Навіщо військовикам ліс?
У підпорядкуванні МО України знаходиться 2% лісів від загальної площі земель лісового фонду України. Розрізненість серед розпорядників призводить до того, що лісові масиви взагалі перебувають без нагляду та поза увагою представників влади. Як наслідок, виникають проблеми незаконних рубок лісового фонду країни, злочинного неконтрольованого браконьєрства і лісових пожеж. І головне, Міноборони не займаються лісорозведенням та лісовідтворенням.
Виникає цілком логічне запитання: для чого військовим потрібні ліси? Щоб генерали для потіхи мали можливість стріляти диких тварин та рибалити? Чи не занадто висока ціна для нашої держави, щоб задовільняти забави мисливців у погонах? Саме на таку думку наводить судова справа, у якій військовики намагаються відібрати частину лісового фонду Житомирського лісгоспу.
Державне підприємство "Житомирське лісове господарство", в складі якого знаходиться Тригірське лісництво, засноване на загальнодержавній власності і перебуває у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів. Як місцеве державне лісогосподарське підприємство державного органу лісового господарства, ДП "Житомирське лісове господарство" ще з довоєнного періоду по даний час постійно та відкрито володіє і користується землями державного лісового фонду в межах Тригірського лісництва. Це підтверджується проектами лісовпорядних робіт, здійснених в 1938, 1948, 1958, 1968, 1978, 1988, 1998, 2008 роках, наявними картографічними документами, земельно-обліковими даними Житомирського районного управління земельних ресурсів, рішенням дев'ятої сесії XXIII скликання Житомирської обласної Ради від 19.08.1999 р. "Про розподіл території підприємств об'єднання "Житомирліс" за лісовими розрядами".
Включно до 2003 року, в період, що становить майже чверть століття, ніяких претензій до ДП "Житомирське лісове господарство" щодо права користування землею, КЕЧ району не заявляла.
Також слід зазначити, Житомирський КЕВ району, лісами, що знаходяться на спірній земельній ділянці не володіє і не користується, сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів не проводить. Спірна земельна ділянка ніколи безпосередньо і не використовувалась для потреб Міністерства оборони України.
Спірна земельна ділянка є ділянкою лісового фонду України і повністю вкрита лісовими насадженнями. Розмістити спеціальні споруди і прилади для проведення військових навчань або випробувань озброєння і військової техніки на такій земельній ділянці є просто неможливим
Обладнання полігону, яке обслуговує військова частина А0339 - розміщене на земельній ділянці, що не входить до спірної земельної ділянки та навіть безпосередньо не прилягає до межі з цією ділянкою.
Позивач стверджує, що земельна ділянка, яка надання в користування, відповідно до державного акту, використовується ним за призначенням. У заперечення цьому слід зазначити, що площа земельної ділянки на сьогоднішній день не відповідає площі зазначеної в акті.
На виконання Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 року за № 883-IV Головним управління земельних ресурсів в Житомирській області проведено інвентаризацію земель Міністерства оборони України, якою встановлено, що землі використовуються не за призначенням.
Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області на виконання Розпорядження обласної державної адміністрації від 15.04.2011 року проведено перевірку щодо дотримання земельного та природоохоронного законодавства у Житомирському районі.
Перевіркою встановлено, що:
- Рішенням 19 сесії 21 скликання Житомирської обласної ради від 30.03.94 року припинено право користування земельною ділянкою Житомирського учбового центру Міністерства оборони України площею 240 га і передано її у відання Житомирської районної Ради народних депутатів для використання під індивідуальне житлове будівництво;
- Рішенням 5 сесії 21 скликання Тетерівської сільської ради Житомирського району від 11.04.1991 року вилучено земельну ділянку площею 0,65га та надано Житомирському гарнізону для ведення колективного садівництва;
- Розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації №435 від 15.10.2004 року припинено право користування земельною ділянкою на території Сінгурівської сільської ради та Новогуйвинської селищної ради загальною площею 0,49 га;
- Рішенням Житомирського облвиконкому від 04.04.1983 року №168 припинено право користування земельною ділянкою площею 5,21 га на території Сінгурівської сільської ради.
Загальна площа вилучених земель (відповідно до матеріалів перевірки Головного управління Держкомзему у Житомирській області) становить - 310,70 га.
Відповідні зміни в земельно-облікові та планово-картографічні матеріали внесені не були - це підтверджується доданим до матеріалів справи відповідачем (квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир) Держаним актом на право користування землею площею 15 724,8 га, площа якого на даний час не змінена і не відповідає дійсності.
Судові процеси, які набрали затяжного характеру, негативно впливають на стан ведення лісового господарства на спірній земельній ділянці. На цих землях ДП "Житомирське лісове господарство" не має можливості забезпечити неухильне виконання заходів пов'язаних з веденням лісового господарства, що передбачено матеріалами лісовпорядкування.
До того ж, на спірних земельних ділянках в межах лісового фонду Тригірського лісництва Державному підприємству "Житомирське лісове господарство", як лісокористувачу, з видачею відповідних свідоцтв передано під охорону лісовий заказник місцевого значення - "Замок Терещенка"- площею 22,1 га; ботанічну пам'ятку природи місцевого значення - урочище "Тригір'я" - площею 0,1 га з метою охорони та збереження дубів віком 450-590 років; лісовий заказник місцевого значення "Над Тетеревом" площею 56,9 га, що оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України з метою охорони та збереження Тригірського корабельного гаю кінця XVIII початку XIX століття, представленого 360-410 річними дубовими і сосновими насадженнями.
Тож запитання залишається відкритим: для чого Міністерство оборони хоче скористатися доглянутими протягом багатьох десятиліть землями, які мають важливе історичне та культурне значення не тільки для жителів Житомирської області, а й для всієї України в цілому?
З усіх точок зору можна зробити єдиний висновок: краще було б для держави і для всіх нас, щоб вищезгадані землі й надалі належали Житомирському лісгоспу, які можуть використати з належним професіоналізмом. А якщо існують якість документи, що заважають цьому і викликають спори, то краще було б націлити всю енергію військової прокуратури та армійських тиловиків на їхні виправлення. Тим більше, коли справа йде про відносини між державними структурами - державним підприємством, яким є Житомирський лісгосп, та військовою частиною Міністерства оборони України.
Краще б Житомирська військова прокуратура з таким же заповзяттям захищала землі міністерства оборони на тій же території Тетерівської сільради, які голова Житомирської РДА Кулик протягом 2011-2013 років роздав (продав) приватним особам. Чому тоді мовчав все той же військовий прокурор Кривоніс, який і тоді займав цю посаду?