитується стаття 16 закону "Про мисливське господарство та полювання", з якого видно, як важко у нашій наскрізь забюрократизованій державі оформляються ліміти на добування парнокопитних тварин, в т.ч. й дикого кабана. Хто захоче і посміятися, і обуритися одночасно - почитайте ту статтю.
Оскільки у рішенні райради йдеться мова про території Денишівської та Глибочанської сільради, де люди найбільше страждають від набігів кабанів, то в листі зазначається:
"Отже, в сезоні полювання 2014/2015 років користувачам мисливських угідь, територія яких знаходиться в межах, зазначених у Вашому листі, а саме: СФГ "Земля Полісся", ДП "Тригірське ВМГ" ТВМР ЗСУ, ТОВ "МРК "Яструб-2008", згідно з лімітами використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2014/2015 років, дозволено добування 30, 30, та 28 голів дикого кабана відповідно".
Не потрібно бути великим фахівцем у мисливській справі, щоб зробити висновок, що відстріл такої кількості диких кабанів питання їхніх набігів на навколішні села не вирішить. Навпаки, їхня популяція зростатиме, як зростатимуть і проблеми у селян, яких вже тероризують ці тварини.
Закінчується відповідь А.Курінського "голою правдою":
"Щодо відшкодування збитків від потрав сільськогосподарських культур дикими тваринами, то чинним законодавством України на даний час не передбачено таке відшкодування саме користувачами мисливських угідь".
Все це так, але б хотілося від державного органу почути підказку постраждалим громадянам та депутатам про те, що дане питання все ж можна вирішити - у сфері цивільно-правових відносин. Інакше складається враження, що ситуація безвихідна, хоча це далеко не так, оскільки і місцеві державні адміністрації, і місцеві ради, і їхні виконкоми, і депутати, і громадяни мають достатньо важелів впливу у даному питанні - якщо всі вони уважно ще раз перечитають Конституцію України, закони "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування", "Про мисливське господарство та полювання", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього середовища" та інші нормативно-правові акти. За необхідності вони можуть зробити багато чого, щоб виправити ситуацію - від проведення місцевого референдуму і встановлення відповідного розміру плати за землю до організованих акцій протесту та масової непокори. Головне тут - добре вивчити свої права та повноваження.
Тим більше, що у статті 63 закону "Про тваринний світ" сказано конкретно: "Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Завершуючи знайомити читачів з відповіддю з даного питання управління лісового та мисливського господарства, слід зазначити, що у його пропозиціях той же "Яструб-2008", як винуватець усіх вищевказаних бід місцевого селянства, й взагалі виводиться з-під удару:
" Враховуючи вищевикладене, управління пропонує:
- власникам або користувачам земельних ділянок в період стиглості сільськогосподарських культур встановлювати в місцях заходу диких тварин на поля різного роду відлякуючі пристрої та відповідну огорожу;
- користувачам мисливських угідь при підготовці проектів лімітів використання мисливських тварин враховувати їх фактичну чисельність, тобто до добування планувати ту кількість диких тварин, яка перевищує над оптимальною чисельністю".
То ж, ознайомившись з рішенням Житомирської районної ради з даного питання, а також з відповідями трьох державних органів, куди вона зверталася, можна дійти до цілком логічного висновку: У НАС ДИКІ ТВАРИНИ ЗАХИЩЕНІ КРАЩЕ, НІЖ ЛЮДИ!
Ось такою була позиція сторін до того, як у цій справі почала розбиратися редакція газети "Сільське життя". Щоб зрозуміти ситуацію, у якій опинилися наші земляки та органи влади, довелося досконало розбиратися у законодавстві, що регулює дані відносити.
Тому висновки та пропозиції напрошуються такі:
1. Житомирська районна рада у своїй відповіді заявникам вводить їх в оману заявляючи, що "відповідно до повноважень районної ради не належить вирішення порушеного у зверненнях питання".
Редакція наполягає, щоб працівники апарату райради досконало ознайомилися з вимогами Конституції України, законами "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування", "Про мисливське господарство та полювання", "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього середовища" та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, і з Постановою КМУ від 10 серпня 1992 р. N 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення".
Там повноважень досить, щоб подолати проблему, з якою зіткнулися мешканці району після появи у нас мисливських господарств.
Більше того, райрада має ще й провести семінар (чи нараду) з сільськими головами, керівниками мисливських господарств та обласним управлінням лісового та мисливського господарства, де можна, без сумніву, вирішити багато питань, які зараз не вирішуються.
