07-11-2014 991
Безславний кінець авантюристів зі «Свободи»
Рано чи пізно, а все одно стане відомо на чиї гроші в Україні була створена політична організація, керівництво якої підступно використовувало прагнення незначного прошарку громадян нашої держави затягнути «залізною рукою» наше суспільство у ярмо зацвілого націоналізму. Саме націоналізму, а не патріотизму. Як стане відомо, і яким чином у часи диктатури Януковича, коли ще до виборів було розписане мало не кожне місце у парламенті, «Свобода» набрала аж 10% голосів. Зрозуміло, що той, хто її фінансував, на виборах 2012 року використовував цю політичну партію лише для розпорошення протестного електорату, який мав би відійти у той час до Ю.Тимошенко.
На останніх виборах інтерес у фактичних власників «Свободи» до цього тимчасового проекту зник, а тому й зникло з політичного олімпу це утворення, мов мильна бульбашка, не подолавши навіть прохідного бар'єра. І якби мали можливість у повному обсязі проголосувати Крим та Донбас, то результат «Свободи» був би ще плачевнішим...
Як відомо, редакція газети "Сільське життя" з самого початку виступила проти збанкрутілої практики кадрових призначень за партійним принципом. Оскільки визначальним у справі державного управління все ж має бути професіоналізм.
Водночас, ми все ж надали певний час новопризначеним «свободівцям» проявити себе. Може, дійсно, й не всі були бездарями, що дорвалися до владних крісел?
Та не потрібно було багато часу, щоб переконатися у помилковості кадрових призначень Кізіна, а тому й у помилковості призначення на першу посаду області його самого. Він не знав ні державну службу на місцях, як і взагалі суть державної служби, не знав стан справ в області, ні людей на місцях, а також не мав конкретної, зрозумілої громаді програми дій.
Те ж саме можна сказати й про призначення Крутія головою Житомирської РДА, що сприйнялося громадськістю району як відверте знущання над ідеалами Майдану.
До всіх недоліків, які були притаманні Кізіну, Крутій ще й мав вкрай негативну репутацію в районі. Не говорячи вже про нього, як офіційно визнаного «Ворога преси» в Україні та організатора війни проти редакції газети «Сільське життя», у якій журналістський колектив все ж вийшов переможцем.
Робота невігласів при владі у нашій області та Житомирському районі була оцінена вкрай низько ще на виборах Президента у травні 2014 року, коли лідер «Свободи» отримав мізерний відсоток голосів виборців.
Вже тоді і Тягнибок, і Кізін, і Крутій, за законами цивілізованого партійного життя, мали піти у відставку, щоб не провалити вибори до Верховної Ради. Але цього зроблено не було, а тому «Свобода» отримала цілком прогнозоване фіаско.
У нашої редакції, як і у громадськості району, зникла будь-яка повага до цієї політичної сили з призначенням Крутія. Саме ця фігура знищила чимало голосів, на які розраховувала партія націоналістів.
На обласному рівні, без сумніву, такою фігурою став сумнозвісний пан Васильчук. Всі націоналістичні проекти, де він засвічувся на хвилі протестних настроїв мас, завершувалися крахом: «Народний рух», «Наша Україна», «Свобода» тощо. Проте йому цього разу дещо вдалося: пролізши у радники Кізіна, він проштовхнув й свого сина на посаду голови райдержадміністрації - як бачимо, й у цієї особи, яка під час режиму Януковича, разом з Панчуком та Роєм, намагалася знищити єдину опозиційну газету в області «Сільське життя», також «своя сорочка ближча до тіла».
Ось такий урок нам піднесла «Свобода» після трагедії на Майдані та повалення режиму Януковича. Не говорячи вже про те, що саме після прийняття сумнозвісного закону про мову, в Україні розпочалася громадянська війна та втрачено значну частину території держави.
Тож, скільки ми ще будемо допускати до влади авантюристів і чим це для нас закінчиться?
Сумне фіаско житомирських «свободівців»: колишній губернатор-тимчасовець С.Кізін та його ставленик голова Житомирської РДА С.Крутій, який вже написав заяву на звільнення.