А намагання керівництва райради "перевести стрілки" на інші органи, є явною ознакою її забюрократизованості, роботи "по-старому", дискредитації органів місцевого самоврядування в очах громадян.
Для громадського контролю за цим, Редакція газети "Сільське життя" та Житомирська громадська організація "Влада-народу!" направлять до Житомирської райради офіційний запит про використання райрадою повноважень, передбачених вище згаданим законодавством.
2. З вищезгаданими законами має детально ознайомитися й Денишівський сільський голова В.Ільницька, й працівники місцевої сільради, і її виконкому - і для них передбачені достатні повноваження для наведення ладу на цій адміністративній території.
Вони також отримають офіційний запит.
3. Редакцію дивує, чому до цієї справи активно не долучається депутат райради Н.Книш, для якої захист інтересів та убезпечення життя та здоров'я громадян - прямий обов'язок. А, наприклад, в Улянівці взагалі не знають, хто представляє їх у районній владі.
4. Дивує взагалі, чому з мисливським господарством "Яструб-2008", за деякою інформацією, власником якого є народний депутат Н.Шуфрич, заключено Договір про умови ведення мисливського господарства.
Бо ж, згідно статті 24 закону "Про мисливське господарство та полювання" користування мисливськими угіддями є платним. Але в договорі про це - ні слова. В управлінні лісового та мисливського господарства пояснюють, що поки що не напрацьовано механізм реалізації цієї статті, а тому й оплати в договорі не передбачено.
Ну що тут скажеш - "дурдом "Веселка"! Закон "Про мисливське господарство та полювання" прийнятий ще у 2000-му році. І це за 14 років не можна було напрацювати механізм оплати? Чи може комусь вигідно отримувати кошти за використання мисливських угідь в Україні (а це - сотні тисяч гектарів) замість рахунків державних органів до власної кишені? Чи може ці державні діячі тримають нас вже за таких "лохів", що ми цього не розуміємо?
Але ще більш дивною виглядає логіка Житомирської обласної ради. Якщо стаття 24 вище згаданого закону не врегульована, то тоді чому передаються в користування ТОВ "Яструб-2008" та іншим суб'єктам мисливські угіддя?
Щоб не порушувати існуючого законодавства сесія мала б прийняти рішення про відмову у надання мисливських угідь до врегулювання саме механізму оплати за користування ними.
Більше того, якщо б "народні обранці" області перед голосуванням більш детально ознайомилися із законом "Про мисливське господарство та полювання", то звернулися б до Верховної Ради з пропозицією й про вирішення питання про відшкодування збитків від потрав сільськогосподарських культур дикими тваринами, оскільки чинним законодавством України на даний час не передбачено таке відшкодування саме користувачами мисливських угідь.
5. Юридичного перегляду вимагає й сам Договір про умови ведення мисливського господарства ТОВ "Яструб-2008", бо у предметі договору записано:
"1.1 Відповідно до рішення 17-ї сесії Житомирської обласної ради V скликання від 14.11.2008 р. № 706 ТОВ "Ятруб-2008" терміном до 14.11.2057 р. мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 15 766,2 га".
Якщо хтось гадає, що у цьому цитуванні щось пропущено, то помиляється.
У договорі взагалі не передбачено не лише здачі в оренду цих мисливських угідь, як, наприклад, вважають апаратники з Житомирської райради, які готували рішення сесії райради, чим ввели депутатів та громадськість району в оману, а договором не передбачено передачу земель навіть в користування. Більше того у рішенні Житомирської облради мова йде про ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Яструб-2008", а у договорі - ТОВ "Ятруб-2008". Виходить, що ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Яструб-2008" взагалі використовує мисливські угіддя загальною площею 15,7 тисяч гектарів вже сім років безпідставно і самочинно?
То ж прокуратурі Житомирського району було б доречно перевірити даний факт і відповідно відреагувати на це. Як і прокуратурі Житомирської області було доречно перевірити доречність прийняття відповідних рішень Житомирською обласною радою про передачу мисливських угідь у користування мисливським господарствам та й самі договори з цими господарствами.
Дана публікація надсилається й цим органам. З їхньою відповіддю ми ознайомимо наших читачів. Продовження даної теми - у наступних номерах нашої газети.
Будьте з нами - передплачуйте "Сільське життя".
silske.org
